20 вересня 2018 року Справа № 804/3156/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
секретаря судового засіданняМаксименко Е.М.,
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача Проценка В.В., Коновалова В.Г., Кириченка Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
07 травня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому він просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10 липня 2017 року №1448, яким притягнуто командира роти снайперів майора ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 523386 грн. 48 коп.;
- визнати протиправним та скасувати підпункт 2 пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10 липня .2017 року № 1448 щодо утримання в рахунок відшкодування завданої державі шкоди нестачею з грошового забезпечення командира роти снайперів майора ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 523 386 грн. 48 коп.;
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10 липня 2017 року №1448 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти снайперів майора ОСОБА_1 у вигляді оголошення суворої догани.
В обґрунтування позову позивач вказав, що за результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 винесений оскаржений наказ від 10 липня 2017 року №1448 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів», яким ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 523386 грн. 48 коп. та оголошено сувору догану.
Із вказаним наказом позивач не погоджується, вважає його протиправним з огляду на те, що притягнути військовослужбовця до підвищеної матеріальної відповідальності можливо лише у разі доведеності факту його вини, яка виражається у вчиненні протиправного діяння умисно чи з необережності. Однак, у випадку позивача вчинення протиправного діяння умисно чи з необережності службовим розслідуванням не встановлено.
Так, позивач вказав, що відбуваючи з підрозділом в зону проведення антитерористичної операції (де перебував з жовтня 2016 року по червень 2017 року) ним було віддано наказ на здачу зброї та монокулярів (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с 745809, АN/PVS-14с № НОМЕР_2 на склад РАО військової частини НОМЕР_1 , які зберігались в окремому ящику в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів роти та були опечатані печаткою командира роти.
В подальшому, 19 червня 2017 року після прибуття підрозділу з зони АТО позивачем проведена перевірка наявності зброї та приладів нічного бачення, в результаті якої було виявлено відсутність ящика, в якому зберігались прилади нічного бачення АN/PVS-14с. За результатами пошуків військового майна, частина приладів була знайдена в ящиках зі зброєю, однак знайти прилади нічного бачення АN/PVS-14с № 745809 та АN/PVS-14с № НОМЕР_2 не вдалося.
В результаті опитування особового складу підрозділу та начальника складу РАО позивачеві стало відомо, що даний ящик міг отримати заступник командира взводу старший сержант ОСОБА_2 ..
За фактом крадіжки приладів нічного бачення позивачем 21 червня 2017 року до Новомосковського відділу поліції подано заяву за вх. № 9641 та сповіщено представників ВКР СБУ в Дніпропетровській області.
06 червня 2018 року від представника відповідача надійшов до суду відзив, в якому він заперечив проти позовних вимог зазначивши, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 липня 2017 року №1448 за результатами службового розслідування за нестачу військового майна переданого під звіт для зберігання та використання, а саме монокулярів (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с № 745809, PVS-14с № НОМЕР_2 , а також враховуючи що в діях (бездіяльності) позивача вбачалися ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.425 КК України, керуючись вимогами пункту 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243 ОСОБА_1 , було притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 523386,48 (п'ятсот двадцять три тисячі вісімдесят шість) гривень 48 коп..
Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 15 травня 2015 року позивачем зі складу РАО військової частини НОМЕР_1 згідно накладної №529 отримано на відповідальне зберігання та використання монокуляри (прилади) нічного бачення АN/PVS-14с № 745809 та PVS-14с № НОМЕР_2 , які в подальшому були обліковані за ротою снайперів.
Обов'язки командира роти визначені ст. 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ведення ротного господарства проводиться у відповідності до вимог Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300.
Згідно пункту 10 Розділу «Зберігання стрілецького озброєння, артилерійських оптичних та електронно - оптичних приладів в підрозділах» Керівництва з експлуатації ракетно-артелерійського озброєння (частина 1) введеного в дію наказом головнокомандувача Сухопутними військами 1988 року №5, при казарменому розташуванні в кожному підрозділі (батареї, роті) оптичні прилади зберігаються в окремих шафах, обладнаних полками. На внутрішній стороні дверцят шафи міститься опис приладів, що зберігаються, із зазначенням номера і прізвища особи, за яким закріплений прилад. Шафа замикається на замок, ключ від якого зберігається в чергового по підрозділу. Видача приладів у всіх випадках проводиться під особистий підпис у книзі видачі зброї і боєприпасів із зазначенням номерів приладів. Прилади забороняється зберігати в одній шафі разом з акумуляторами, що входять у комплект приладів.
