Справа № 548/902/18
Провадження №2/548/434/18
21.09.2018 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Миркушіної Н.С.,
при секретарі - Листопад В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єкта житлової нерухомості спільним майном подружжя та його поділ,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання об'єкта житлової нерухомості спільним майном подружжя та його поділ, вказавши, що 28.09.2007 року вона вступила у шлюб з відповідачем, а 23.12.2017 року даний шлюб було розірвано.
Зазначає, що під час шлюбу 10.12.2007 року на спільні кошти подружжя було придбано 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 а 15.02.2008 року відповідачем було придбано іншу 1/2 частку зазначеного житлового будинку.
У відповідності до вимог ст.ст. 60, 61, 70 СК України та ст. 368 ЦК України позивач просить визнати спільним майном подружжя будинок за адресою: АДРЕСА_1 а саме 1/2 частку зазначеного об'єкту нерухомості та визнати за позивачем право власності на 1/4 частку, а за відповідачем - 3/4 частки вказаного будинку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, в позовній заяві прохала розглянути справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді цієї справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до положень ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Приписами ст.ст. 69 - 70 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ), ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими
зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Судом встановлено, що 28.09.2007 року між сторонами було укладено шлюб, який 23.12.2017 року було розірвано, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 11.05.2018 року та копією Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3
10 грудня 2007 року в період шлюбу між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 на спільні кошти подружжя було придбано ? частку жилого будинку номер 5 (п»ять) з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці міської ради та в цілому складається з жилого будинку літ.А1 загальною площею 57, 0 кв.м., жилою площею 32,3 кв.м., сараю літ.Б, погрібу літ.б, сараю літ. В, вбиральні літ.Г, гаражу літ.Д, огорожі №1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого 10 грудня 2007 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Рибкою К.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 4271, та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП « Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації № 17449023 від 22.01.2008 року.
15 лютого 2008 року відповідачем ОСОБА_2 було придбано іншу ? частку жилого будинку номер 5 (п»ять) з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці міської ради та в цілому складається з жилого будинку літ.А1 загальною площею 57, 0 кв.м., жилою площею 32,3 кв.м., сараю літ.Б, погрібу літ.б, сараю літ. В, вбиральні літ.Г, гаражу літ.Д, огорожі №1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого 15 лютого 2008 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Рибкою К.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 506, та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП « Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації № 17788766 від 19.02.2008 року.
Разом з тим, судом встановлено, що 1/2 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 яка була придбана відповідачем згідно договору купівлі продажу від 10.12.2007 року під час шлюбу з позивачем, є об'єктом спільної сумісної власності та підлягає поділу між сторонами в рівних частках, тобто по 1/4 частці за кожним з подружжя.
Тому частка позивача у спірному домоволодінні становить ?, а частка відповідача ОСОБА_2 ?, що останній визнавав у своїй письмовій розписці від 15 лютого 2008 року.
Отже, з огляду на наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єкта житлової нерухомості спільним майном подружжя та його поділ слід задовольнити, визначивши за позивачем право власності на 1/4 частку, а за відповідачем - 3/4 часкти спірного домоволодіння.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 60, 68 - 70 СК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 209-241, 259, 268, 315-319, 280 -283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єкта житлової нерухомості спільним майном подружжя та його поділ задовольнити повністю.
Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об»єкт нерухомого майна - жилий будинок номер 5 (п»ять) з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці міської ради та в цілому складається з жилого будинку літ.А1 загальною площею 57, 0 кв.м., жилою площею 32,3 кв.м., сараю літ.Б, погрібу літ.б, сараю літ. В, вбиральні літ.Г, гаражу літ.Д, огорожі №1.
В порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2:
- визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на ? частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці міської ради та в цілому складається з жилого будинку літ.А1 загальною площею 57, 0 кв.м., жилою площею 32,3 кв.м., сараю літ.Б, погрібу літ.б, сараю літ. В, вбиральні літ.Г, гаражу літ.Д, огорожі №1;
- визнати за ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 право власності на ? частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці міської ради та в цілому складається з жилого будинку літ.А1 загальною площею 57, 0 кв.м., жилою площею 32,3 кв.м., сараю літ.Б, погрібу літ.б, сараю літ. В, вбиральні літ.Г, гаражу літ.Д, огорожі №1.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Повний текст судового рішення складено 21.09.2018 року.
Суддя Н.С.Миркушіна