Справа № 532/1870/18 Номер провадження 11-сс/814/26/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 листопада 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем: ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Слідчий Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у вигляді 727 941 тон. гранітного відсіву фракції 0-5мм, шляхом заборони використання та відчуження, з метою запобігання можливості його приховування, перетворення, відчуження та залишити його на місці знаходження, а саме: поблизу ТОВ «Тахтаївський граніт», в с. Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області.
Клопотання слідчого мотивувалося тим, що слідчим відділенням Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в межах якого встановлено, що в с. Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області неподалік Тахтаївського гранітного кар'єру проводиться завантаження автомобілів гранітним відсівом.
Ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вказав, що в судовому засіданні власником майна надано весь комплекс документів, які підтверджують, що відвантаження та вивезення гранітного відсіву з території ТОВ «Тахтаївський граніт» здійснює правомірно ТОВ «Дніпро Пром-Сервіс», тому дії власника даного майна по відвантаженню та вивезенню гранітного відсіву є правомірними, а відтак відсутні підстави для арешту.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
У принесеній апеляції прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно у вигляді 727 941 тон. гранітного відсіву фракції 0-5мм, шляхом заборони використання та відчуження, з метою запобігання можливості його приховування, перетворення, відчуження та залишити його на місці знаходження, а саме: поблизу ТОВ «Тахтаївський граніт», в с. Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що слідчий суддя при дослідженні документів, які були надані представником власника майна , не звернув увагу на те, що ані представником ТОВ «ДНІПРО ПРОМ-СЕРВІС», ні керуючою санацією ОСОБА_10 не надано жодних документів, які б підтверджували те, що спершу гранітний відсів, який є результатом роботи підприємства ТОВ «Тахтаївський граніт» перейшов у власність ТОВ «ДНІПРО ПРОМ-СЕРВІС» або ТОВ «КП МЕТКОМ», а вже потім був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Тахтаївський граніт». Зазначає, що без документально укладеного правочину, який підтверджує перехід права власності на гранітний відсів до ТОВ « КП МЕТКОМ» цей самий відсів є власністю ТОВ «Тахтаївський граніт» та зберігається на його території, а отже жодних прав на нього ТОВ «ДНІПРО ПРОМ-СЕРВІС» не має.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор подану апеляцію підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.
Представник власника майна заперечував з приводу задоволення апеляції прокурора.
Мотиви суду
Відповідно, до ч.1ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, викладені норми закону слідчим суддею при розгляді клопотання про накладення арешту на майно дотримані в повному обсязі, а відтак слідчим суддею прийнято законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Як вбачається з матеріалів, наданих апеляційному суду, слідчим відділенням Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018170190000390 від 10.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Підставою внесення відомостей про вчинення злочину, стало повідомлення про те, що в с. Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області, неподалік гранітного кар'єру, проводиться завантаження автомобілів гранітним відсівом.
У межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до районного суду з вищевказаним клопотанням, яке обґрунтовувалося тим, що гранітний відсів є майном, на яке здійснюється посягання та яке може бути в кримінальному провадженні доказом.
За змістом частини третьої пункту першого статті 132 КПК України обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим, прокурором обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частині п'ятої вказаної статті, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в суді першої інстанції представником ТОВ «Дніпро Пром-Сервіс» надано весь комплекс документів, які підтверджують, що відвантаження та вивезення гранітного відсіву з території ТОВ «Тахтаївський граніт» ТОВ «Дніпро Пром-Сервіс» здійснюється правомірно, що і послугувало підставою для відмови у накладенні арешту на майно.
Встановлено також було слідчим суддею із показань керівника санації ТОВ «Тахтаївський граніт» , що гранітний відсів , який є предметом злочину у вказаному кримінальному провадженні , не включений до переліку майна товариства. Тобто фактично слідчим суддею було встановлено, що товариству не спричинено жодної майнової шкоди.
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія судів апеляційного суду.
Доводи апеляції прокурора зазначених висновків не спростовують. До того ж і сам прокурор в судовому засіданні не заперечував того факту , що в даній справі взагалі відсутня (не встановлена) особа, якій спричинена майнова шкода.
Інших переконливих доказів, на підтвердження факту вчинення викрадення майна ТОВ «Тахтаївський граніт», або на спростування позиції сторони захисту, ні слідчим , ні прокурором надано не було.
Накладення в даному випадку арешту на майно як на речовий доказ тільки з формальних підстав через те, що здійснюється кримінальне провадження , суперечить основним засадам КПК і меті накладення арешту на майно.
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, будь-які слідчі (розшукові) дії для встановлення обставин кримінального правопорушення, які в свою чергу підтверджували б в тому числі і необхідність застосування заходів забезпечення у даному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування, не проведено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами, надаваними слідчим , взагалі не обґрунтовано, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке він просить накласти арешт може бути доказом чи є майном, на яке здійснюється кримінальне посягання.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу з викладеними у ній доводами - без задоволення.
Керуючись ст..ст.405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ __________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3