Ухвала від 06.12.2018 по справі 910/6968/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.12.2018Справа № 910/6968/16

Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1

до: Державного підприємства "Укрветсанзавод"

про: стягнення заробітної плати у зв'язку з порушенням строків їх виплати

в межах справи № 910/6968/16

За заявою Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6)

до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" у зв'язку з неможливістю останнього в порядку встновленому чинним законодавством погасити існуючу заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 № 910/6968/16 заяву Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.05.2016, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючогоТалана Л.Г. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) за номером 32720 від 19.06.2016р. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича (свідоцтво №26 від 08.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.08.2016 р.

До Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати у зв'язку із порушенням строків їх виплати

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати у розмірі 1 842,43 грн. в межах справи № 910/6968/16, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

31.07.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позовні вимоги частково на суму 689, 58 грн., та вказав, що при розрахунку компенсації позивачем не було враховано часткову сплату заборгованості.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює прибиральницею-машиністом по ремонту та пранню спецодягу на Жовківській філії Державного підприємства «Укрветсанзавод».

В серпні 2016 року, позивач подала на підприємство Листок непрацездатності серія АГС №439560 від 01.08.2016 у зв'язку із вагітністю та пологами.

Згідно довідки Жовківській філії Державного підприємства «Укрветсанзавод» №79 від 26.07.2018 16.09.2016 по лікарняному листу серія АГС №439560 від 01.08.2016 поступили кошти на суму 6 001,38 грн. для ОСОБА_1, крім того зазначено що, кошти були виплачені 12.04.2017 на суму 3 000,00 грн. та 05.04.2018 на суму 3 001,38 грн., зазначене вказується також позивачем в позовній заяві.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (надалі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом ст. 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

При цьому, у вказаній статті Закону зазначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно п 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (надалі - Порядок), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, допомога по вагітності та пологам, як грошовий дохід, підпадає під дію Закону, а тому відповідач зобов'язаний здійснити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків здійснення вказаної виплати.

Посилання відповідача, на те що рахунки ДП «Укрветсанзавод» арештовані на підставі постанови органів державної виконавчої служби, як на підставу неспроможності сплатити заборгованість по заробітній платі, судом відхиляється, оскільки статтями 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р. у справі № 915/1855/15.

З огляду на викладене, посилання відповідача на арешт коштів підприємства в межах виконавчого провадження, як на причину затримки виплати заробітної плати, є безпідставним.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем здійснено розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, згідно якого сума компенсації за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року становить 1 842,43 грн.

Згідно положень ст. 3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

За перерахунком суду розмір компенсації за затримку виплати заробітної плати становить 982,51 грн. ((невиплачена допомога у зв'язку із вагітністю та пологами у розмірі 6001,38 грн. х сукупний індекс споживчих цін за період з 01 жовтня 2016 року по 01 квітня 2017 року, що становить 9,76) + (невиплачена частина допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами у сумі 3001,38 грн. х сукупний індекс споживчих цін за період з 01 квітня 2017 року по 01 квітня 2018 року, що становить 13,22) = 982,51 грн.).

Щодо вимоги позивача про винесення окремої ухвали щодо нецільового використання державних коштів призначених на виплату допомоги по вагітності та пологам посадовим особам державного підприємства та сповістити правоохоронні органи про численні позови працівників підприємства щодо невиплати заробітної платні, суд зазначає, що винесення окремої ухвали, в розумінні статті 246 Господарського процесуального кодексу України, є правом суду, крім того судом не встановлено, а позивачем не доведено підстав винесення окремої ухвалиж.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з боржника компенсацію за затримку допомоги по вагітності та пологам у розмірі 982,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись КЗпП України, ст.23 ЦК України, ст.10, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за затримку допомоги по вагітності та пологам у розмірі 982,51 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 51 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя А.В. Яковенко