"26" листопада 2018 р. Справа № 916/1459/18
Господарський суд Одеської області, м. Одеса
у складі судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, згідно ордеру №286009 від 16.07.2018р.
відповідача: не з'явився,
розглянувши справу №916/1459/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеуранта” (65074, м. Одеса, вул.Святослава Ріхтера, 63)
до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)
про визнання недійсним пункту 5.3. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р., укладеного між ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Сеуранта»,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні документи суду щодо їх вирішення та ходу судового розгляду:
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 18.12.2017р. між ТОВ «Сеуранта» (постачальник) та ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (замовник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ, відповідно до якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації. Позивач зазначає, що умовами п.п.1.4., 5.2., 5.3., 5.4. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ замовник має право в односторонньому порядку зменшити обсяг закупівлі залежно від реального фінансування. В межах конкретного періоду поставки товару, визначеного графіком поставки, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки і обсягах, визначених в цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб. У разі відсутності письмової заявки замовника в межах конкретного періоду поставки, постачальник самостійно в межах такого періоду визначає дату виконання обов'язку поставки товару, але не пізніше останнього дня відповідного періоду визначеного графіком поставки. Дострокове виконання обов'язку із поставки товару допускається виключно за погодженням сторін договору. Як стверджує позивач, в ході системного аналізу вищевказаних пунктів договору, вбачається, що п.5.3. суперечить пунктам 1.4., 5.2., 5.4. Договору.
Крім того, позивач вказує, що на практиці господарських взаємовідносин між ТОВ «Сеуранта» та ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» неодноразово мали місце випадки, коли постачальник поставляв товар без письмової заявки, а замовник відмовлявся прийняти товар, навіть не відкривав ворота складу, у зв'язку з чим постачальник мав збитки, та згодом сторонами було прийняте рішення та внесено у договір пункт 5.4., відповідно до якого дострокове виконання зобов'язань допускається виключно за погодженням сторін договору. Позивач наголошує, що пункт 5.3. договору є вкрай невигідним для нього як постачальника, порушує принцип рівності учасників господарських правовідносин, фактично ставить позивача у залежну від відповідача ситуацію, коли постачальник не може без попереднього узгодження поставити товар (виконати свій обов'язок по договору), і при цьому у разі невиконання замовник звертається до суду з позовами про виплату штрафних санкцій, при цьому збитки наявні тільки у постачальника. Як зазначає позивач, договором санкції за відсутність письмових заявок не передбачені. Позивач вказує, що спірний договір є типовим, сторони підписують його після того, як постачальник стане переможцем тендерних закупівель, у зв'язку з чим вносити зміни на стадії підписання договору неможливо, крім того для ознайомлення з договором постачальнику не було надано часу. Підсумовуючи викладене, позивач посилається на вчинення спірного договору під впливом помилки.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 21.08.2018р. за вх.№16999/18, де вказує, що за умовами п.5.3. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. у разі відсутності письмової заявки замовника в межах конкретного періоду (кварталу) поставки, постачальник самостійно в межах такого періоду визначає дату виконання обов'язку із поставки товару, але не пізніше останнього дня відповідного періоду (кварталу), визначеного Графіком поставки, однак, позивач не надав до суду Графік поставки, який є невід'ємною частиною договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ. Також, відповідач зазначає, що позивачем не зазначено у позові, які саме його права та інтереси були порушені, не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не вказано, які саме обставини змусили помилитися ТОВ «Сеуранта» під час укладання та підписання договору.
02.10.2018р. за вх.№20070/18 позивачем подано до справи відповідь на відзив, де він, крім раніше викладеного, зауважує, що згідно з положеннями ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, але спірний договір укладався на підставі тендерних торгів, у зв'язку з чим позивач не мав ніяких практичних інструментів для внесення у вказаний договір будь-яких змін.
09.10.2018р. від відповідача до суду за вх.№20512/18 надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що при проведенні процедури закупівлі відкритих торгів, на сайті Ргоzzoro замовником розміщується, серед іншого, тендерна документація та проект договору. Відповідач вказує, що зазначена інформація є відкритою, отже, доступною для вивчення можливих учасників торгів, що спростовує доводи позивача щодо відсутності часу для ознайомлення з умовами договору. При цьому відповідач зауважує, що п.13.1. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. передбачає, що всі зміни, доповнення та додатки до договору вносяться сторонами шляхом підписання додаткових угод, які є його невід'ємною частиною та мають юридичну силу, що надає стороні право ініціювати зміни умов договору, чим позивач не скористався.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2018р. відкрито провадження у справі №916/1459/18, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 10.09.2018 р. о 14год.30хв.
У судових засіданнях 10.09.2018р., 26.09.2018р. судом оголошувались протокольні ухвали про відкладення підготовчого засідання суду.
Ухвалою суду від 03.10.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 07.11.2018р., відкладено підготовче засідання суду на 24.10.2018 р. об 11год.30хв.
Ухвалою суду від 24.10.2018р. закрито підготовче провадження по справі №916/1459/18, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 26.10.2018р. о 09год.50хв.
Ухвалою суду від 26.10.2018р. відкладено розгляд справи на 26.11.2018р. о 11год.30хв.