Водночас, пунктом 11 Керівництва зазначено, що шафи з приладами і прилади великих габаритів і маси встановлюються в кімнаті для зберігання зброї.
ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив порядок зберігання оптичних приладів в підрозділі, так як монокуляри (прилади) нічного бачення АN/PVS-14с № 745809 та PVS-14с № НОМЕР_2 не зберігались в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів роти снайперів в окремій шафі, з описом приладів, що в ній зберігаються, із зазначенням номера і прізвища особи, за яким закріплений прилад. Шафа відповідно не була замкнута на замок, ключ від якого повинен був зберігатися в чергового по підрозділу. До опису майна кімнати зберігання зброї та боєприпасів роти снайперів ящик опечатаний печаткою №46 внесений не був, ключів від нього у чергового не було.
Позивач в ході проведення службового розслідування стверджував, що перед вибуттям з підрозділом в зону проведення АТО він надав наказ (кому саме з особового складу роти він не пам'ятає) на здачу зброї та монокулярів на склад РАО військової частини. При цьому, ящик з монокулярами на склад РАО зданий не був, а відтак виконання поставленого особовому складу завдання щодо здавання монокулярів на склад ОСОБА_1 не контролював та не перевіряв.
Наведене свідчить, що командир частини НОМЕР_1 видавши наказ від 10 липня 2017 року №1448 про притягнення позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, а отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування наказу відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/3156/18. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 травня 2018 року.
24 травня 2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19 червня 2018 року.
В судовому засіданні 19 червня 2018 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу. Клопотання обґрунтовано пропущенням шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду
Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання вказавши, що позивач не мав можливості раніше звернутись до суду у зв'язку з тим, що в 2017 році та на початку 2018 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь в АТО виданою 28 березня 2018 року військовою частиною НОМЕР_1 , відтак ОСОБА_1 мав об'єктивні причини пропуску строку звернення до суду.
Судом у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено.
У підготовчому засіданні 19 червня 2018 року судом оголошено перерву до 12 липня 2018 року у зв'язку з необхідністю витребування доказів.
12 липня 2018 року представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів у справі.
Ухвалою від 12 липня 2018 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону відомості щодо притягнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, а саме: завірені належним чином вірності оригіналу копії наступних документів:
- витяг з єдиного державного реєстру досудових розслідувань;
- повідомлення про підозру у вчиненні злочину;
- обвинувальний акт.
Судове засідання 02 серпня 2018 року відкладено у зв'язку з неявкою позивача до 06 вересня 2018 року.
06 вересня 2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 вересня 2018 року.
В судовому засіданні 13 вересня 20128 року оголошено перерву до 20 вересня 2018 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні 20 вересня 2018 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира роти снайперів.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2017 року №1363 помічником начальника відділення бойової підготовки майором ОСОБА_4 , було проведено службове розслідування за фактом нестачі військового майна по службі ракетно-артилерійського озброєння, а саме: монокулярів (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с № 745809 та АN/PVS-14с № НОМЕР_2 в роті снайперів.
Результати службового розслідування викладені в акті від 11 липня 2017 року вх. №4719.
На підставі висновків службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 липня 2017 року №1448 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» командира роти снайперів майора ОСОБА_1 :
- притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на суму 523386 грн. 48 коп.;
- наказано утримати в рахунок відшкодування завданої державі шкоди нестачею з грошового забезпечення суму коштів в розмірі 523 386 грн. 48 коп.;
- притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану.
Надаючи оцінку оскарженому наказу суд виходить з такого.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України). Згідно п. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі статтями 26 та 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за № 385/8984 (далі - Інструкція; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові особи у разі необхідності клопочуть за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.
Згідно з Розділом 3 Інструкції, розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт. Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 Інструкції, посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення. Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування.
Відповідно до пункту 5.3 Інструкції притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків визначається Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення).
Пунктом п.2 Положення визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
Згідно з пунктом 2 Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
За пунктом 3 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.
Військовослужбовець визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Пунктом 8 Положення визначено, залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Пунктом 13 (Розділ III. Повна та підвищена матеріальна відповідальність) Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Згідно пунктом 14 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 17 Положення у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки (п.19 Положення).
Системний аналіз наведених норм Положення свідчить про те, що ним регламентовано чотири підстави для покладення на військовослужбовця матеріальної відповідальності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправна поведінка; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина у заподіянні шкоди. В залежності від цього визначено два види матеріальної відповідальності - повна (у разі, якщо протиправне діяння вчинене умисно чи з необережності) або обмежена (у разі, якщо військовослужбовець не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки).
