Справа № 161/160/17
Провадження № 2/161/47/18
14 листопада 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Царюк Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/160/17 за позовною заявою ТзОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,
ТзОВ «Кей-Колект» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.
Пред'явлена позовна заява ТзОВ «Кей-Колект» підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом про розгляді справи встановлено, що розгляд справи було призначено на 16.45 годин 10 жовтня 2018 року. Про дату, час і місце проведення судового засідання представник позивача був повідомлений належним чином (а.с. 112).
10 жовтня 2018 року представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, від нього до суду не надходило заяви про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи судом було відкладено на 14.15 годин 14 листопада 2018 року. Про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлявся належним чином (а.с. 122, 123).
14 листопада 2018 року позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки до суду не повідомили, від них до суду не надходило заяви про відкладення розгляду справи.
При цьому, явка представника позивача в судове засідання, призначене на 14.15 годин 14 листопада 2018 року була визнана судом обов'язковою (а.с. 122).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків заявником не отримано судову повістку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, якому достовірно відомо про наявне судове провадження,будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин. При цьому, неявка в судове засідання сторони позивача перешкоджає розгляду цивільної справи, у зв'язку необхідністю в особистих поясненнях представника позивача. Про що достовірно відомо позивачу. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 200, п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ТзОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Луцької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування майном - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.В. Ковтуненко