06 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2836/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу поліцейського батальйону УПП у Волинській області Рибака Юрія Миколайовича на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2018 року у справі № 159/3877/18 (рішення ухвалено в м. Ковелі, головуючий суддя Миронюк М.Г.) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського батальйону УПП у Волинській області Рибака Юрія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_2 07.08.2018 звернувся в суд із адміністративним позовом до поліцейського батальйону УПП у Волинській області Рибака Юрія Миколайовича, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР №234886 від 31.07.2018 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказує на неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, так як вимоги п.11.5 ПДР він не порушував.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову інспектора патрульної служби поліцейського УПП у Волинській області ДПП Рибака Юрія Миколайовича серії ВР №234886 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та провадження в адміністративній справі закрито.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції поліцейський батальйону УПП у Волинській області Рибак Юрій Миколайович оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Апелянт вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 здійснювався обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення відповідно до ст. 280 КУпАП.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що на ділянці дороги відсутні ями та колії і позивач безпідставно рухався у крайній лівій смузі, не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, коли праві смуги були вільними.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 31.07.2018 поліцейським батальйону УПП у Волинській області Рибаком Юрієм Миколайовичем винесено постанову серії ВР №234886 від 31.07.2018, якою на позивача ОСОБА_2 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З даної постанови видно, що позивач ОСОБА_2 05 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом NISSAN н.з. НОМЕР_1, рухався крайньою лівою смугою не маючи наміру робити поворот ліворуч чи розворот при тому, що дві крайні смуги були вільними, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР, що є порушенням ч.2 ст. 122 КУпАП.
Вважаючи оскаржувану постанову незаконною та винесеною з порушенням норм процесуального права позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.280 КУпАП та не спростовано позицію позивача.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Пунктом 11.5 ПДР України передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст. 121 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Позивач у своєму позові вказав, що оскільки по правій смузі була колійність, тобто неналежне дорожнє покриття, яке утворилося внаслідок регулярного руху великовагових транспортних засобів, а тому він змушений був перелаштуватися на ліву смугу.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції на даній ділянці дороги жодних перешкод немає, що підтверджується відеозаписом з даної ділянки дороги.
При цьому, позивачем не заперечується той факт, що він дійсно рухався по крайньому лівому ряді, в той час як правий ряд був порожній.
Згідно наданих відеодоказів підтверджена належна якість автомобільної дороги та відповідність її стану вимогам безпеки руху, а отже, позивачем не було необхідності здійснення об'їзду перешкод у вигляді ям, що суперечить вимогам п.11.2 Правил дорожнього руху.
Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_2 не надав.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що у інспектора поліції були належні правові підстави для притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, а отже оскаржувана постанова є правомірною.
Суд першої інстанції не взяв до уваги вищевказаних обставин та дійшов помилкового висновку про задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 272,286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу поліцейського батальйону УПП у Волинській області Рибака Юрія Миколайовича задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2018 року у справі № 159/3877/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук