05.12.2018 Справа №607/24368/18
05 грудня 2018 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої помічником вихователь в Спеціалізованій ЗОШ м. Тернопіль,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №149551 від 06 листопада 2018 року, громадянка ОСОБА_1 04 листопада 2018 року близько 17 год. 50 хв. на Театральному Майдані в м. Тернополі, неналежно піклувалася про свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в якого синдром Дауна, в результаті чого останній зник з її поля зору і місцезнаходження якого було невідомо, внаслідок чого дитині загрожувала небезпека.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Вказала, що її син ОСОБА_2 з народження страждає на синдром Дауна, не розуміє значення своїх дій та його поведінку не можливо спрогнозувати. 04 листопада 2018 року близько 17 год. 30 хв. вона разом із своїми дітьми перебувала на Театральному майдані в м. Тернополі. ОСОБА_2 самостійно покинув її без відома та зник. З метою розшуку сина вона викликала працівників поліції, однак останні прибувши на місце події склали на неї протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Посилаючись на наведене та те, що вона належним чином виконує свої батьківські обов'язки, піклується про свого сина, але в силу своєї хвороби ОСОБА_2 не розуміє значення своїх дій, просила провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст. 256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 04 листопада 2018 року близько 17 год. 50 хв. на Театральному Майдані в м. Тернополі, неналежно піклувалася про свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в якого синдром Дауна, в результаті чого останній зник з її поля зору і місцезнаходження якого було невідомо, внаслідок чого дитині загрожувала небезпека.
Положенями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного проступку є громадський порядок і громадська безпека. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. При цьому, такі дії мають вчинятися свідомо. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини, що полягає в ухиленні від виконання своїх батьківських обов'язків.
Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та навчання свого сина ОСОБА_2
Встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дитиною-інвалідом, що стверджується посвідченням серії ААГ №056178, виданим Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що її дитини ОСОБА_2 страждає на синдром Дауна та не розуміє значення своїх дій. 04 листопада 2018 року вона разом із своїми дітьми гуляли на Театральному майдані в м. Тернополі, син ОСОБА_2 самостійно покинув їх та пішов в невідомому напрямку. Вона з метою його розшуку викликала працівників поліції, однак останні склали відносної неї протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Вказані обставини також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04 листопада 2018 року, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, судом не встановлено діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, а саме умисне, свідоме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КпАП слід закрити, за відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 184, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_4