06 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/345/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
розглянув заяву КП "Тернопільводоканал" б/н від 05.12.2018 (вх. №22303 від 05.12.2018) про забезпечення позову у справі
за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал", вул. Танцорова, 7, м. Тернопіль
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, Тернопільський міський район електромереж, вул. І. Франка, 18, м. Тернопіль
про припинення зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно об'єктів КП “Тернопільводоканал” як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоди довкіллю
Без виклику повноважних представників
Встановив:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №921/345/18 за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал", до відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільобленерго", Тернопільський міський район електромереж, про зобов'язання відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно об'єктів КП “Тернопільводоканал” як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоди довкіллю (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача б/н від 17.10.2018 (вх. № 19204 від 18.10.2018) про зміну предмету позову).
Ухвалою суду від 03.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/345/18 до судового розгляду по суті на 09:15 год. 06.12.2018.
Поряд із цим, 05.12.2018 КП "Тернопільводоканал", в порядку ст. ст. 136-139 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 05.12.2018 про забезпечення позову, згідно якої просить суд заборонити ОСОБА_1 акціонерному товариству "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, буд. 2 (код ЄДРПОУ 00130725) тимчасово вчиняти дії щодо припинення чи обмеження енергопостачання об'єктів Комунального підприємства "Тернопільводоканал", вул. Танцорова, буд. 7 (код ЄДРПОУ 03353845) до винесення рішення у справі за позовом КП "Тернопільводоканал" до ВАТ "Тернопільобленерго", про зобов'язання відповідача припинити зловживати правом на відключення від енергопостачання відносно об'єктів КП "Тернопільводоканал" як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоди довкіллю.
В обґрунтування своєї заяви вказує, що ВАТ "Тернопільобленерго" систематично звертається до КП "Тернопільводоканал" із повідомленнями про припинення електропостачання на об'єктах КП "Тернопільводоканал", зокрема, із вимогою-попередженням про обмеження постачання електроенергії №4645/34 від 31.08.2018 та вимогою-попередженням №7220/34 від 04.12.2018. Зазначає, що відключення об'єктів від електропостачання та відсутність альтернативних джерел постачання електроенергії призведе до збоїв подачі води місту Тернопіль і навколишнім селам та відводу стічних вод від споживачів, а також призведе до втрати можливості здійснення контролю за якістю води, що може спричинити санітарну, екологічну, епідеміологічну та техногенну катастрофу, порушить процес нарахувань і обліку платежів за послуги водопостачання та водовідведення, спричинить порушення прав споживачів на отримання субсидій та негативно відобразиться на поповненні бюджету. Просить врахувати, що припинення чи обмеження електроенергії у зимовий період на об'єктах КП "Тернопільводоканал" призведе до неможливості забезпечити опаленням приміщення, де працюють працівники підприємства, тобто впливає на передбачені ст. 43 Конституції України права третіх осіб на належні, безпечні та здорові умови праці. Вважає, що без забезпечення позову, у випадку задоволення позовних вимог, буде неможливим виконання рішення суду. Забезпечення ж навпаки - виключить можливість ненадання послуг водопостачання та водовідведення місту Тернопіль і навколишнім селам та запобіжить виникненню санітарної та екологічної катастрофи. Зазначає, що у випадку, якщо суд не задовольнить позовну заяву позивача, відповідач зможе реалізувати своє право на припинення, обмеження електропостачання після розгляду спору по суті. Застосування заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить КП "Теренопільводоканал", враховуючи їх тимчасовий характер, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до істотного втручання у діяльність господарюючих суб'єктів, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить запобігти можливому утрудненню виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. Вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, не є тотожними задоволенню позовних вимог у зв'язку із відмінністю предмету позову та визначеного заходу забезпечення позову за їх змістовним навантаженням та правовими наслідками.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову у справі №921/345/18, господарський суд вважає, що заява КП "Тернопільводоканал" б/н від 05.12.2018 про забезпечення позову до задоволення не підлягає, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У ч. 11 вказаної статті встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Предметом спору у даній справі, з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про зміну предмету прозову, є зобов'язання ВАТ "Тернопільобенерго" припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання об'єктів КП "Тернопільводоканал" як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоди довкіллю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ "Тернопільобленерго" зловживає наданим йому правом по припиненню електропостачання об'єктів (елементів) КП "Тернопільводоканал" та вказані дії відповідача створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб.
У заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач просить заборонити ВАТ "Тернопільобленерго" до вирішення справи тимчасово вчиняти дії щодо припинення чи обмеження енергопостачання об'єктів Комунального підприємства "Тернопільводоканал".
Позивач у заяві про забезпечення позову стверджує, що відповідач систематично завертається до КП "Тернопільводоканал" із повідомленнями про припинення електропостачання на його об'єктах. На думку позивача, вжиття відповідних заходів забезпечення позову дозволить запобігти порушенню прав і охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (споживачів води, працівників підприємства, бюджету), натомість невжиття заходів по забезпеченню позову може порушити права та охоронювані законом інтереси осіб.
Досліджуючи вимоги та обставини, на які позивач посилається в обґрунтування вимог як позовної заяви, так і заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заходи забезпечення позову за своєю правовою природою є тотожними із заявленими позовними вимогами, оскільки по суті фактично у позовній заяві (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про зміну предмету прозову) та заяві про забезпечення позову позивач просить зобов'язати відповідача не вчиняти дії по припиненню енергопостачання об'єктів Комунального підприємства "Тернопільводоканал".
Проте, як вже зазначалось вище, ч. 11 ст. 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За даних обставин, враховуючи, що заходи забезпечення позову є тотожними заявленим позовним вимогам (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про зміну предмету прозову), покладені позивачем в основу заяви про забезпечення позову доводи стосуються питання обґрунтованості позовних вимог і є предметом дослідження під час розгляду спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви КП "Тернопільводоканал" б/н від 05.12.2018 про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ "Тернопільобленерго" тимчасово вчиняти дії щодо припинення чи обмеження енергопостачання об'єктів Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до винесення рішення у справі за позовом КП "Тернопільводоканал" до ВАТ "Тернопільобленерго" про зобов'язання відповідача припинити зловживати правом на відключення від енергопостачання відносно об'єктів КП "Тернопільводоканал" як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоди довкіллю (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про зміну предмету прозову), слід відмовити.
Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (набрали чинності 11.06.2018), на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. ОСОБА_1 провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Таким чином, підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Судом при вирішення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі враховано, що аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18 .
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 26.12.11 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви КП "Тернопільводоканал" б/н від 05.12.2018 про забезпечення позову.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання, через Господарський суд Тернопільської області.
3. Копію ухвали направити сторонам та третій особі у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.12.2018
Суддя І.М. Гирила