04 грудня 2018 року Справа 160/9092/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., дослідивши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
30.11.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 15.11.2018 року ВП № 57652926, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.287 КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 15.11.2018 року ВП № 57652926, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
З поданих до суду документів, видно, що позивач отримав оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 15.11.2018 року ВП № 57652926 - 19.11.2018 року, про що також позивач зазначає у цій позовній заяві.
При цьому, з позовом позивач звернулася, згідно штемпелю вхідної кореспонденції суду - 30.11.2018 року.
З позовної заяви не вбачається та суд не може самостійно встановити причин пропущення позивачем строку звернення до суду, а відповідного клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду позивачем при поданні позовної заяви не надано та причин пропуску строку не зазначено.
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст.123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, з урахуванням зазначеного позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності.
Крім того, статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року становить 1762,00 гривень.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 1762 грн. (ціна позову 14 892,00 грн.) за подання даного адміністративного позову майнового характеру в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно з поданням позову позивач звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору на підставі ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”.
Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши наведені у клопотанні обґрунтування, суд не находить підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони на підставі ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цим позовом, суд виходить із того, що відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позовів. Також, і обмежене фінансування бюджетної установи чи відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014 року (36722122), від 15.04.2014 року (38331796), від 29.07.2014 року (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2.
Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для відстрочення позивачеві сплати судового збору за подання цього позову, а посилання позивача на ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не приймається судом до уваги з вищенаведених підстав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення йому сплати судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом.
Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову майнового характеру у відповідності до Закону України “Про судовий збір” у розмірі 1762,00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору: отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра/ Чечел.р./22030101, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 34316206084014 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору - залишити без руху.
Недоліки у позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності;
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 1762,00 гривень.
Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 34984907).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
В.В Ільков