Справа № 159/2507/18
Провадження № 2/159/818/18
27 листопада 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Наваляного Т.Д.,
з участю секретаря Спасюк К.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Кушнерук Альона Юріївна про розірвання спадкового договору та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, понесених на виконання умов спадкового договору, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Кушнерук А.Ю. про розірвання спадкового договору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 лютого 2015 року між нею та ОСОБА_3 був укладений спадковий договір, який посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області, зареєстрований в реєстрі за № 91. За умовами укладеного договору, ОСОБА_3 (набувач) зобов'язується виконувати передбачені договором розпорядження ОСОБА_1 (відчужувача) і у разі її смерті набуває право власності на квартиру АДРЕСА_1. Згідно п. 2.1 спадкового договору, набувач зобов'язується виконувати особисті розпорядження відчужувача, а саме: сплачувати комунальні послуги за кошти відчужувача, купувати всі необхідні відчуджувачу ліки, товари, продукти харчування за кошти відчужувача, здійснювати прибирання квартири не менше одного разу на тиждень, здійснювати необхідний ремонт, заміну та обслуговування електричних приладів, водо і тепло провідних систем, а також допомагати утримувати інші прилади та системи в придатному для використання стані, здійснювати прання білизни, одягу та інших речей на вимогу відчужувача, у випадку неможливості відчужувача самостійно купатись, харчуватись, одягатись допомагати це зробити. Позивач зазначає, що відповідач умови спадкового договору не виконує, а 30.11.2017 ОСОБА_3 прийшла до неї додому, при цьому поводила себе агресивно, погрожувала, ображала та застосувала фізичну силу. З даного приводу позивач звернулась у поліцію та після 30.11.2017 відповідач жодного разу не відвідувала позивача. З посиланням на норми ст. 1308 ЦК України просила розірвати спадковий договір у зв'язку з невиконання набувачем її розпоряджень.
Відповідач подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення коштів, понесених на виконання умов спадкового договору. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 вказує, що з травня 2014 року надавала ОСОБА_1 допомогу та здійснювала догляд за нею. 17.02.2015 ОСОБА_1 сама наполягла на укладенні спадкового договору. За укладення спадкового договору ОСОБА_3 особисто сплатила 6500 гривень. Зазначає, що на протязі двох з половиною років вона здійснювала догляд за ОСОБА_1, виконувала всі її розпорядження, постійно її відвідувала, здійснювала прибирання квартири, прання білизни, за власні кошти купувала продукти харчування та ліки. Зазначає, що власним транспортом та за власний кошт разом з чоловіком відвозили ОСОБА_1 в с. Миляновичі, Турійського району на кладовище, де разом з чоловіком здійснювала прибирання 10 могил, де поховані рідні ОСОБА_1 В послідуючому ОСОБА_1 почала заявляти, що у її двері та вікна хтось стукає та позивач бажає її смерті. Відповідач поводила себе дуже агресивно по відношенню до неї та відмовилась пускати її до себе додому. Зазначає, що невиконання умов спадкового договору відбувалось виключно з вини ОСОБА_1, яка чинила перешкоди у виконанні договору. Також, на виконання умов спадкового договору нею були витрачені кошти в сумі 40700 гривень. Просила стягнути з відповідача в її користь кошти на виконання умов спадкового договору в сумі 40700 грн. та витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в сумі 704,80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень.
Ухвалою суду первісний та зустрічний позови об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник первісний позов підтримали, просили його задовольнити. Зустрічний позов визнали частково, позивач не заперечила проти стягнення з неї в користь ОСОБА_3 витрати на виконання умов спадкового договору в сумі 4800 гривень.
Позивач за зустрічним позовом та її представник в судовому засіданні первісний позов визнали частково, не заперечують проти розірвання спадкового договору, однак не з підстав, які зазначені ОСОБА_1, а з тих підстав, що останньою допускались істотні порушення умов договору. Зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити.
Приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності за наявними доказами.
Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що первісний позов підставний та підлягає до повного задоволення, зустрічний позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 17.02.2015 між ОСОБА_1 (відчужувачем) та ОСОБА_3 (набувачем) укладено спадковий договір, який посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області, зареєстрований в реєстрі за № 91.
