Справа № 200/21831/15-ц
Провадження №2/200/4242/15
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Женеску Е.В.,
за участю секретаря: Кравченко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, Обслуговуючий кооператив «Жтлово - будівельний кооператив №250» про визнання договору дарування недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
17 травня 2016 року представник позивача звернувся до суду з заявою про зміни та доповнення до позовної заяви, згідно з якою просить суд Визнати недійсним договір дарування квартири № 38 будинку № 14 на ж/м Тополя-2 в м. Дніпропетровську від 16.05.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим № 1781.Визнати недійсним дублікат договору дарування квартири № 38 будинку № 14 на ж/м Тополя-2 в м. Дніпропетровську від 16.05.2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений 04.12.2014 року державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим № 2886.Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру № 38 будинку № 14 на ж/м Тополя-2 в м. Дніпропетровську, проведену на підставі дублікату договору дарування від 16.05.2009 року посвідченого нотаріально державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 за реєстровим № 1781.Витребувати у ОСОБА_2 із незаконного володіння квартиру № 38 в будинку № 14 на ж/м Тополя-2 в м. Дніпропетровську.Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частки за кожним спадкого нерухомого майна, а саме квартири № 38 в будинку № 14 на ж/м Тополя-2 в м. Дніпропетровську, загальною площею 48,1 м2, яка належала померлій ОСОБА_4 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно реєстраційний № 23285724, виданого 27.06.2008 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
Крім того, зазначає ОСОБА_5 як другого позивача у справі.
Суд вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ч.1 ст. 32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов'язку. Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов'язків.
Цивільна процесуальна співучасть може виникнути в момент відкриття провадження по справі, якщо до суду звертається декілька позивачів чи позов пред'явлено до декількох відповідачів, так і на більш пізніх стадіях, наприклад, суд може об'єднати позови і в стадії судового розгляду в порядку ст. 126 ЦПК. Процесуальна співучасть може виникнути також у разі вступу у справу кількох правонаступників сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 34 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.
На момент звернення до суду з первинним позовом ОСОБА_5 не була заявлена стороною у справі, а у заяві від 17.05.2016 року вона вже зазначена, як позивач-2.
Однак після відкриття провадження у справі не передбачено чинним законодавством звернення іншої особи з позовними вимогами, яка не була залучена в якості третьої особи шляхом подачі уточненої позовної заяви.
Крім того відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI /зі змінами/ за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати, тобто - 551, 20 грн.
До того ж, відповідно до п.1 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 551, 20 грн., та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати - 6890 грн., а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати документ на підтвердження його сплати в оригіналі.
Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно усунути недоліки, які вже були зазначені та сплатити судовий збір за кожну заявлену вимогу у розмірі визначеному чинним законодавством та надати до суду оригінал квитанції.
Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, Обслуговуючий кооператив «Жтлово - будівельний кооператив №250» про визнання договору дарування недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Женеску