20 листопада 2018 року Справа № 804/6756/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1,
при секретаріОСОБА_2,
за участю:
представника відповідача 1: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відповідача-1 - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідача-2 - Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача-1 - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідача-2 - Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати дії ДМУ ГУМВСУ в Д/о та ГУМВСУ в Д/о такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та є незаконними (протиправними) та скасувати рішення щодо:
- видання Наказу № 249 від 17.02.2015 року МВС України Дніпропетровського міського Управління «Про проведення службового розслідування»;
- проведення комісією службового розслідування;
- складання акту від 17.02.2015 року;
- видання Наказу Дніпропетровського МУ від 25.02.2015 року № 298;
- затвердження 26.02.2015 року Начальником ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області полковником міліції ОСОБА_5 Висновок «Про результати службового розслідування за фактом вчинення …. ОСОБА_4 дій несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції»;
- видання Наказу ГУ МВС від 27.02.2015 року № 612 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу карного розшуку Дніпропетровського МУ»;
- видання Наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 03.03.2015 року № 86 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_4 03.03.2015 року, у зв'язку із порушенням дисципліни.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що до 03.03.2015 року він капітан міліції, працював на посаді оперуповноваженого ВКР Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області. СУ Прокуратури Дніпропетровської області з 26.12.2014 проводилося досудове розслідування за кримінальним провадженням № 42014040000000740 відносно позивача за ст.311 КК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2015 року по справі № 201/2649/15-к провадження № 1-кс/201/1671/2015, було обрано позивачу запобіжний захід - тримання під вартою - арешт строком до 18.04.2015 року у СІЗО в місті Дніпро. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року по справі 201/4951/15к провадження № 11сс/774/443/15 запобіжний захід - тримання під вартою - арешт, було скасовано. 17.02.2015 року начальником ДМУ ГУМВС України в Д/о було видано наказ № 249 від 17.02.2015 року «Про проведення службового розслідування», згідно якого було проведено службове розслідування щодо скоєння ОСОБА_4 дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції. Позивач зазначив про те, що в ході проведення службового розслідування, 17.02.2015 року заступником начальника Дніпропетровського МУ підполковником міліції ОСОБА_6, у присутності: начальника ССГР ВКЗ Дніпропетровського МУ капітана міліції ОСОБА_7; оперуповноваженого ВКР ДМУ майора міліції ОСОБА_8; старшого інспектора ССГР ВКЗ Дніпропетровського МУ майора міліції ОСОБА_9 складено ОСОБА_3 від 17.02.2015 року, про, що також було повідомлено позивача, а саме про проведення службового розслідування, проте, позивач відмовився надавати будь-які пояснення щодо вище вказаних дії. 26.02.2015 року Начальником ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області полковником міліції ОСОБА_5 було затверджено Висновок «Про результати службового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_4 дій несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції», на підставі якого було проведено засідання Кадрової комісії ДМУ ГУМВСУ в Д/о та ГУМВСУ в Д/о, де було прийнято рішення щодо звільнення позивача. Позивач вважає вищевказані дії такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України та є незаконними (протиправними). Позивач зазначив, що Наказ № 249 від 17.02.2015 року МВС України Дніпропетровського міського Управління «Про проведення службового розслідування» є неналежним, оскільки його не можливо було видати саме 17.02.2015 року, а в самому тексті цього Наказу № 249 є посилання на дійсні документи та події від 19.02.2015 року, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 04.06.2015 року (суддя Павловський Д.П.).
04.06.2015 року по справі оголошено перерву до 24.06.2015 року.
24.06.2015 року розгляд справи призначено на 23.09.2015 року.
23.09.2015 року розгляд справи призначено на 07.10.2015 року.
07.10.2015 року розгляд справи відкладено до 28.10.2015 року.
28.10.2015 року розгляд справи призначено на 12.11.2015 року.
12.11.2015 року зупинено провадження у справі до 02.12.2015 року.
Ухвалою суду від 02.12.2015 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 804/4845/15 (К/800/36723/15), за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області Дніпропетровське міське управління про поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 14.05.2018 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.06.2018 року.
13.06.2018 року розгляд справи призначено на 04.07.2018 року.
04.07.2018 року розгляд справи призначено на 01.08.2018 року.
01.08.2018 року справу призначено на 12.09.2018 року.
12.09.2018 року розгляд справи відкладено до 19.09.2018 року.
