копія
04 грудня 2018 року Справа № 160/9035/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
29 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської Організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, в якому позивач просить визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України в частині ненадання запитуваної публічної інформації на інформаційний запит від 05.10.2018 року ОСОБА_1 про надання публічної інформації; зобов'язати Державну екологічну інспекцію України надати на інформаційний запит від 05.10.2018 року письмову відповідь із копіями запитуваних у запиті документів в порядку та строки визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» на адресу: АДРЕСА_1
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Позовну заяву подано Громадською організацією «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена організації ОСОБА_1.
Як встановлено судом Громадська організація «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» легалізована шляхом письмового повідомлення про утворення, що підтверджується наказом начальника реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.11.2014 №406.
Зазначена організація здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи.
За змістом ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
В своєму позові Громадська організація «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» зазначає, що звертається в інтересах ОСОБА_1, яка є членом громадської організації.
Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (ч.2 ст.42 КАС України).
За правилом ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За положеннями ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 56 КАС України визначено коло осіб, які є законними представниками, та умови їх участі у адміністративній справі Зокрема, відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно частин 1-3 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
Виходячи з наведених норм, суд вважає, що для реалізації права звернення до адміністративного суду в інтересах інших осіб, певна особа має бути наділена відповідною адміністративною процесуальною дієздатністю. Крім того, таке право має бути визначено відповідною нормою закону.
Законом України «Про громадські об'єднання» № 4572-VI від 22.03.2012, яким, зокрема, врегульований порядок діяльності громадських об'єднань, встановлено, що громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону № 4572-VI від 22.03.2012 громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. (ч.3 ст.1 Закону № 4572-VI).
Права громадського об'єднання (незалежно від правового статусу) для здійснення своєї мети (цілей) встановлені в ч.1 ст.21 Закону № 4572-VI, а саме: громадське об'єднання має право:
1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;
5) проводити мирні зібрання;
6) здійснювати інші права, не заборонені законом.
Виходячи з вказаної норми, суд вважає, що громадська організація без статусу юридичної особи має право звертатись з заявами до суду, але виключно для захисту своїх прав та інтересів, що відповідає принципу, закріпленому в наведеній вище ст. 5 КАС України, згідно якому ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку
Крім того, вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1997 року у справі «Католицька церква Ла Кане проти Греції», відповідно до § 41 якого невизнання за об'єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд.
Також, згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на усі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно «кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин» (абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002). Такими «іншими суб'єктами правовідносин» є, зокрема, громадські об'єднання без статусу юридичної особи.
В той же час, право на звернення Громадської організації до суду в інтересах іншої особи повинно бути прямо закріплено в законі.
В даному випадку ані процесуальний закон, ані Закон № 4572-VI не наділяють громадську організацію без статусу юридичної особи правом представляти інтереси інших осіб в адміністративному суді.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Громадська організація «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» не має адміністративної процесуальної дієздатності звертатися до суду із позовом в інтересах іншої особи, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 169, 256 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Ухвала не набрала законної сили 04 грудня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник