27 вересня 2018 року Справа № 0440/5076/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Максименко Е.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, -
06.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» (далі - ТОВ «Металпромекспорт», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування картки відмови №UA125270/2018/00015 в прийнятті митної декларації при митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку підготовчого провадження.
В судовому засіданні 06.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 27.09.2018 року.
В обгрунтування позову зазначено, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягає скасуванню, оскільки підставою для винесення оспорюваного рішення стало взяття зразків товарів з метою визначення хімічного складу товарів, в тому числі і для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин. Позивач зазначає, що ним були надані всі необхідні документи для правильного визначення коду товару за УКТЗЕД, а також надані додаткові документи, а саме протокол випробувань №48/П-18 від 06.03.2018 року та експертний висновок №63 від 07.03.2018 року з визначенням коду товару за УКТЗЕД, зроблений акредитованим випробувальним центром ДП «НДІННП «МАСМА». Позивач вважає, що у випадку направлення зразків товару на експертизу для обстеження хімічних властивостей, митне оформлення товару зупиняється до висновку проведення досліджень, а не відмовляється у митну оформленні товару, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що проаналізувавши класифікаційні рішення по центральній базі АСМО «Інспектор» щодо визначення коду товару за УКТЗЕД на ідентичний товар, встановлено високий ризик недостовірного декларування товарів товарної групи за УКТЗЕД 2710 (легкі, середні, важкі дистиляти) як товарів товарної позиції 2709 (нафта сира, газовий конденсат природний) з метою уникнення від сплати акцизного податку. 01.03.2018 року був проведений митний огляд товару, поданого до митного оформлення за ЕМД від 26.02.2018 року №UA125270/2018/860975 з відбором проб (зразків) товару для проведення лабораторного дослідження. 12.03.2018 року до митного оформлення позивачем подано тимчасову електронну митну декларацію у режимі ІМ40ТН на товар «газовий конденсат» (код за УКТЗЕД НОМЕР_1). Оскільки станом на 12.03.2018 року результати щодо проведення досліджень у відділі були відсутні, посадовою особою відповідача була виписана картка відмови №UA125270/2018/00015.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому у суду не має перешкод для розгляду справи по суті на підставі ч. 1 ст. 205 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до контракту №20/09 від 20.09.2017 року та додатку до нього № 4 від 11.01.2018 року ТОВ «Металпромекспорт» є покупцем у «Eurolinex Gmbh» (Німеччина) газового конденсату у кількості 40 т за ціною 591 долларів США за тону на умовах Правил Інкотермс 2010 DAP станції погранпереходу Еперешке-Затєво. Строк поставки січень 2018 року.
Імпортна декларація на зазначений товар була оформлена 26.02.2018 року №1101/UA125270/2018/860975, заявлено код товару за УКТЗЕД НОМЕР_1.
З метою контролю правильності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД, службовими особами митниці було відібрано зразки згідно з актом №1 від 01.03.2018 року та направлено для проведення досліджень до Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень ДФС на предмет можливості класифікації товару у інших товарних позиціях.
12.03.2018 року ТОВ "Металпромекспорт" було заявлено до митного оформлення митну декларацію №UA125270/2018/ типу ІМ 40 ТН (тимчасова митна декларація) товар «Газовий конденсат природний, газовий конденсат нестабільний (код за УКТЗЕД НОМЕР_1). Зазначена країна відправлення Угорщина, вага товару 37,9 т, ціна товару 22398,90 дол. США.».
Посадовою особою митниці на тимчасову митну декларацію виписано картку відмови №UA125270/2018/00015 з визначенням наступної причини: відповідно до ч. 21 ст. 356 МК України з метою визначення хімічного складу товарів, в тому числі і для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин, були відібрані зразки товарів та направлені до СЛЕД за запитом від 01.03.2018 року №70/10-70-65-03/30, у зв'язку з тим, що митне оформлення за ЕМД типу ІМ 40 ТН може бути завершене відповідно до п.п.3 п.2 ст.255 МК України тільки після проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до ч.21 ст.356 МК України.
Станом на 12.03.2018 року результати щодо проведення досліджень бути відсутні.
Не погоджуючись з прийнятою карткою відмови №UA125270/2018/00015, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з дослідження процедури митного оформлення товару у випадку відбору зразків товару для проведення досліджень.
Частинами 1 та 2 статті 67 Митного кодексу України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Частиною 1 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною 2 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Частиною 4 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Частиною 5 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Пунктом 10 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235 (далі - Порядок № 667), встановлено, що рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці (відділом контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Митні органи України для цілей класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують положення товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТЗЕД), що затверджені Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII.
Відповідно до частини 1 статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для, зокрема, класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з частиною 17 статті 356 Митного кодексу України про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Судом встановлено, що з метою класифікації товару згідно УКТЗЕД на виконання вимог статті 356 Митного кодексу України, відповідачем було здійснено взяття проб (зразків) товару, заявленого до митного офорлення за ІМД №1101/UA125270/2018/860975 від 26.02.2018 року, про що складено акт №1 від 01.03.2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Одночасно з цим частина 2 цієї ж статті говорить про те, що строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі, зокрема, проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу.
Пунктом 4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року N 631, передбачена відмова у прийнятті митної декларації для оформлення, відповідно но якого митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:
- МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;
- ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
- МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою органу доходів і зборів відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Судом встановлено, що позивачем 12.03.2018 року була подана тимчасова митна декларація типу ІМ 40 ТН.
Пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України №450 від 21.05.2012 року, декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли: точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД можуть бути встановлені після проведення їх дослідження.
Відповідно до частини 21 статті 256 Митного кодексу України за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.
Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 260 Митного кодексу України встановлено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Згідно з частиною 1 статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Таким чином, нормами та положеннями Митного кодексу України тимчасова митна декларація не визнається якдокумент, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на території України.
З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено право позивача на подання тимчасової митної декларації, у випадку відсутності точних відомостей про характеристики товару, в тому числі і визначення товару за кодом УКТЗЕД.
Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для винесення картки відмови №UA125270/2018/00015 в прийнятті митної декларації при митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, заявлених у тимчасовій митній декларації з підстави направлення зразків товару на експертизу, оскільки суттю тимчасової декларації в розумінні Митного кодексу України є надання можливості декларанту для поміщення товару у заявлений митний режим, у випадку наявності підстав для перевищення чотирьох годинного терміну митного оформлення товарів.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставним прийняття відповідачем картки відмови №UA125270/2018/00015 в прийнятті митної декларації при митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, заявлених у тимчасовій митній декларації.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами протиправність прийнятої відповідачем картки відмови, надав суду відповідні докази щодо неправомірності прийняття відповідачем оспорюваної картки відмови.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.
Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС за №UA110040/2017/00015.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область, 08307, код 39470947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» (вул. Виробнича, буд. 1, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005, код 25515001) суму судових витрат по справі в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 08 жовтня 2018 року.
Суддя ОСОБА_2