19.09.2018 року розгляд справи відкладено на іншу дату.
19.10.2018 року згідно розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду за № 2782д та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату від 04.10.2018 року № 116, вказану справу було передано на розгляд судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 22.10.2018 року прийнято справу до свого провадження суддею Ільковим В.В. та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 06.11.2018 року.
Ухвалою суду від 22.10.2018 року було витребувано у відповідача по справі належним чином засвідчені копії таких документів:
- наказ № 249 від 17.02.215 року Про проведення службового розслідування;
- наказ Дніпропетровського МУ від 25.02.2015 року № 298;
- матеріали комісії службового розслідування щодо ОСОБА_4;
- акт від 17.02.2015 року;
- висновок про результати службового розслідування;
- протокол засідання кадрової комісії у лютому 2015 року де розглядалося питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4;
- прокол засідання кадрової комісії у лютому 2015 року де розглядалося питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4;
- наказ № 612 від 27.02.215 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;
- наказ № 86 від 03.03.2015 року про звільнення ОСОБА_4;
- довідку заробітної плати ОСОБА_4 за останні три місяці роботи позивача та всі матеріали щодо суті цього спору.
06.11.2018 року розгляд справи відкладено до 20.11.2018 року.
12.09.2018 року до канцелярії суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просив суд залишити адміністративний позов без задоволення, зазначивши, що ОСОБА_4 допустив порушення службової дисципліни, що також було встановлено в рішенні суду, яке набрало законної сили, порушення виявлено у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції, яке є несумісним з посадою і званням, які він обіймав, а ГУМВС, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством. Судові рішення були ухвалені за результатами надання оцінки доказам в їх сукупності, в тому числі, наказу ДМУ ГУМВС України віл 17.02.2015 №249, висновку службового розслідування, наказу ГУМВС від 27.02.2015 року №612, наказу ГУМВС від 03.03.2015 року №86 о/с, дії щодо видання, яких ОСОБА_4 оскаржує у цьому адміністративному позові. Також зазначили про те, що твердження позивача, що його безпідставно не було запрошено на засідання кадрової комісії, де було прийнято рішення про звільнення останнього зі служби в органах внутрішніх справ є законодавчо необґрунтованим та недоведеним.
Також, 12.09.2018 року до канцелярії суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просив суд залишити адміністративний позов без задоволення, зазначивши, що позивач допустив порушення службової дисципліни, що виразилося у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції, яке є несумісним з посадою і званням, які він обіймав, а керівництво органу внутрішніх справ, при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством. Вважають, що діяли у межах своєї компетенції керувалися нормами, які регулюють проходження служби в органах внутрішніх справ, що було встановлено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року, яка набрала законної сили 21.07.2015 року на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року. Зазначили про те, що під час розгляду справи судами була вже надана оцінка оскаржуваним позивачем у цьому позові нормативних актів, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
01.11.2018 року відповідачем 1 були надані докази по справі, які були витребувані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року.
20.11.2018 року у судове засідання позивач та відповідач 2 не з'явилися, своїх уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1 дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 31 травня 2013 року №117о/с дск ОСОБА_4 призначений на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
17 лютого 2015 року начальником Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області видано наказ № 249 про проведення службового розслідування за фактом вчинення оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції ОСОБА_4 дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції.
За висновком службового розслідування встановлено, що 17 лютого 2015 року о 10 год. 00 год. до керівництва Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області надійшла інформація про проведення працівниками прокуратури Дніпропетровської області, УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України та УСБУ в Дніпропетровській області слідчих дій відносно капітана міліції ОСОБА_4
Перевіркою вказаних обставин встановлено, що 23 січня 2015 року та 17 лютого 2015 року оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи та умисних убивств відділу карного розшуку Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітан міліції ОСОБА_4, будучи працівником правоохоронного органу, в порушення вимог статті 2, частини другої статті 12, статей 19, 20, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», частини першої статті 2, пунктів 2, 4 частини першої статті 10 Закону України «Про міліцію», частини першої статті 8 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» та статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, умисно, незаконно придбав, зберігав, перевозив з метою збуту, а також незаконно збув ОСОБА_10 прекурсори в особливо великих розмірах, обіг яких обмежено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» та інші психотропні речовини.
