03 грудня 2018 року Справа 160/8983/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії Дніпровської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні практичної допомоги в оформленні належних документів по узаконенню існуючого розташованого біля його житла металогаража, як стоянки для транспортного засобу та звільнення його при цьому від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку;
- зобов'язати Дніпровську міську раду здійснити виконання гарантій держави передбачених ст.20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснити надання інваліду Чорнобиля та війни 2-ої групи ОСОБА_1 конкретної практичної допомоги по оформленню належних документів щодо узаконення існуючого і розташованого біля його житла металогаража як стоянки для транспортного засобу, а також звільнення при цьому від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд зазначає, що належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Згідно з п. 5.27 вказаної системи, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте, надані копії додатків не засвідчені належним чином.
Крім того, пунктом 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що в позовній заяві зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Позивачем не зазначено у позовній заяві ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Також, частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В своєму адміністративному позові позивач, просить суд: визнати протиправними дії Дніпровської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні практичної допомоги в оформленні належних документів по узаконенню існуючого розташованого біля його житла металогаража, як стоянки для транспортного засобу та звільнення його при цьому від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку; зобов'язати Дніпровську міську раду здійснити виконання гарантій держави передбачених ст.20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснити надання інваліду Чорнобиля та війни 2-ої групи ОСОБА_1 конкретної практичної допомоги по оформленню належних документів щодо узаконення існуючого і розташованого біля його житла металогаража як стоянки для транспортного засобу, а також звільнення при цьому від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку.
В порушення наведених норм позивачем не зазначено в прохальній частині позову будь-яких реквізитів відмови відповідача (дата, номер тощо), що унеможливлює встановлення судом предмету спору.
До позовної заяви як додаток позивачем було надано копію його заяви від 18.09.2018 року до Дніпровської міської ради (вхід.№Р-853/1 від 18.09.2018 р.), у якій позивач просив «пропіклуватися і надати практичну допомогу по оформленню належних документів щодо реалізації Конституційного права та узаконення розташованого металогаража». При цьому, в своїй заяві позивач також зазначає, що він є звільнений від сплати податків і зборів, мита всіх видів та земельного податку.
Таким чином, суд не може дійти висновку чи заявляє позовну вимогу про «звільнення при цьому від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку» до відповідача, чи до суду.
Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та суб'єктним складом правовідносин та його копії для направлення відповідачу у справі, який містить ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, зазначення відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- надання у відповідній кількості додатків засвідчених належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона