ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.11.2018Справа № 910/22948/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик"
про стягнення 426 051, 50 грн.,
Представники:
від позивача: Богдан Ю.В.;
від відповідача: Брагіна Н.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 426 051, 50 грн., з яких: 417 697, 54 грн. грн. - основного боргу, 8 353, 96 грн. - штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу, строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
11.01.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.
Заява обґрунтована тим, що долучені позивачем до позовної заяви акти надання послуг на загальну суму 417 697, 54 грн. на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014, відповідачем не підписувались та підпис на відповідних актах йому не належить.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2018 суд ухвалив справу № 910/22948/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі № 910/22948/17 призначено на 01.02.2018.
16.01.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що долучені до позовної заяви акти надання послуг не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», а саме не містять дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що з боку позивача відповідні акти підписані директором Шевченко Д.В., проте останнім надано відповідь на лист відповідача, в якому повідомлено, що акти про надання послуг № 1452 від 05.12.2016, № 1454 від 05.12.2016, № 1457 від 06.12.2016, № 1459 від 06.12.2016, № 1461 від 07.12.2016, № 1463 від 07.12.2016, № 1468 від 08.12.2016, № 1462 від 12.12.2016, № 1495 від 14.12.2016, № 1532 від 22.12.2016 останнім не підписувалися та підпис на документах йому не належить.
01.02.2018 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав письмові пояснення, в яких зазначає, що реальність здійснення фінансово-господарських взаємовідносин підтверджується податковими накладними з квитанціями про їх реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних, а також письмовими замовленнями послуг з перевезення, в яких присутні всі необхідні реквізити.
У судовому засіданні 01.02.2018 оголошено перерву до 15.02.2018.
06.02.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав клопотання про долучення доказів, в додатках до якого міститься нотаріально посвідчена заява свідка, а саме Шевченко Дениса Вікторовича, який надає показання з приводу того, що акти про надання послуг № 1452 від 05.12.2016, № 1454 від 05.12.2016, № 1457 від 06.12.2016, № 1459 від 06.12.2016, № 1461 від 07.12.2016, № 1463 від 07.12.2016, № 1468 від 08.12.2016, № 1462 від 12.12.2016, № 1495 від 14.12.2016, № 1532 від 22.12.2016 ним не підписувалися та підпис на документах йому не належить.
08.02.2018 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення, в яких зазначає, що долучений позивачем до позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків від 31.07.2017 підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" головним бухгалтером Пальовою А.Є., проте відповідно до наказу № 0101/7 ВІД 31.01.2017 Пальова А.Є. звільнена з посади головного бухгалтера ТОВ "Укртранс Логістик" на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
14.02.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд призначити судову фізико-хімічну експертизу на встановлення того, чи відповідає давність виконання документів датам вказаних у заявах та актах про надання послуг, а також для встановлення того, яка давність нанесення відбитку печатки в заявках та актах про надання послуг, проведення якої просить доручити Київській незалежній судово-експертній установі.
15.02.2018 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав письмові пояснення, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Також, 15.02.2018 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про призначення експертизи, в якому просить суд призначити у даній справі судову фізико-хімічну експертизу, проведення якої доручити Київській незалежній судово-експертній установі та на вирішення якої поставити питання стосовного того, чи відповідає давність документів датам вказаних у заявках та актах про надання послуг; якщо давність створення документів не відповідає датам вказаних в документів, то в який період були створені документи.
У судовому засіданні 15.02.2018 оголошено перерву до 01.03.2018.
01.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення на клопотання про призначення експертизи, в яких позивач зазначає, що відповідач просить провести експертизу дійсного оформлення господарських документів, а саме актів, проте жодним чином не спростовує виконання господарських зобов'язань зі сторони позивача.
У судовому засіданні 01.03.2018 оголошено перерву до 22.03.2018.
20.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав заперечення на письмові пояснення.
У судовому засіданні 22.03.2018 оголошено перерву до 19.04.2018.
19.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких позивач повідомляє суд, що громадянин Шевченко Д.В. був призначений на посаду директора відповідно до реєстраційних дій № 10731050022005273, однак дані дії анульовані, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" виключені.
У судовому засіданні 19.04.2018 оголошено перерву до 26.04.2018 та зобов'язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів, зокрема договір № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014, акти про надання послуг № 1452 від 05.12.2016, № 1454 від 05.12.2016, № 1457 від 06.12.2016, № 1459 від 06.12.2016, № 1461 від 07.12.2016, № 1463 від 07.12.2016, № 1468 від 08.12.2016, № 1462 від 15.12.2016, № 1495 від 14.12.2016, № 1532 від 22.12.2016, міжнародні товарно-транспорті накладні (СМR) для огляду в судовому засіданні; докази направлення (надсилання/вручення) на адресу відповідача оригіналів документів передбачених п. 5.3. договору № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014 та копію висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 17.03.2017.
25.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить суд витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" відомості щодо підписантів актів з визначенням їх ПІБ, посад та замовлень; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" документи, які підтверджують повноваження підписантів вищезазначених актів на підписання документів за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 37 від 04.09.2014.
У судовому засіданні 26.04.2018 представник позивача надав витребувані судом оригінали документів.
Крім того, розглянувши клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд відзначив, що відомості, які просить витребувати відповідач, наявні у матеріалах справи, зокрема витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому суд відхилив клопотання відповідача про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/22948/17 призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження на час проведення судової експертизи.
14.06.2018 матеріали справи № № 910/22948/17 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з клопотанням судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Сухомлин Я.С., Кириленко Н.Д., в якому останні просять суд погодити строк проведення експертизи понад 90 календарних днів та надати додаткові матеріали для проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи № 10267ч10269/18-32, а саме:
- достовірні вільні зразки підпису та почерку Шевченка Д.В. в документах, що посвідчують особу, угодах, квитанціях, заявах, різних відомостях, договорах тощо (у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів, тобто за 2012-2016 роки);
- експериментальні зразки підпису Шевченка Д.В. на лінованих аркушах паперу формату А4.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 поновлено провадження у справі № 910/22948/17, розгляд клопотання судових експертів призначено на 05.07.2018, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" надати суду у строк до 02.07.2018 достовірні вільні зразки підпису та почерку Шевченка Д.В. в документах, що посвідчують особу, угодах, квитанціях, заявах, різних відомостях, договорах тощо (у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів, тобто за 2012-2016 роки). Викликано у судове засідання Шевченко Дениса Вікторовича для відібрання експериментальних зразків підпису.
У судовому засіданні 05.07.2018 представник позивача надав оригінали документів для долучення до матеріалів справи згідно ухвали суду від 18.06.2018.
Також, у судовому засіданні 05.07.2018 оголошено перерву до 19.07.2018.
У судовому засіданні 19.07.2018 судом відібрано експериментальні зразки почерку та підпису Шевченко Дениса Вікторовича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 надано згоду на проведення експертизи у справі №910/22948/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" про стягнення 426 051, 50 грн., у строк понад 3 місяці. Провадження у справі № 910/22948/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018. Матеріали справи № № 910/22948/17 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
13.09.2018 матеріали справи № 910/22948/17 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком експертів № 10267ч10269/18-32 від 07.09.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 поновлено провадження у справі № 910/22948/17. Підготовче засідання у справі №910/22948/17 призначено на 11.10.2018.
У судовому засіданні 11.10.2018 представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з матеріалами справи та надання уточнення позовних вимог.
Проте, суд відмовив у задоволенні заявленого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки у матеріалах справи наявне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс", яке надійшло до суду 25.09.2018, відповідно до якого позивач 03.10.2018 ознайомився з матеріалами справи та зробив необхідні фотознімки, тож з моменту ознайомлення з матеріалами справи позивач мав достатньо часу для подання уточнення позовних вимог, приймаючи до уваги, що справа слухається тривалий час.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/22948/17 призначено на 15.11.2018.
У судовому засіданні 15.11.2018 оголошено перерву до 22.11.2018.
20.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, зокрема що факт проведення позивачем господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
22.11.2018 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суд подав письмові пояснення, в яких зазначив, що факт надання послуг та прийняття їх відповідачем підтверджується СМR (транспортною накладною); актами надання послуг; актом звірки та податковими накладеними зареєстровані в ЄРПН.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 22.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
04.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" (далі - експедитор) укладено договір № 37 про надання транспортно-експедиторських послуг, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між перевізником та експедитором при організації та виконанні обсягу послуг пов'язаних з перевезенням та транспортно-експедиційним обслуговуванням (ТЕО) вантажів номенклатури експедитора у міжнародному та внутрішньому сполученні.
Перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, експедитор зобов'язаний, зокрема оплатити послуги та узгоджені і документально підтверджені витрати перевізника на умовах, зазначених у даному договорі.
В свою чергу перевізник відповідно до п. 3.2. договору зобов'язаний, зокрема забезпечити своєчасне прибуття транспортних засобів під завантаження, придатних для перевезення вантажу згідно отриманого замовлення (заявки) на перевезення; забезпечити наявність накладної СМR (при міжнародних перевезеннях) або товарно-транспортної накладної (при перевезеннях по території України) при здійснені кожного перевезення та надати її копію експедиторові.