За умовами укладеного договору (п.1.1), ОСОБА_3 (набувач) зобов'язується виконувати передбачені договором розпорядження ОСОБА_1 (відчужувача) і у разі її смерті набуває право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Згідно п. 2.1 спадкового договору, набувач зобов'язується виконувати особисті розпорядження відчужувача, а саме: сплачувати комунальні послуги за кошти відчужувача, купувати всі необхідні відчуджувачу ліки, товари, продукти харчування за кошти відчужувача, здійснювати прибирання квартири не менше одного разу на тиждень, здійснювати необхідний ремонт, заміну та обслуговування електричних приладів, водо і тепло провідних систем, а також допомагати утримувати інші прилади та системи в придатному для використання стані, здійснювати прання білизни, одягу та інших речей на вимогу відчужувача, у випадку неможливості відчужувача самостійно купатись, харчуватись, одягатись допомагати це зробити.
Відповідно до п. 5.3, п.5.4 спадкового договору, у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірвано у судовому порядку. У разі неможливості виконання набувачем розпоряджень відчужувача на вимогу набувача цей договір може бути розірваний у судовому порядку.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1302 ЦК України, за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Статтею 1308 ЦК України визначено, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Крім того, підстави для зміни або розірвання договору передбачені положеннями ст. 651 ЦК України, частиною 2 якої визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи вимоги ч.1 ст. 1302 ЦК України, набувач за спадковим договором зобов'язується виконувати розпорядження відчужувача, які є обов'язковими умовами спадкового договору.
Між тим пункт 2.1 спадкового договору зобов'язує набувача виконувати особисті розпорядження відчужувача.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що позивач ОСОБА_1 є її тіткою, на даний час вона навідується до неї два рази на тиждень. Зазначила, що протягом 2015-2017 років ОСОБА_1 вона не відвідувала, як і не відвідувала її в лікарні. Коли вона в черговий раз прийшла до ОСОБА_1, остання їй скаржилась, що її не доглядають. При цьому ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_3 приходить до неї напідпитку, погрожує їй. Зазначила, що вона особисто не бачила, щоб до тітки приходила ОСОБА_3 та помагала їй по господарству.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що працює соціальним працівником та обслуговує позивача ОСОБА_1 приблизно останніх три роки. Вона приходить до ОСОБА_1 два рази на тиждень в понеділок та четвер. Вказала, що приносить продукти харчування, сплачує комунальні послуги, допомагає в оформленні субсидії. Декілька разів раніше бачила ОСОБА_3 у ОСОБА_1 Позивач їй розповідала, що ОСОБА_3 часом допомагала їй по господарству, помагала з оформленням до лікувального закладу. Зазначила, що відвідувала ОСОБА_1 в лікарні. Зі слів ОСОБА_1 дізналась, що з ОСОБА_3 вони посварились та ОСОБА_1 заборонила ОСОБА_3 до неї приходити.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 20 листопада 2017 року вона бачила, як ОСОБА_3 приходила до позивача та чула шум у її квартирі. Родичів ОСОБА_1 вона не бачила, а ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком раніше неодноразово приїжджали до ОСОБА_1 та привозили їй пакети з продуктами харчування. Вказала, що протягом 2015-2017 років ОСОБА_3 разом з чоловіком майже кожен день приїздили до ОСОБА_1 Пізніше ОСОБА_1 їй розповідала, що її хочуть отруїти та хтось вночі стукає у її вікна та двері. Чи насправді таке відбувалось сказати не може, оскільки очевидцем даних подій вона не була.
Свідок ОСОБА_9 показав, що є чоловіком ОСОБА_3 Приблизно 3 роки назад вони познайомились з ОСОБА_1, в подальшому, місяців через 7, за проханням позивача між ними був укладений договір довічного утримання. Він з дружиною регулярно навідувались до ОСОБА_1, привозили їй продукти харчування, помагали по господарству, возили до лікарів, ремонтували побутову техніку. Вказав, що возили ОСОБА_1 в лікарню, оплачували лікування. Зазначив, що купували готову продукцію, оскільки ОСОБА_1 вважала, що її хочуть отруїти. Постійно проводили прибирання в квартирі, вибивали коври. Пізніше ОСОБА_1 заборонила до неї приходити.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що є рідною сестрою ОСОБА_3 На протязі трьох останніх років сестра разом з чоловіком постійно допомагали ОСОБА_1, привозили їй продукти харчування, допомагали по господарству. ОСОБА_3 прала білизну ОСОБА_1, її чоловік возив ОСОБА_1 на своєму автомобілі по її потребах. Сестра їй розповідала, що ОСОБА_1 сама наполягала, щоб між ними був укладений договір довічного утримання. Восени 2017 року до неї приїжджали працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_1 на її сестру подала заяву до поліції про побиття.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що відповідач ОСОБА_3 належним чином взяті на себе зобов'язання за спадковим договором та розпоряджень позивачки не виконувала, у зв'язку з чим спадковий договір має бути розірваний.
