Справа № 548/312/16-ц Номер провадження 22-ц/814/248/18Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н.С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
04 грудня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду Дорош А.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
РішеннямХорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року змінений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в с. Ковалі Хорольського району Полтавської області, перебуваючого в Полтавській виправній колонії УДПтСУ в Полтавській області (№64), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в порядку відшкодування матеріальної шкоди - 7 000 грн. та в порядку відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., а всього 17 000 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого суду його оскаржив ОСОБА_2 подавши 31.08.2018 року через поштове відділення апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
05 листопада 2018 року ОСОБА_2 надав заяву з клопотанням поновлення строку, зазначає, що оскаржуване ним рішення було отримане з запізненням 15 серпня 2018 року, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Цивільним процесуальним кодексом України не визначено чіткий перелік причин, які слід вважати поважними. Між тим, поважними причинами процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 41, 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).
Аналогічні висновки висловлені Європейським судом з прав людини й у справі «Устименко проти України», №32053/13, п. 46, п. 47, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року, в якому серед іншого зазначено, що відхід від принципу верховенства права, одним з основоположних аспектів якого є принцип правової визначеності (дотримання принципу res judicata) можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Надавши оцінку підставам, викладеним апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя-доповідач вважає, що вони не свідчать про поважність пропуску встановленого законом процесуального строку, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що судове засіданні 27 червня 2018 року було проведено без участі заявника на підставі поданої ним заяви (а.с.155).
Копія повного тексту рішення від 27.06.2018 року місцевим судом направлено на адресу ОСОБА_2 03.07.2018 року (а.с.166). Кореспонденція суду отримана ОСОБА_2 06.07.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.170). Твердження апелянета про отримання копії рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27.06.2018 року лише 15 серпня 2018 року належними та допустимими доказами не підтверджено.
Оскільки копію оскаржуваного рішення апелянт отримав 06 липня 2018 року (а.с.166), то тридцятиденний строк на оскарження, протягом якого можна було подати апеляційну скаргу, тривав по 06 серпня 2018 року включно. Однак, апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку 31 серпня 2018 року, що підтверджує конверт в якому було направлено поштове відправлення - апеляційна скарга (а.с.185).
Таким чином, доводи апелянта про отримання копії рішення з запізненням, що унеможливило дотримання ним процесуальних строків, суддею-доповідачем не беруться до уваги, оскільки докази надані на підтвердження цих обставин не доводять їх.
Зважаючи на норми закону та обставини, якими обґрунтовується клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, суддя-доповідач приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними, оскільки заявник у встановлений законом строк не скористався правом на оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин необхідно апеляційну скаргу залишити без руху з наданням строку для подачі заяви з наведенням інших підстав для поновлення строку на оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням ОСОБА_2 строку для подачі заяви про поновлення строку із зазначення інших поважних підстав для поновлення строку, роз'яснивши скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали упродовж десяти днів з моменту її отримання, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Керуючись ст. ст. 354, 357 ЦПК України, -
Визнати наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року залишити без руху.
Надати строк для подачі заяви з наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, якщо він не звернеться до апеляційного суду із заявою з наведенням інших підстав для поновлення строку на оскарження рішення місцевого суду протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду А.І.Дорош