Зважаючи на наведене, суд зазначає, що для притягнення військовослужбовця до повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, обов'язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного скоєння ним дій чи бездіяльності, що завдало шкоди або збитків.
Згідно акту службового розслідування, в ході проведення службового розслідування встановлено, що 20 червня 2017 року під час перевірки приладів нічного бачення, облікованих за підрозділом командиром роти снайперів майором ОСОБА_1 було виявлено нестачу монокулярів (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с №745809 та АN/PVS-14с № А1100. Зазначені монокуляри (прилади) нічного бачення АN/PVS-14с № 745809 та АN/PVS-14с № А1100 згідно актів приймання №151 та №154 від 08 травня 2015 року та 13 травня 2015 року на підставі наряду №342/2/М2/15-607 від 23 квітня 2015 року та наряду №342/2/М2/15-683 від 06 травня 2015 року були отримані у військовій частині НОМЕР_3 (ВЗ РАО) військовою частиною НОМЕР_1 на склад РАО.
В подальшому, 15 травня 2015 року зі складу РАО військової частини НОМЕР_1 командиром роти снайперів майором ОСОБА_1 згідно накладної №529 було отримано на відповідальне зберігання та використання монокуляри (прилади) нічного бачення АN/PVS-14с в кількості 3 шт., в тому числі №745809, а також монокуляри нічного бачення PVS-14с в кількості 3 шт., в тому числі №А1100, які обліковані згідно книги обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 від 30 січня 2016 року за ротою снайперів.
Як пояснив командир роти снайперів майор ОСОБА_1 в ході службового розслідування, вибуваючи з підрозділом в зону проведення антитерористичній операції (де перебував в період з жовтня 2016 року по червень 2017 року) він надав наказ (кому саме з особового складу роти він не пам'ятає) на здачу зброї та монокулярів (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с та PVS-14с, які зберігалися в окремому ящику в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів роти та були опечатані печаткою командира роти, на склад РАО військової частини НОМЕР_1 .
19 червня 2017 року після прибуття підрозділу з зони АТО майором ОСОБА_1 була проведена перевірка наявності зброї та приладів нічного бачення, за результатами якої було виявлено відсутність ящика в якому зберігались прилади АN/PVS-14с. Організувавши пошуки військового майна частина приладів була знайдена в ящиках зі зброєю, знайти прилади АN/PVS-14с №745809 та PVS-14с № НОМЕР_2 не вдалось.
Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, в акті службового розслідування зроблено висновок про те, що нестача приладів нічного бачення в роті снайперів стала можливою внаслідок неналежного відношення до виконання службових обов'язків щодо збереження військового майна в підрозділі з боку командира роти снайперів майора ОСОБА_1 , який отримавши зі складу РАО на відповідальне зберігання монокуляри (прилади) нічного бачення АN/PVS-14с та PVS-14с не організував належне його зберігання (військове майно після отримання зі складу не закріпив за особовим складом підрозділу згідно відомості закріплення, облікову документацію на період відрядження в зону АТО за актом іншій особі не передав, ящик із приладами нічного бачення не був внесений до Опису майна кімнати зберігання зброї та боєприпасів роти снайперів, не опечатувався печаткою чергового по роті з чого можна зробити висновок, що військове майно, яке в ньому зберігалося у встановленому порядку черговим підрозділу не приймалося, книга видачі зброї та боєприпасів роти велась з грубими порушеннями Інструкції, порядок зберігання матеріальних засобів в кімнаті зброї та боєприпасів здійснювався з грубими порушеннями вимог Керівництва по експлуатації ракетно-артилерійського озброєння) та не здійснював контроль за його наявністю, що в результаті призвело до того, що вказаний ящик в якому зі слів майора ОСОБА_1 зберігалися прилади нічного бачення виявився відсутнім в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів роти снайперів, без відповідної відмітки чергового в книзі видачі зброї та боєприпасів роти. Отже, своїми діями майор ОСОБА_1 створив всі передумови до викрадення, привласнення військового майна, а саме: монокулярів (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с №745809 та PVS-14с№ НОМЕР_2 , що в результаті й призвело до нестачі зазначеного військового майна.
З наведеного видно, що підставою притягнення позивача до матеріальної відповідальності стало недбале ставлення його до своїх службових обов'язків, що спричинило втрату майна, яке належало державі.
Проте, недбале (несумлінне) ставлення до службових обов'язків і вчинення протиправного діяння умисно чи з необережності не є тотожними поняттями, вони відрізняються як об'єктивною стороною (наявність діяння (суспільно небезпечного шкідливого), причинний зв'язок, наслідки діяння (суспільно небезпечні або шкідливі), місце, час, обстановка, спосіб здійснення діяння) так і суб'єктивною стороною (відношення особи до свого діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату)).