В той же час, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що в даному випадку підставою для розірвання спадкового договору є неможливість виконання нею розпоряджень відчужувача.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Стаття 214 ЦК України передбачає, що особи, які вчинили дво - або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть у тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
В той же час, подальше існування правочину без взаємної згоди сторін та їх волевиявлення на його виконання, є порушенням принципу свободи договори та порушує право сторін договору на його розірвання, а тому підлягає захисту у судовому порядку.
Як встановлено в судовому засіданні, після укладення спадкового договору, ОСОБА_3 не має можливості в повному обсязі виконувати всіх обов'язків визначених спадковим договором, оскільки ОСОБА_1 чинить їй перешкоди. Поряд з тим, в судовому засіданні не здобуто жодних доказів, які б підтверджували неправомірну поведінку ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1
Таким чином, оскільки позивач наполягає на розірванні спадкового договору, відповідач не заперечує проти його розірвання, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для розірвання спадкового договору на підставі ч.2 ст. 1308 ЦК України у зв'язку з неможливості виконання набувача розпоряджень відчужувача.
Згідно з нормами ст. ст. 12, 81 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Поряд з тим, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не подала жодного належного та допустимого доказу стосовно того, що нею витрачались кошти на виконання спадкового договору.
При цьому, суд виходить з того, що на момент укладання спадкового договору набувач та відчужувач не могли передбачити конкретну суму витрат на виконання розпоряджень відчужувача, як і вартість спадкового майна на момент переходу до набувача права власності на нього, що є особливістю цього виду договору, оскільки існують певні ризики, які неможливо точно визначити на момент його укладення.
Тобто, без вказівки про це у договорі, набувач не має права вимагати від відчужувача відшкодування витрат, понесених ним у зв'язку з виконанням договору. Не має значення при цьому ні те, за чиєю ініціативою відчужувача або набувача було розірвано договір, ні підстави (мотиви) такого розірвання.
При цьому, суд виходить з того, що ОСОБА_1 зустрічний позов на суму 4800 грн. визнала та не заперечувала проти задоволення позову в цій частині. З врахуванням часткового визнання позову ОСОБА_1, з останньої в користь ОСОБА_3 слід стягнути кошти на виконання умов спадкового договору в сумі 4800 гривень.
Оскільки первісний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 гривень.
Стосовно розподілу судових витрат по зустрічному позову, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З наявного у справі розрахунку витрат на правничу допомогу адвоката слідує, що вартість наданої ОСОБА_3 правничої допомоги адвокатом складає 5000 гривень, яку вона просить стягнути з ОСОБА_1 в її користь.
Крім того, при зверненні до суду з зустрічним позовом ОСОБА_3 сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 36 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом N 3674-VI).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 40700 грн. на виконання вимог спадкового договору, суд вважає доведеним позов на суму 4800 грн., отже позов задоволено на 11,79 %.
Таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 83,10 грн. судового збору, виходячи із наступного розрахунку: 704,80 грн. х 11,79 % = 83,10 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 589,50 грн., виходячи з наступного розрахунку: 5000 грн. х 11,79% = 589,50 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати у справі в сумі 672,60 грн.
Керуючись ст. ст. 7-10, 12, 13, 133, 137, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 203, 626, 627, 651, 1302-1308 ЦК України, суд, -
Первісний позов задовольнити повністю.
Розірвати спадковий договір від 17 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області, зареєстрований в реєстрі за № 91.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 витрати на виконання умов спадкового договору в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 судові витрати у справі в сумі 672 (шістсот сімдесят дві) гривні 60 копійок.
В решті зустрічного позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасники справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 06.12.2018.
Головуючий:Т. Д. Наваляний