Справа № 640/2000/18
06.12.2018 Київський районний суд м. Харкова, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт направлений з прокуратури Харківської області за результатами досудового розслідування СУ ГУ НП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000000984 від 04.08.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Обґрунтовуючи дане клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 178 КПК України, визначених під час обрання запобіжного заходу, з метою їх запобігання, а саме можливості переховуватись від суду, впливати на свідків.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню. Заявлене обвинуваченим та його захисником клопотання про застосування більш м'якого запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу
ОСОБА_5 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5. ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 03.02.2019 року.
Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04.01.2018 судом було визначено заставу відповідно до ст.182 КПК України у розмірі 109 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд при продовженні строку тримання під вартою визначає суму застави у тому ж розмірі.
Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 314-317, 331, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», та продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 03.02.2019 року.
Розмір застави визначити в межах 109 прожиткових мінімумів в сумі 192 058 (сто дев'яносто дві тисячі п'ятдесят вісім) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Одержувач ТУ ДСА у Харківській області, Банк ДКС України, код ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, рахунок:37318098006674, призначення платежузапобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Київського районного суду м. Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1