Клопотання сторін від 29.08.2018р. за вх.№17505/18 про відкладення розгляду справи, від 10.09.2018р. за вх.№18418/18 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
18.12.2017р. між ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Одеська залізниця» (замовник) та ТОВ «Сеуранта» (постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ, згідно умов якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару: бабіт Б-16. Замовник має право в односторонньому порядку зменшити обсяг закупівлі залежно від реального фінансування (п.п.1.1., 1.2., 1.4. договору).
Як визначено сторонами у п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.8. договору №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р., товар має бути поставлений в обсягах і строки (періоди), які визначені Графіком поставки (додаток №2). В межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного Графіком поставки, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки і обсягах, визначених в цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (факсом, електронною поштою, листом за адресою: 65074, м. Одесса, вул.Святослава Ріхтера, буд. 63). У разі відсутності письмової заявки замовника в межах конкретного періоду (кварталу) поставки, постачальник самостійно в межах такого періоду визначає дату виконання обов'язку із поставки товару, але не пізніше останнього дня відповідного періоду (кварталу), визначеного Графіком поставки. Дострокове виконання обв'язку із поставки товару допускається виключно за погодженням сторін договору. Замовник має право в односторонньому порядку зменшити обсяги, змінити терміни поставки (закупівлі), визначені Графіком поставки шляхом відповідного письмового повідомлення постачальника не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку періоду (кварталу) у якому зменшується обсяг (змінюються строки) поставки (закупівлі). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (27406, Кіровоградська обл., м.Знам'янка, вул. В. Голого, 152) на умовах DDP в редакції Інкотермс 2010. Замовник має право контролювати поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі». Загальна сума по договору 1 050 563,52 грн., у тому числі ПДВ 20% 175 093,92 грн. (п.п.6.1., 6.3., 6.4. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р.).
Відповідно до п.п.7.2., 7.5. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 20 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Сторони договору дійшли згоди, що у разі втрати замовником права на податковий кредит внаслідок порушення постачальником обов'язку, визначеного п.11.4 цього договору, розмір грошового зобов'язання замовника з оплати поставленого товару за цим договором зменшується на суму податкового кредиту, право на який було втрачено замовником.
За умовами п.10.3. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки; за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленої в строк продукції.
Відповідно до п.16.2. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2018р., а в частині виконання обов'язків щодо розрахунків по договору - до закінчення місяця наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору.
Також сторонами до договору поставки від 18.12.2017р. підписано специфікацію №1 (додаток №1 до договору), графік поставки (додаток №2 до договору).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2018р. по справі №916/502/18 за позовом ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" до ТОВ "Сеуранта" стягнуто з ТОВ "Сеуранта" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" штраф у розмірі 101476,66грн. та пеню у розмірі 17973,87грн., 1791,76грн. судового збору за подання позовної заяви, 2687,63грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Положення ст.202 ЦК України передбачають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.229 ЦК України).
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ч.1 ст.217 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положення п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6.11.2009р. №9 звертають увагу судів на те, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
У п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (з наступними змінами та доповнюваннями) роз'яснено: «…Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, між ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Одеська залізниця» та ТОВ «Сеуранта» за результатами процедури закупівлі було укладено договір поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. за встановленою положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» процедурою.
У позові позивач просить суд визнати недійсним п.5.3. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р., в якому сторони погодили, що у разі відсутності письмової заявки замовника в межах конкретного періоду (кварталу) поставки, постачальник самостійно в межах такого періоду визначає дату виконання обов'язку із поставки товару, але не пізніше останнього дня відповідного періоду (кварталу), визначеного Графіком поставки. При цьому, Графік поставки позивач суду не надав.
Одночасно, позивач не навів та не обґрунтував суду яким саме положенням чинного законодавства не відповідає даний пункт договору.
Твердження позивача про те, що спірний договір вчинено під впливом помилки не підтверджено доказами, не наведено у чому саме полягало неправильне сприйняття позивачем умов договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р., яким чином помилка вплинула на волевиявлення позивача.
Так, п.5.3. договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. є складовою розділу 5 цього договору, який визначає таку істотну його умову, як строки та порядок поставки, та був включений до тексту договору при його підписанні сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як визначено у ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
З огляду на викладені положення Закону України «Про публічні закупівлі», не обґрунтував позивач чи вплине на істотні умови договору поставки №ОД/НХ-17-1612НЮ від 18.12.2017р. визнання недійсним його п.5.3., яким визначено порядок поставки товару.
Не довів позивач суду також те, що був позбавлений достатнього часу, під час прийняття участі у процедурі закупівлі, на те, щоб ознайомитися із текстом проекту договору, який запропонував замовник закупівлі.
Враховуючи недоведеність та необґрунтованість позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави для його задоволення.
За попереднім розрахунком позивача розмір понесених ним судових витрат складає 1762грн. судового збору за подання до суду даного позову, що налічує одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1762грн., які не підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача, внаслідок відмови у задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеуранта” (65074, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 63, код ЄДРПОУ 40117933) повністю.
2. Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “Сеуранта” (65074, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 63, код ЄДРПОУ 40117933) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762грн. покладаються на платника.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 грудня 2018 р.
Суддя І.А. Малярчук