Рішення від 28.11.2018 по справі 0440/6816/18

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

Справа № 0440/6816/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВА АГРО" до Державна фіскальна служба України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВА АГРО" (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідача-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2, разом - відповідачі), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №826694/41256960 від 03.07.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №22 від 06.04.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 06 квітня 2018 року по видатковій накладній №179 ТОВ «ТД Трансзерноекспорт» придбало 21 тонну олії соєвої технічної відстояної нефільтрованої, на суму 443100,17 грн., даний товар вивезено зі складу постачальника - ТОВ «Аркандо» транспортним засобом покупця РЕНО АЕ8079ВТ з причепом АЕ4824ХМ, про що оформлені товарно-транспортна накладна №179 від 06 квітня 2018 року та товарно-транспортна накладна №216 від 06 квітня 2018 року. Оформлення двох товарно-транспортних накладних пов'язано з необхідністю оформлення примірника між Виробником та Посередником (ТОВ "ЛІНЕВА АГРО"), з відображенням первинної вартості придбання, а також примірника між Посередником та кінцевим покупцем з відображенням вартості реалізації. Постачальником - ТОВ «Аркандо» оформлено якісне посвідчення №06/04 від 06 квітня 2018 року. Товар оплачений ТОВ «ТД Трансзерноекспорт» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1057 від 06 квітня 2018 року, №1065 від 06 квітня 2018 року та №1102 від 17 квітня 2018 року. Тобто ТОВ "ЛІНЕВА АГРО" виступило виключно як посередник у даній угоді, самостійно товар не отримувало, на свій склад не перевозило, а скоординувало дії покупця ТОВ «ТД Трансзерноекспорт» з постачальником ТОВ «Аркандо». Враховуючи, що одним із реквізитів в товарно-транспортній накладній є вартість товару, за результатами співпраці були оформлені дві товарно-транспортні накладні, одна між позивачем та постачальником ТОВ «Аркандо», друга між позивачем та покупцем - ТОВ «ТД Трансзерноекспорт». За результатами операції була виписана податкова накладна №22 від 06 квітня 2018 року, в реєстрації якої безпідставно відмовлено Рішенням №826694/41256960 від 03 липня 2018 року. З метою належної реєстрації податкової накладної ТОВ "ЛІНЕВА АГРО" в електронному форматі надало вичерпний перелік документів, в тому числі на підтвердження наявності матеріально-технічної бази, кваліфікованого штату працівників, первинного придбання товару.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/6816/18 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.09.2018 р. о 10:20 год.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

У зв'язку із неприбуттям представника відповідачів у підготовче судове засідання 24.09.2018 р., розгляд справи було відкладено до 11:20 год. 10.10.2018 р.

У зв'язку із неприбуттям представника відповідачів у підготовче судове засідання 10.10.2018 р., розгляд справи було відкладено до 11:20 год. 24.10.2018 р.

24.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомлено, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. В даному випадку, відповідач 1 вважає, що вимога про зобов'язання зареєструвати ПН є похідною вимогою до ДФС України від вимог ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування оскаржуваного рішення є самостійною підставою для реєстрації ПН.

24.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомлено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стала неможливість дослідити у повному обсязі надані підприємством документи через неправильно обраний ним формат.

У зв'язку із неприбуттям представника відповідачів у підготовче судове засідання 24.10.2018 р., розгляд справи було відкладено до 10:45 год. 07.11.2018 р.

31.10.2018 р. позивачем подано відповідь на відзив до позовної заяви відповідача 1, відповідно до якого наполягає на задоволенні позовних вимог та вказує, що здійснення реєстрації ПН відноситься до компетенції вищого органу у структурі ДФС України. Крім того, позивачем подано відповідь на відзив до позовної заяви відповідача 2, відповідно до якого повідомлено, що ним подано усі необхідні документи у необхідному форматі.

У судове засідання 07.11.2018 р. прибули уповноважені представники сторін. Судом ухвалено рішення закінчити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.11.2018 р. о 11:00 год.

Згідно Протоколу судового засідання від 28.11.2018 р. розгляд справи розпочато о 11:30 год. Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Від представника позивача через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду до судового засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі. Про дату, час та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи положення ст. 229 КАС України, заяву позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Розгляд справи закінчено о 11:55 хв.

За таких обставин, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у письмовому провадженні, право на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст. 188 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВА АГРО" (ЄДРПОУ 41256969) зареєстровано як юридична особа 04.04.2017 р. та є платником податку на додану вартість з 01.05.2017 р.

Підприємством подано на реєстрацію податкову накладну від 06.04.2018 р. №22 на суму 443100,20 грн. (ПДВ 73850,03 грн.) оформлену на олію соєву технічну відстояну фільтровану ТОВ «ТД Трансзерноекспорт» (ЄДРПОУ 41202673).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за результатами обробки даних «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА».

Рішенням про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №826694/41256960 від 03 липня 2018 р проінформовано про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, таких як: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

За результатами адміністративного оскарження рішення №826694/41256960 від 03 липня 2018 р. до органу вищої ланки, Рішенням комісія з питань розгляду скарг ДФС України №18803/41256960 від 13.07.2018 року скаргу залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою відмови в реєстрації зазначеної вище податкової накладної є неможливість дослідити у повному обсязі надані підприємством документи, оскільки їх не можливо відкрити в ІС «Податковий блок» розділі «Аналітична система»/Робота Комісії ДФС/Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальної операцій по відмовленим ПН/РК.

До податкової накладної від 06.04.2018 р. №22 підкріплено 13 документів, з яких можливо відкрити лише 6 (при цьому основні документи, а саме; пояснення, банківські платіжні документи, рахунки, видаткові накладні, сертифікати якості - не відкрились), що зафіксовано протоколом від 03.07.2018 р. №162 засіданням комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

За даними податкового органу, підприємством було надіслано копії документів в електронному вигляді, збережених у форматі, в якому відсутня можливість перегляду для здійснені обґрунтованого висновку (документи не відкрилися).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пункт 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п.п. 14-17 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Згідно п. 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку;

Згідно роз'яснень наданих ДФС Україну і які постійно розміщуються на офіційному веб-сайті, та листа ДФС України від 27.07.2017 р. 19915/7/99-99-08-04-01-17 щодо функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податковій накладних критеріям оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації таки податкових накладних, Повідомлення формуються окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН та до Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків тільки у форматі РDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 Мб).

З матеріалі справи вбачається, що реєструючи податкову накладну позивачем додано 13 документів.

Проте, доказів відповідності долучених первинних документів затвердженому формату, до суду не надано.

Також, не наведено опису відправлених/отриманих/завантажених документів зі спеціального програмного комплексу, який використовується для електронного документообігу, оскільки надання первинних документів до суду не спростовує їх подання для здійснення реєстрації ПН.

Згідно п.п. 18 - 21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Оскільки єдиною підставою для відмови у реєстрації ПН є невірний формат поданих підприємством первинних документів, та подання таких документів до податкового органу матеріалами справи не підтверджена, з огляду на відсутність доказів, підстав для скасування спірного рішення суд не має.

Доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За наведених обставин у сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 134, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВА АГРО" до Державна фіскальна служба України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 28.11.18

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун

Попередній документ
78352225
Наступний документ
78352227
Інформація про рішення:
№ рішення: 78352226
№ справи: 0440/6816/18
Дата рішення: 28.11.2018
Дата публікації: 10.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: