копія
03 грудня 2018 р. Справа № 160/8953/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Начальника Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
27 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому він просить визнати протиправною бездіяльність начальника Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 04.11.2018;
зобов'язати начальника Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати інформацію, запитувану адвокатським запитом від 05.11.2018 та активізувати проведення слідчих та розшукових дій;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області активізувати проведення слідчих та розшукових дій по вищевказаному кримінальному провадженню та провести службову перевірку.
Згідно з п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.
Як вказав позивач, 05.11.2018 він звернувся із адвокатським запитом до начальника Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив наступне:
повідомити про номер внесення його заяви до ЄРДР, а також повідомити про слідчі дії, що були проведені по цьому кримінальному провадженню за всі півтора роки;
в разі, якщо заява не була внесена в ЄРДР або була внесена, але потім кримінальне провадження було зупинено чи закрито, просив поновити (зареєструвати) та в повному обсязі провести досудове слідство і направити до суду з обвинувальним вироком;
провести службову перевірку за фактом нехтування працівниками Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області своїми професійними обов'язками, що знайшло прояв у не проведенні досудового розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства.
На вказаний адвокатський запит позивачу відповідь надана не була, також не було вжито заходів з викладених у запиті питань.
Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що ОСОБА_1 в грудні 2016 року звертався до Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення щодо нього злочину, передбаченого ст.190 КК України, заява зареєстрована в ЖЕО 19.12.2016 за №7453.
Позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, у зв'язку із чим, ним було оскаржено бездіяльність органів поліції до суду, за наслідками чого суд зобов'язав Металургійне відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести заву ОСОБА_1 до ЄРДР.
Отже, з наведеного видно, що підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала бездіяльність правоохоронних органів в межах кримінального провадження відносно позивача.
За положеннями 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
За положеннями ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
З урахуванням наведеного, позивач щодо своєї заяви про злочин, зареєстрованої в ЖЕО 19.12.2016 за №7453 виступає як заявник, а не як адвокат.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 вказано, що положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Також у пп.4.3 п.4 вказаного рішення зазначено, що імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
При цьому суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03 серпня 2018 року по справі №818/928/17 №ЄДРСР 75673784, якою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрито провадження у справі та наголошено, що органи досудового розслідування під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, а також розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність щодо розгляду цих заяв, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Тому такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, та, відповідно, не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що цей спір належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 241, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Начальника Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи підлягає вирішенню за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачеві за зазначеною у позовній заяві адресою.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Ухвала не набрала законної сили 03 грудня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник