"06" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2476/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я.О. розглянувши справу № 916/2476/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код 14291113)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, 40081200)
про відшкодування збитків у розмірі 23 611,50 грн.
з підстав втрати вантажу
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1-довіреність, ОСОБА_2 - довіреність
від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 23611,50 грн. в якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу.
Позовна заява обґрунтована втратою перевізником вантажу підчас перевезення залізницею.
Ухвалою суду від 07.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2476/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 28.11.2018.
В судовому засіданні 28.11.2018 оголошено перерву до 05.12.2018.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовну заяву у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. На адресу господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву від 28.11.2018 № НЮ-14/2774 (вх. № 24599/18 від 28.11.2018) в якому Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на те, що відповідно до залізничної накладної № 42821231 від 26.09.2018 завантаження вагону № 59597641 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагону, без участі представника залізниці. Як зазначено у вищевказаній накладній вагон № 59597641 з вантажем прибув на станцію в технічно справному стані зі справними запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) на вагоні, в якому виявлено нестачу, номери ЗПП відповідають вказаним у перевізних документах, технічної несправності вагону-зерновозу № 59597641 не виявлено.
З огляду на наведене, зміст частини третьої статті 310 Господарського кодексу України, яка закріплює, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, п.129 Статуту залізниць України, де передбачено фіксування обставини, які є підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, той факт, що жодні акти залізницею не оформлювались, а також те, що вантаж доставлено та видано одержувачу зі справними ЗПП, відповідач не може нести відповідальність за дії позивача, що відбулись з вагонами після їх передачі.
Окремо ПАТ „Українська залізниця” звертає увагу суду на те, що експертиза була проведена 02.10.2018, тобто після спливу 2 діб з моменту передачі вагонів вантажовідправнику. Весь цей час вагони знаходились на під'їзній колії Позивача.
26.09.2018 зі станції відправлення Пальміра Одеської залізниці ТОВ СП „НІБУЛОН” (відправник) на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці для ТОВ СП „НІБУЛОН” (одержувач) відправлено вантаж (насіння олійних культур), в т.ч. у вагоні № 59597641 з вантажем масою 60200 кг. Вагон обладнаний ЗПП. Вантаж прибув на станцію призначення 29.09.2018. Вказані обставини підтверджується залізничною накладною № 42821231.
30.09.2018 на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці працівниками ТОВ СП „НІБУЛОН” здійснено переважування вагонів та виявлено нестачу вантажу, про що складено відповідний акт.
Того ж дня ТОВ СП „НІБУЛОН” звернулось до начальника станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці із листом від 30.09.2018 № 30-2/35, в якому повідомило, що співробітниками товариства було виявлено невідповідність маси брутто вантажу насіння ріпаку в розмірі - 2000 кг порівняно з даними, які зазначені у перевізному документі, та вимагало прийняти участь у комісійному переважуванні вагону, а також скласти комерційний акт. Перевізника повідомлено, що вагони виставлені на під'їзну колію в очікуванні видачі вантажу за участю представників залізниці і вивантажуватись до складання комерційного акту не будуть, цілодобова охорона вагонів з вантажем забезпечується власними силами ТОВ СП „НІБУЛОН”.
Листом залізниці від 30.09.2018 № 353/М відмовлено ТОВ СП „НІБУЛОН” у комісійній видачі вантажу у зв'язку з прибуттям вагонів на станцію у технічно справному стані з непошкодженими ЗПП.
Отримавши цей лист, ТОВ СП „НІБУЛОН” оформило 30.09.2018 скаргу № 30-3/35 на відмову у складанні комерційного акту, в якій з посиланням на п.52 та пп.,,а” п.129 Статуту залізниць України вказало на незаконність відмови залізниці від участі у комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту.
Листом від 02.10.2018 № Д/15-17/171 перевізник повідомив одержувача про відсутність підстав для проведення комісійної видачі вантажу та задоволення скарги від 30.09.2018 № 30-3/35.
Після цього ТОВ СП „НІБУЛОН” складено лист від 02.10.2018 № 02-1/35, в якому запропоновано залізниці направити уповноваженого представника для участі у прийманні вантажу по кількості та складанні акту експертизи за участю експертів Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Лист своєчасно одержано ПАТ „Українська залізниця”, доказом чого є штамп з відміткою про отримання.