Розмежовує ці поняття і Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, за яким за недбале ставлення до службових обов'язків не передбачено покладення на військовослужбовця повної матеріальної відповідальності.
Так, згідно з пунктом 11 (Розділ II Обмежена матеріальна відповідальність) Положення встановлено, що командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.
У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Отже, службовим розслідуванням за фактом нестачі встановлено саме недбале виконання позивачем службових обов'язків, а не умисел на знищення, ушкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна бо вчинення інших умисних протиправних дій, а тому підстави для притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності - відсутні.
До того ж суд зазначає, що службовим розслідування не з'ясовано, хто у період перебування ОСОБА_1 в зоні АТО (з жовтня 2016 року по червень 2017 року) міг мати доступ до ящика, в якому зберігались монокуляри (приладів) нічного бачення АN/PVS-14с №745809 та PVS-14с № НОМЕР_2 , ці обставини на думку суду підлягали обов'язковому з'ясуванню, оскільки останній запис про прийняття та здавання чергування в 2016 році датований 06 жовтня 2016 року, згідно якого дійсно під порядковим номером 17 в розділі «найменуванні озброєння» яке знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів роти снайперів значиться ящик з оптичними приладами, який опечатаний печаткою №46(згідно книги обліку печаток та штампів, які є на обліку в секретній частині служби захисту інформації штабу військової частини НОМЕР_1 №303 від 05 лютого 2014 року - металева печатка для виконавців №46 зберігається у командира роти снайперів майора ОСОБА_1 ). Останнім хто прийняв чергування в 2016 році зазначений молодший сержант ОСОБА_5 ..
Наступний запис про приймання та здавання чергування роти снайперів був зроблений в книзі приймання та здавання чергування лише в червні 2017 року, при цьому ящик з оптичними приладами, який опечатаний печаткою № 46 в розділі «найменування озброєння» вже не значиться.
Наведене, на думку суду, свідчить про необ'єктивність службового розслідування стосовно позивача та неповне з'ясування обставин, що мали значення для прийняття законного рішення.
Окрім того, на виконання ухвали суду від 12 липня 2018 року від Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надійшли матеріали кримінального провадження від 27 червня 2017 року №42017040010000187, згідно яких втрата монокуляра нічного бачення PVS-14с № НОМЕР_2 мала місце через неналежне виконання своїх обов'язків старшого сержанта ОСОБА_3
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, визначених пунктом 3 та Розділом ІІІ Положення, наявність яких є підставою для притягнення військовослужбовця до підвищеної матеріальної відповідальності.
Згідно п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З урахуванням чого, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10 липня 2017 року №1448, яким командира роти снайперів майора ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 523386 грн. 48 коп. та визнання протиправним та скасування підпункту 2 пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10.07.2017 року № 1448 щодо утримання в рахунок відшкодування завданої державі шкоди нестачею з грошового забезпечення командира роти снайперів майора ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 523 386 грн. 48 коп.. Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10 липня 2017 року №1448 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти снайперів майора ОСОБА_1 оголошення суворої догани, суд зазначає таке.
У відповідності до п. 4 Положення відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.
Обов'язки командира роти визначені ст. 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ведення ротного господарства проводиться у відповідності до вимог Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року №615/2419.
Згідно ст. 111 Статуту командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.
Згідно вимог ст. 112 Статуту командир роти зобов'язаний, зокрема: досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність; вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти (корабля), знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на місяць робити огляд корабля, його озброєння, боєприпасів, технічних засобів і здійснювати щоденний обхід корабля). Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів (додаток 11 до цього Статуту); перевіряти підготовку та стан озброєння і техніки роти (корабля) перед кожним виходом на навчання чи заняття, а також їх наявність після повернення із занять та навчань, вживати заходів до запобігання катастрофам, аваріям і поломкам, втратам зброї та боєприпасів (командирові корабля, крім того, забезпечувати живучість корабля та безпеку його плавання); один раз на місяць звіряти дані ротного (корабельного) обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини; керувати господарством роти.
В свою чергу, у відповідності до вимог пункту 5.18.1.4 - 5.18.1.6 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300 ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами. Помічниками і та виконавцями розпоряджень командира роти з питань ведення господарства є командири взводів та старшина роти.
Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, вони повинні: знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти; знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу; здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів; проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки; підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території; доповідати по команді про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами; організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.