У ході проведення повторної оперативної закупівлі капітана міліції ОСОБА_4 було затримано працівниками Прокуратури Дніпропетровської області, УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України та УСБУ в Дніпропетровській області, під час проведення особистого обшуку у останнього було виявлено та вилучено 3 конвалюти (по 12 пігулок у кожній) препарату «АКАТАР» та грошові кошти у сумі 2 500 грн., отримані у якості оплати за його реалізацію.
У зв'язку із чим, відносно позивача було порушено кримінальне провадження №442014040000000740 за ст. 311 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2015 року по справі № 201/2649/15-к провадження № 1-кс/201/1671/2015, було обрано позивачу запобіжний захід - тримання під вартою - арешт строком до 18.04.2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року по справі 201/4951/15к провадження № 11сс/774/443/15 запобіжний захід - тримання під вартою - арешт було скасовано.
Судом встановлено, що позивачу в рамках службового розслідування пропонувалося надати письмові пояснення з приводу проведення відносно нього працівниками прокуратури Дніпропетровської області, УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України та УСБУ в Дніпропетровській області слідчих дій та отримання інформації щодо наявності в провадженні слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області кримінального провадження №42014040000000740 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 311 Кримінального кодексу України, в якому міститься інформація про незаконний збут ним психотропних речовин.
Від вчинення цих дій позивач відмовився, про що складено відповідний акт від 17 лютого 2015 року, який зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції.
Наказом начальника ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 27 лютого 2015 року № 612 ОСОБА_4 було оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, що виразилось у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції.
Іншим наказом ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 03.03.2015 року №86 о/с ОСОБА_4 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас, згідно з підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Положення про проходження служби).
Листами від 03.03. 2015 року за вих. №30/ок-1-602, від 06.03.2015 року за вих. №30/ок-1-664, від 10.03.2015 року за вих. №30/ок-1-679 Дніпропетровське МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області направлено ОСОБА_4 за адресою його проживання повідомлення про його звільнення наказом ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 03.03.2015 № 86 о/с та необхідність прибуття до відділу кадрового забезпечення ДМУ ГУ МВС для отримання трудової книжки та військового квитка.
22.04.2015 року ОСОБА_4 отримав трудову книжку, тимчасове посвідчення та припис до Ленінського РВК та надав заяву про видачу копії наказу про звільнення.
Листом від 27.04.2015 року вих. № 30/м-1142 позивачу було направлено витяг з наказу.
Не погодившись із вищевказаними діями відповідачів позивач у квітні 2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому просив суд визнати дії відповідачів щодо його звільнення протиправними, поновити його на посаді оперуповноваженого ВКР Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, стягнути з відповідачів на його користь заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень, зобов'язати відповідачів скасувати в трудовій книжці запис про звільнення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення передбачений Кодексом законів про працю України, внаслідок чого його незаконно звільнено з посади.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року було залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій були встановлені обставини вчинення дисциплінарного проступку, які встановлені матеріалами службового розслідування, відповідно до яких позивач порушив службову дисципліну в частині невиконання статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присягу працівника органів внутрішніх справ України, Правила поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилось у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих і моральних якостей працівника міліції.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначив про те, що він не погоджується із діями відповідачів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Зазначив про те, що Наказ № 249 від 17.02.2015 року МВС України Дніпропетровського міського Управління «Про проведення службового розслідування» є «підробним», а проведення комісією службового розслідування з 17.02.2015 року не могло бути, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, про таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII (далі - Закон України №565-XII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно ч.1 ст. 16 Закону України №565-XII передбачено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення №114, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а відповідно до статті 2 Статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань на життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно зі статтею 12 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисципліні стягнення, в тому числі звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Суд зазначає, що 02.07.2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», пунктом 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон опубліковано 06.08.2015 року в газеті «Голос України» у № 141-142.
Пунктом 5 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено втрату чинності Закону України «Про міліцію» (з 07.11.2015 року міліція в Україні, як державний орган виконавчої влади припинила своє існування).
Згідно з п. 7 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону було доручено Кабінету Міністрів України забезпечити створення центрального органу виконавчої влади поліції України та його територіальних органів.
Відповідно до п.9 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону.
