ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10686/18
провадження № 2/753/5777/18
"11" листопада 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_2,
представник позивача: ОСОБА_3,
відповідач: ОСОБА_4,
представник відповідача: ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
11.06.2018 ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4, відповідач, разом - сторони) про стягнення аліментів на утримання синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі 50% (1/2 частки) від його заробітку (доходу) щомісячно з урахуванням індексації.
Позов обґрунтований такими обставинами. З 2009 р. сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилося двоє дітей: сини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 З 07.06.2018 сторони перестали проживати однією сім'єю внаслідок вчинення відповідачем насильства щодо позивача та дітей. З цього часу позивач з дітьми мешкає у м. Хмельницький, спільне господарство сторонами не ведеться. Позивачу відомо, що відповідач працює в ТОВ «Сіклум», має у власності однокімнатну квартиру у м. Києві, аліменти він нікому не платить, інших неповнолітніх дітей не має, батьки на його утриманні не перебувають. Добровільно сплачувати аліменти відповідач відмовляється.
У строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі, від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він виклав заперечення проти позову. Однак зважаючи на те, що відсутні підтвердження надсилання копії відзиву і копій доданих до нього доказів позивачу, суд не бере до уваги пояснення, викладені відповідачем у відзиві, та надані ним докази, і вирішує справу на підставі пояснень та доказів позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками двох малолітніх дітей - синів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8, 9).
З позовної заяви вбачається, що у червні 2018 р. сторони перестали проживати однією сім'єю внаслідок вчинення відповідачем насильства щодо позивача та дітей. З цього часу спільне господарство подружжям не ведеться, позивач з дітьми проживає у м. Хмельницький і несе усі витрати на їх утримання, а саме: харчування, навчання, одяг, лікування тощо.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття (ст. 51 Конституції України) та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (далі - СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України).
За приписом ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Відповідно до положень ч. 2 зазначеної норми розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснює діяльність у сфері комп'ютерного програмування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15).
З наданих позивачем актів виконаних робіт вбачається, що впродовж січня - березня 2017 р. ОСОБА_4 надавав для ТОВ «Сіклум» консультації з питань інформатизації комп'ютерних систем для автоматичної обробки даних, і його сукупний дохід за вказаний період склав 294 644,94 грн. (а.с. 16, 17, 18).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач має у власності однокімнатну квартиру у м. Києві (а.с. 12).
Відповідно до викладених у позовний заяві пояснень у відповідача немає інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, яких він повинен утримувати.
Отже на підставі викладених позивачем аргументів і оцінки наданих ним доказів та з урахуванням принципу рівності обов'язків батьків щодо утримання дітей і таких загальних засад цивільного законодавства як розумність та справедливість, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на двох дітей в розмірі 1/3 частини доходів відповідача.
Зважаючи на рівень доходів відповідача, такий розмір аліментів забезпечить не лише належне і достатнє утримання дітей обома батьками, а й надасть відповідачу можливість брати участь у додаткових витратах на дітей, що визначено ст. 185 СК України.
На підставі ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 184 СК України індексації підлягає лише розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, а тому вимога про індексацію присуджених аліментів у частці від доходу не ґрунтується на законі.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.
Належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано, а відтак відсутні і підстави для покладення їх на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 11 червня 2018 року, до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне судове рішення складене 11.11.2018.