Згідно пункту 10 Розділу «Зберігання стрілецького озброєння, артилерійських оптичних та електронно - оптичних приладів в підрозділах» Керівництва з експлуатації ракетно-артелерійського озброєння (частина 1) введеного в дію наказом головнокомандувача Сухопутними військами 1988 року №5, при казарменому розташуванні в кожному підрозділі (батареї, роті) оптичні прилади зберігаються в окремих шафах, обладнаних полками. На внутрішній стороні дверцят шафи міститься опис приладів, що зберігаються, із зазначенням номера і прізвища особи, за яким закріплений прилад. Шафа замикається на замок, ключ від якого зберігається в чергового по підрозділу. Видача приладів у всіх випадках проводиться під особистий підпис у книзі видачі зброї і боєприпасів із зазначенням номерів приладів. Прилади забороняється зберігати в одній шафі разом з акумуляторами, що входять у комплект приладів.
Водночас, пунктом 11 Керівництва зазначено, що шафи з приладами і прилади великих габаритів і маси встановлюються в кімнаті для зберігання зброї.
В свою чергу, пунктом 1.11 Інструкції щодо організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 року № 359 (далі по тексту - Інструкція) визначено, що розпечатування (запечатування) кімнати зберігання зброї у службовий час проводиться з дозволу командира або старшини підрозділу та в їх присутності, про що черговим підрозділу в книзі видачі зброї та боєприпасів робиться запис (дата, час, хто дав дозвіл, з якою метою відкривалася кімната зберігання зброї, кожний раз після закриття кімнати зберігання зброї. Відповідна службова особа про своє рішення щодо відкриття кімнати зберігання зброї повідомляє чергового військової частини.
Пунктом 2.6, 2.7 Інструкції визначено, що кімната зберігання зброї постійно охороняється особами добового наряду. Також у кімнаті зберігання зброї вивішується Опис майна (форма 65) (додаток 9 до Інструкції), із зазначенням кількості ставниць, шаф, ящиків та іншого майна, які зберігаються в цій кімнаті. В описі вказуються: їх інвентарні номери і якою печаткою вони опечатані. Опис підписується командиром роти (батареї).
Згідно ст. 312 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України черговий роти зобов'язаний відчиняти кімнату для зберігання зброї з дозволу чергового частини, командира роти чи старшини, ключі від кімнати зброї постійно мати при собі й нікому не передавати.
В ході проведення службового розслідування були опитані начальник складу РАО старший прапорщик ОСОБА_6 , командир відділення роти снайперів молодший сержант ОСОБА_7 , головний сержант 3-го взводу роти снайперів старший сержант ОСОБА_8 , головний сержант 2-го взводу роти снайперів старший сержант ОСОБА_2 , начальник складу РАО старший сержант ОСОБА_9 , які в своїх письмових поясненнях вказали, що монокуляри (прилади) нічного бачення АN/PVS-14с №745809 та PVS-14с № НОМЕР_2 відсутні в підрозділі та не здавалися на склад РАО військової частини НОМЕР_1 .
Крім того начальник складу РАО старший прапорщик ОСОБА_6 окремо пояснив, що восени 2016 року під час проведення зборів з оперативним резервом першої черги вся зброя та матеріальні засоби, які перебували на тимчасовому зберіганні на складах РАО були отримані ротою снайперів для проведення занять, при цьому на складах РАО не залишилося жодного ящика з військовим майном роти снайперів.
Згідно ст. 26, 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно - правової відповідальності за ці порушення.
У відповідності до п. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Статтею 68 пункт «б» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на молодших та старших офіцерів може були накладено таке дисциплінарне стягнення, як сувора догана. При цьому, правом накладення даного стягнення щодо підлеглих офіцерів у відповідності до вимог пункту «а» ст. 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наділений командир бригади, яким являється командир військової частини НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що під час розгляду справи доводи відповідача про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, зокрема під час зберігання втрачених приладів АN/PVS-14с №745809 та PVS-14с № НОМЕР_2 , знайшли своє підтвердження у зв'язку із чим, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 було обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 липня 2017 року №1448 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів», а отже підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного наказу в цій частині відсутні.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10.07.2017 року №1448, яким притягнуто командира роти снайперів майора ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 523386 грн. 48 коп.;
Визнати протиправним та скасувати підпункт 2 пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом нестачі приладів нічного бачення АN/PVS-14с в роті снайперів» від 10.07.2017 року № 1448 щодо утримання в рахунок відшкодування завданої державі шкоди нестачею з грошового забезпечення командира роти снайперів майора ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 523 386 грн. 48 коп..
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 жовтня 2018 року.
Суддя О.В. Врона