02.10.2018 Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи № 120-1333/1, проведеної за участю представників ТОВ СП „НІБУЛОН” - прийомоздавальника та вагаря. Відповідно до цього висновку при зважуванні та огляді залізничного вагону № 59597641, завантажених насінням ріпаку, з непорушеними пломбами відправника, виявлено, що: загальна маса нетто складає 58150 кг, що на 2050 кг менше, ніж зазначено в накладній від 26.09.2018 № 42821231; щільність закриття третього від розвантажувального люка не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні.
Експертом встановлено, що: у вагоні № 59597641 опломбований 7 непорушними пломбами ЗПП з відтиском: «Універсал М Варта, УЗ, номери пломб», на металевій плашці значиться: «ПАЛЬМИРА ТОВ СП НИБУЛОН», відтиск пломб відповідає даним, вказаним у накладній. При зовнішньому огляді вагону виявлено, що у вагоні зі сторони штурвалів в нижній частині третього від сходин розвантажувального люка в місці з'єднання кришки і бункера сліди у вигляді квадратів, які різко відрізняються по кольору та паралельно розташовані, а також здир металевого шару свіжого походження та зазор завдовжки близько 40 см, у щілинах якого видно затиснуте насіння ріпаку.
При знятті ЗПП у присутності експерта на завантажувальних люках та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки, виявлено: I та IІ люки заповнено насінням ріпаку до повної місткості, поверхня рівна без заглиблень, між ІІІ та ІV люками від сходів на довжині близько 2,0 м. є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) завглибшки візуально до 0,70м, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерної для стікаючого вниз вантажу у бік третього розвантажувального люку, який має механічний вплив та зазор з затиснутим насінням ріпаку, зі сторони штурвалів.
В подальшому ТОВ СП „НІБУЛОН” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд задовольняє позов, враховуючи наступне.
Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, залізнична накладна від 06.04.2018 № 43794171 свідчить про укладення між ТОВ СП „НІБУЛОН” (відправник) та ПАТ „Українська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким теж є ТОВ СП „НІБУЛОН”.
Відповідно до пп.„а” п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Положенням п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно п.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;… в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу… Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу… Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
З матеріалів справи вбачається, що під час переважування вагону № 59597641 ТОВ СП „НІБУЛОН” виявлено нестачу вантажу, у зв'язку з чим воно направило письмову вимогу скласти комерційний акт, у задоволенні якої перевізником відмовлено.
Згідно п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акту загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.
Якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому п.16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 15.06.65 № П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 25.04.66 № П-7, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 № 81/38/101/235/122. У разі додержання порядку оскарження відмови начальника станції у складанні зазначених актів вантажоодержувач має право звернутися до залізниці з претензією або позовом, до яких необхідно додати докази оскарження дій начальника залізничної станції та акти приймання вантажу (пункт 3.4 роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами).
Як вже вказано вище, Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи від 02.10.2018 № 120-1333/1 (для участі в експертизі представника залізниці викликано листом від 02.10.2018 № 02-1/35, проте Відповідач не з'явився), в якому зафіксовано, що: загальна маса нетто складає 58150 кг, що на 2050 кг менше, ніж зазначено в накладній від 26.09.2018 № 42821231; щільність закриття розвантажувальних люків не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні.
Враховуючи викладене, те, що ТОВ СП „НІБУЛОН” надано до суду докази оскарження відмови начальника станції у складанні комерційного акту, а також зміст експертного дослідження, господарський суд доходить висновку, що позивачем у належний спосіб доведено прибуття на станцію призначення вагону з вантажем у технічно несправному стані, внаслідок чого могла виникнути нестача, в т.ч. у процесі перевезення. Такі обставини мали бути відображені в комерційному акті, проте в порушення п.п.52 та 129 Статуту залізниць України перевізник комерційний акт не склав. Крім того на виконання п.113 Статуту залізниць України ПАТ „Українська залізниця” не надано доказів виникнення нестачі з причин, які від неї не залежали, в зв'язку з чим суд покладає цивільно-правову відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення на відповідача.
