Справа № 159/5379/18
Провадження № 1-кп/159/425/18
05 грудня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030110001663 від 30.07.2018 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 24.05.1996 Ковельським міським судом Волинської області за ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 18.11.1996 Ковельським міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України частково приєднано покарання за попереднім вироком суду та остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 26.12.2005 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 06.10.2006 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано покарання за вироком суду від 26.12.2005 та остаточно призначено покарання у вигляді 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12.12.2006 вирок змінено - злочин перекваліфіковано з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року 2 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком суду від 26.12.2005 та остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 31.07.2008 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.09.2011 на підставі Закону України «Про амністію» від 08.07.2011. Невідбутий строк покарання складає 11 місяців 3 дні;
- 28.03.2012 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці;
- 31.07.2013 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строком на 4 роки
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за злочини проти власності останній раз 31.07.2013 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, вказана судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і повторно, вчинив новий умисний злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 повторно, 30.07.2018 о 03 год. 27 хв., перебуваючи у залі очікування АС «Ковель», що розташована за адресою: Волинська область, м. Ковель, бульвар Лесі Українки 40, діючи умисно, з корисливих мотивів спрямованих на власне збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Huaweyi Y3» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1034 гривні.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення між потерпілим та обвинуваченим, згідно якої сторони дійшли згоди щодо примирення, правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.
За умовами укладеної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду. Також вказаною угодою визначено узгоджене покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до укладеної угоди, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру потерпілий до обвинуваченого немає.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, визначені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав інкриміноване йому обвинувачення, ствердив добровільність укладення угоди про примирення і не заперечив проти її затвердження, погодився на призначення узгодженого покарання.
Потерпілий, прокурор та захисник вважають, що угода підлягає затвердженню.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1, ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено злочин, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, укладення угоди ініційовано одночасно з боку потерпілого та обвинуваченого, міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода про примирення не суперечить вимогам ст. 471 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджуються із принципами призначення покарань та не перевищує міри покарання, визначеної санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у даному кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України, не порушують права, свободи та інтереси сторін, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.3-7 ст.474 КПК України, не встановлено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення не заявлено.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 469, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 18 вересня 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018030110001663 від 30.07.2018.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місці.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-мобільний телефон марки «Huaweyi Y3» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 та коробку від мобільного телефону марки «Huaweyi Y3» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , які передані на зберіганні потерпілому ОСОБА_6 , - залишити у його володінні;
-оптичний носій інформації DVD-R диск з наявними у ньому записами з камер внутрішнього відео нагляду, що розміщені у приміщенні АС «Ковель», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-договір № 463-18028935 від 03.08.2018 ПТ «Ломбард» «Заставно- Кредитий Дім» про здачу мобільного телефону марки «Huaweyi Y3» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_1