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, як юридична особа публічного права створено 07.11.2015 року, на виконання Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VІІІ, який набрав чинності 07.11.2015 року, та постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 року № 730, якою були утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, в тому числі, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
07.11.2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VІІІ, втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 року № 730, ліквідуються як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, в т.ч. Головне управління МВС України в Дніпропетровській області, а також, що згідно ОСОБА_10 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Головне управління МВС України в Дніпропетровській області, як і Дніпропетровське міське управління ГУМВС України в Дніпропетровській області з 05.11.2015 року перебуває в стані, припинення.
Суд зазначає про те, що частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_7 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Пунктом 2 частини першої вказаної статті встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 31.05.2013 року №117о/с дск ОСОБА_4 був призначений на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
17 лютого 2015 року начальником Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області видано наказ № 249 про проведення службового розслідування за фактом вчинення оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції ОСОБА_4 дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції.
Наказом начальника ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 27 лютого 2015 року № 612 ОСОБА_4 було оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, за грубе порушення службової дисципліни.
Іншим наказом ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 03.03.2015 року №86 о/с ОСОБА_4 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас, згідно з підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Положення про проходження служби).
Не погодившись із вищевказаними діями відповідачів, позивач у квітні 2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, поновлення на роботі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, яка набрала законної сили, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року було залишено без змін.
Суд зазначає про те, що судами попередніх інстанцій у вищезазначених рішеннях суду були встановлено обставини вчинення дисциплінарного проступку позивачем, які встановлені матеріалами службового розслідування, відповідно до яких позивач порушив службову дисципліну в частині невиконання статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присягу працівника органів внутрішніх справ України, Правила поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилось у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих і моральних якостей працівника міліції.
Судові рішення були ухвалені за результатами надання оцінки доказам в їх сукупності, в тому числі, наказу ДМУ ГУМВСУ від 17.02.2015 №249, висновку службового розслідуваний, наказу ГУМВС від 27.02.2015 року №612, наказу ГУМВС від 03.03.2015 №86 о/с, дії щодо виданні яких ОСОБА_4 оскаржує у цьому адміністративному позові.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача 1, судом встановлено, що ОСОБА_4 допустив порушення службової дисципліни, що виразилося у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей працівника міліції, яке є несумісним з посадою і званням, які він обіймав, а відповідачі при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_4 О, О. до дисциплінарної відповідальності, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.
Суд погоджується з висновками попередніх судів, які викладені в рішенні суду від 21.05.2015 року, яке набрало законної сили, щодо обґрунтованості і законності дій відповідачів щодо звільнення позивача, оскільки вони діяли на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, а доводи позивача про їх протиправність є безпідставними.
Доводи позивача щодо того, що Наказ від 17.02.2015 року № 249 «Про проведення службового розслідування» є підробленим в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, зазначене є недоведеним та жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовано.
Посилання позивача на те, що проведення комісією службового розслідування з 17.02.2015 року є незаконним та протиправним, оскільки він не повідомлявся про проведення службового розслідування, не давав пояснень, з висновком службового розслідування його не знайомили, службове розслідування проводилось на підставі підробленого наказу є необґрунтованим та спростовуються належними у матеріалами справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача 1, суд вважає, що відповідачі діями правомірно та у відповідності до вимого чинного законодавства, посилання позивача на протиправність дій відповідачів та підроблення наказу від 17.02.2015 року № 249 «Про проведення службового розслідування» не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення цього адміністративного позову.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що рішеннями по справі №804/4845/15, які набрали законної сили, були ухвалені за результатами надання оцінки доказам в їх сукупності, в тому числі наказу № 249 «Про проведення службового розслідування» від 17.02.2015 року та висновку службового розслідування, щодо видання яких позивач оскаржує в цьому позові.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачами, як суб'єктом владних повноважень, було доведено в повному обсязі правомірність та законність своїх дій.
Доводи позивача щодо протиправності дій відповідачів та порушення його прав не знайшли свого підтвердження.
З урахуванням викладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, позовні вимоги за позовом ОСОБА_4 до відповідача-1 - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідача-2 - Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по справі розподілу не підлягають.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до відповідача-1 - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідача-2 - Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - відмовити.
Позивач: ОСОБА_4 (49128, АДРЕСА_1; код ОКПП НОМЕР_1).
Відповідач 1: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20-а, код ЄДРПОУ 08592141).
Відповідач 2: Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49100, Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа Троїцька, будинок 2-а, код ЄДРПОУ 08670964).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 20 листопада 2018 року.
Суддя В.В ОСОБА_1