В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Отже, ТОВ СП „НІБУЛОН” має право на стягнення завданих неправомірними діями перевізника вантажу збитків в розмірі дійсної вартості в сумі 23 611,50 грн., розрахунок якої цілком обґрунтовано здійснено позивачем, виходячи з таких показників:
- вартість за 1 тону вантажу (насіння ріпаку) - 13 500,00 грн. з ПДВ, яка вказана в довідці від 30.10.2018 № 14145/3-18/27;
- маса відповідальної нестачі із вирахуванням норми нестачі (природної втрати) 0,5% нетто вантажу насіння ріпаку (інші вантажі) - 1 749 кг у вагоні № 59597641.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не приймаються до уваги викладені у відзиві на позов доводи ПАТ „Українська залізниця” про те, що ним видано вантаж у схоронному стані, а також на те, що немає ознак втрати вантажу під час перевезення, оскільки такі твердження суперечать фактичним обставинам справи.
Що стосується посилань відповідача на правомірність його відмови в комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту, адже вагон прибув на станцію призначення з непошкодженими ЗПП, то в цій частині потрібно зазначити, що п.52 Статуту залізниць України встановлює обов'язок залізниці на станціях призначення перевірити масу і стан вантажу у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а не тільки у випадку пошкодження пломб відправника.
Відносно доводу ПАТ „Українська залізниця” про те, що відмова в комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту зумовлена виявленням невідповідності маси вантажу залізничній накладній після прийняття вагонів та без участі працівників залізниці, господарський суд зауважує, що будь-які докази впливу на вантаж та/або на вагони з боку ТОВ СП „НІБУЛОН” чи інших осіб до моменту проведення експертизи в матеріалах справи відсутні, а, відтак, позиція відповідача в цій частині ґрунтується на припущеннях.
Зміст пам'яток свідчить лише про подавання та забирання вагонів, внесення в обов'язковому порядку до них інформації відправника/одержувача вантажу щодо технічної несправності вагону нічим не передбачено.
Посилання залізниці на приписи ч.3 ст.310 ГК України, яка закріплює, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, є недоречними, т.я. в цій нормі йдеться про припинення відповідальності за збереження вантажу після видачі одержувачу, а не про звільнення від відповідальності за втрату вантажу під час перевезення.
Стосовно тверджень ПАТ „Українська залізниця” про те, що акт експертизи, складений Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області від 02.10.2018 № 120-1333/1, є неналежним доказом по справі, суд зазначає, що проведення такого дослідження після передачі вагонів одержувачу являється по суті єдиним способом доведення ним факту технічної несправності вагону. Замовлення експертизи до видачі вантажу з ініціативи отримувача неможливе, оскільки згідно п.п.29,30 Правил видачі вантажів запрошення незалежних експертів та оплату їх робіт здійснює залізниця за умови, що обставини, пов'язані з недостачею вантажу, зафіксовано в складеному до видачі вантажу комерційному акті, який в даному випадку перевізник неправомірно відмовився оформлювати.
Крім того, якщо з посиланням на статтю 52 Статуту залізниця видала вантаж без перевірки, а після відкриття вагона (контейнера) виявлено їх несправність прихованого характеру, внаслідок чого виникли втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, одержувач має право звернутися до залізниці з вимогою видати вантаж з перевіркою та оформленням її результатів комерційним актом (пункт 3.22 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» від 29.05.2002 № 04-5/601).
Коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (пункт 3.9 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» від 29.05.2002 № 04-5/601).
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В п.1 ч.4 ст.129 ГПК України зазначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
До складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок ПАТ „Українська залізниця”, судом включаються витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн. та вартості експертизи у розмірі 1 440,00 грн., проведення якої підтверджується договором про надання послуг від 30.08.2016 № 938, додатком № 1 до вказаного договору, додатковими угодами від 19.01.2017 № 1, від 15.05.2017 № 2, від 02.01.2018 № 3, рахунком на оплату від 03.10.2018 № 120-1333/1, платіжним дорученням від 10.10.2018 № 68634, актом приймання-передачі наданих послуг від 04.10.2018 № 120-1333/1.
Керуючись ст.ст.129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код 40075815) в особі регіональної філії „Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код 14291113) 23611 гривень 50 коп. збитків, 1762 гривні судового збору та 1 440 гривень витрат на проведення експертизи.
Рішення набирає законної сили в порядку ст..241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України
Повне рішення складено 06 грудня 2018 р.
Суддя О.А. Демешин