79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.06.07 Справа № 4/412-26/101
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Ельдорадо-ЛЗ»
на рішення господарського суду Львівської області від 27.04.2007р.
у справі № 4/412-26/101
за позовом ТзОВ «Ельдорадо-ЛЗ», м.Львів
до ДП «Ефорт-21»ЗАТ «Агенство економічної безпеки «Ефорт», м.Львів
про стягнення 204 571,70 грн.,
з участю представників :
від скаржника - Васютович О.В.
від відповідача -Тимків Т.В.; Гуменюк Н.Т.
В ході судового засідання сторонам права і обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України роз»яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.04.2007р. у справі № 4/412-26/101 (суддя Деркач Ю.Б.) відмовлено ТзОВ «Ельдорадо-ЛЗ», м.Львів в задоволенні позову до ДП «Ефорт-21»ЗАТ «Агенство з економічної безпеки «Ефорт», м.Львів про стягнення 204 571,70 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач -ТзОВ «Ельдорадо-ЛЗ» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на наступне:
· Відповідач, як на підставу своїх заперечень, покликається на недодержання позивачем п.5.15 договору на централізовану охорону майна, що підтверджується службовим розслідуванням від 02.02.2007р. та актом обстеження об»єкта. Однак, на думку скаржника, даний акт не може братись до уваги, оскільки він складений відповідачем самостійно та упереджено. Крім того, як вбачається з складеного сторонами акту обстеження об»єкта на предмет оснащення технічними засобами охоронної сигналізації та її розташування від 30.01.2007р. жодних відомостей про порушення позивачем правил зберігання товару акт не містить;
· Вказані в акті обстеження обмеження зони дії датчиків через заставлення їх товаром, на думку скаржника, не мають жодного значення для справи, оскільки під час здійснення крадіжки сигналізація спрацювала, а до відповідача надійшов сигнал тривоги, що потребувало виявлення причин її спрацювання.;
· Заперечує скаржник посилання відповідача на ту обставину, що підвальне приміщення, крізь яке злочинці проникли на об»єкт, не належить позивачу не має доказового значення, оскільки товар викрадено не з підвального приміщення, а саме з приміщення магазину, яке перебувало під охороною;
· Заперечує скаржник також твердження відповідача про порушення порядку проведення інвентаризації, оскільки достовірність та об»єктивність розміру збитків підтверджується власноручним підписом представника відповідача на акті інвентаризації. Крім того розмір зитків підтверджується довідкою Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області від 09.02.2007р. № СВ 71/22
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Представленим відзивом -ДП «Ефорт-21»ЗАТ «Агенство економічної безпеки «Ефорт»доводи скаржника заперечує, просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
15.10.2006 р. між сторонами укладено договір № 01/151006-21М на централізовану охорону майна (далі по тексту -договір). За умовами цього договору позивач, передає, а відповідач приймає під охорону майно, що знаходиться в магазині по вул. В. Великого, 123 у м. Львові (п. 2.1. договору).
В ніч з 29.01.2007 р. на 30.01.2007 р. під час перебування магазину по вул. В. Великого, 123 в м. Львові під охороною невстановлені особи шляхом пролому бетонної підлоги через підвальне приміщення проникли в приміщення магазину та викрали товарно-матеріальні цінності.
Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Цивільним кодексом України договір охорони віднесений до спеціальних видів зберігання. Однак, відносини щодо зберігання майна відрізняють від відносин з приводу охорони майна. За договором охорони не відбувається переходу майна (предмета договору) від поклажодавця до зберігача, а отже немає подальшого обов'язку повернути річ, що є предметом охорони. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає господарська діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності. Тобто, охорона являє собою вид послуг, які надаються на підставі цивільно-правової угоди. Оскільки цей договір є різновидом договору про надання послуг, на відносини, що виникають на його підставі, поширюються правила глави 63 ЦК України.
Частиною 1 ст. 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 7.1.3. договору встановлено, що виконавець звільняється від відповідальності за майнові збитки, спричинені Замовнику не з вини Виконавця, а саме заподіяні, розкраданням грошових коштів, виробів із золота, платини, паладію та з коштовним камінням, залишених на Об'єкті понад суми встановлено ліміту, здійсненим шляхом крадіжки, а також у випадках, коли грошові кошти, вироби із золота, платини, паладію та з коштовним камінням, мобільні телефони, відео і фотокамери, зброя та боєприпаси, акцизні документи, отрути та наркотичні речовини зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги.
Як вбачається з акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей у магазині «Ельдорадо»одними з предметів викрадення були відео та фотокамери. Обов'язок по зберіганню цього товару в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги покладений на позивача (п. 5.1.5. договору). З приводу цього відповідачем проведено службове розслідування та встановлено, що ці матеріальні цінності зберігались в скляних шафах з відки і були викрадені.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів про те, що вказані матеріальні цінності зберігалися відповідно до умов договору, позивачем суду не подано.
Оскільки позивачем не доведено дотримання умов договору щодо належного зберігання вказаних товарно-матеріальних цінностей у сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що в частині стягнення збитків за викрадені відео та фотокамери відповідач звільняється від відповідальності, як це передбачено п. 7.1.3. договору.
Пунктом 6.4. договору передбачено, що відшкодування Замовнику (позивачу) заподіяних з вини Виконавця (відповідача) збитків здійснюється останнім за власною ініціативою або за рішенням суду, що набрало законної сили. Розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами та розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю Виконавця (відповідача) та звіреними з бухгалтерськими даними.
На обґрунтування суми збитків, завданих викраденням майна з магазину по вул. В. Великого, 123 в м. Львові позивачем подано акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей у магазині «Ельдорадо».
Так, у підпункті «г»п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. № 202/412, зазначено, що проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживання, псування цінностей (на день встановлення таких фактів). У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках -завчасно (п. 8 Інструкції). Проведення інвентаризації, зокрема, у випадку крадіжки майна, та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158 (п. 10 та п. 11 Інструкції). Пунктом 3 цього Положення також передбачено проведення інвентаризації всього майна.
З огляду на вказані норми права у випадку крадіжки інвентаризація повинна проводитись всіх товарно-матеріальних цінностей.
Однак, контрольна перевірки інвентаризації цінностей у магазині «Ельдорадо»проведена вибірково, в двох скляних шафах і стелажах по номенклатурі: комп'ютерна техніка та її комплектуючі; фото-відео техніка і їх фурнітура, а також по товарах які могли знаходитись в скляних шафах і стелажах, розташованих біля пролому в підлозі магазину. Наведене підтверджується зауваженням зробленими представником відповідача на акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей у магазині «Ельдорадо». Факт вибіркового проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей позивачем не спростований, що підтверджується запереченням на відзив на позовну заяву від 12.04.2007 р. Доказів про проведення інвентаризації з дотриманням вимог чинного законодавства суду не подано.
Враховуючи, що контрольна перевірка інвентаризації цінностей у магазині «Ельдорадо»проведена з порушенням вимог чинного законодавства, та те, що при нарахуванні збитків були враховані товарно-матеріальні цінності, за які відповідач відповідальності не несе, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей як доказ обґрунтування завданих збитків, судом першої інстанції обгрунтовано до уваги не прийнято з огляду на положення ст. 34 ГПК України стосовно допустимості доказів.
Таким чином позивачем в установленому законом порядку не доведено розмір збитків, що підлягає відшкодуванню за позовними вимогами.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Львівської області від 27.04.2007р. у справі № 4/412-26/101 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.