За умовами п. 4.12 договору, у разі прострочення експедитором платежів за надані перевізником або його довіреною особою послуги більше ніж на 20 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п. 5.3. договору, перевізник має право вимагати від експедитора оплати штрафу у розмірі 2 % від вартості наданих послуг.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що оплата за виконане перевезення здійснюється експедитором на підставі даного договору протягом 20 календарних днів з моменту надання перевізником оригіналів документів: акта виконаних робіт, податкової накладної (у разі потреби), рахунка-фактури з прикладеною копією товарно-транспортної накладної (ТТН, СМR) й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника або його третьої особи (штраф за перевантаження, наявність наднормативних простоїв під навантаження/розвантаження, штраф за скасування завантаження і т.п.), якщо інші терміни та умови не обумовлені в замовленні (заявці). Оплата проводиться без врахування взаємних претензій шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника або шляхом внесення готівки у касу перевізника, якщо інше не узгоджено в замовленні.
Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків під час дії договору. Якщо договір укладено шляхом факсимільного зв'язку, оригінал даного договору з печаткою та підписом уповноваженої особи передається (пересилається) перевізником протягом 15 днів з моменту укладення договору шляхом факсимільного зв'язку. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору за 30 діб до спливу його строку, договір вважається пролонгований на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 8.1. договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014 позивачем були надані послуги перевезення на загальну суму 466 445, 80 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами про надання послуг № 1452 від 05.12.2016 на суму 49 216, 82 грн., № 1454 від 30 868, 82 грн., №1457 від 06.12.2016 на суму 47 868, 00 грн., № 1459 від 06.12.2016 на суму 37 248, 00 грн., № 1461 від 07.12.2016 на суму 67 184, 75 грн., № 1463 від 07.12.2016 на суму 40 044, 00 грн., № 1468 від 08.12.2016 на суму 45 390, 00 грн., № 1462 від 15.12.2016 на суму 56 884, 62 грн., № 1495 від 14.12.2016 на суму 42 920, 04 грн., № 1532 від 22.12.2016 на суму 48 820, 75 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.
Проте, відповідач за надані послуги у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" утворилась заборгованість у сумі 417 697, 54 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 46 від 05.10.2017, в якій позивач просив відповідача в 10-ти денний термін з моменту отримання даної претензії погасити заборгованість у розмірі 426 051, 50 грн., що включає суму заборгованості за надані послуги у розмірі 417 697, 54 грн. та суму штрафу у розмірі 8 353, 96 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Магістраль-Транс", що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском штемпеля поштового відділення.
Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, зокрема погашення заборгованості у розмірі 417 697, 54 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 353, 96 грн. - штраф у розмірі 2 % від вартості наданих послуг.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором з елементами договору про надання послуг та договору транспортного експедирування.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
За приписами ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Згідно ст. 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як зазначено судом вище, на виконання умов договору № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014 позивачем були надані послуги перевезення на загальну суму 466 445, 80 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами про надання послуг № 1452 від 05.12.2016 на суму 49 216, 82 грн., № 1454 від 30 868, 82 грн., №1457 від 06.12.2016 на суму 47 868, 00 грн., № 1459 від 06.12.2016 на суму 37 248, 00 грн., № 1461 від 07.12.2016 на суму 67 184, 75 грн., № 1463 від 07.12.2016 на суму 40 044, 00 грн., № 1468 від 08.12.2016 на суму 45 390, 00 грн., № 1462 від 15.12.2016 на суму 56 884, 62 грн., № 1495 від 14.12.2016 на суму 42 920, 04 грн., № 1532 від 22.12.2016 на суму 48 820, 75 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.
Разом з тим, у своїх запереченнях викладених у відзиві на позовну заяву, відповідач посилався на те, що акти про надання послуг, які підписані з боку позивача директором Шевченко Д.В., останнім не підписувалися та підпис на документах йому не належить, на підтвердження чого надано нотаріально посвідчену заяву свідка.
Суд відзначає, що як на підставу стягнення заборгованості у розмірі 417 697, 54 грн. за договором № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014 позивач посилається саме на акти про надання послуг № 1452 від 05.12.2016, № 1454 від 05.12.2016, № 1457 від 06.12.2016, № 1459 від 06.12.2016, № 1461 від 07.12.2016, № 1463 від 07.12.2016, № 1468 від 08.12.2016, № 1462 від 15.12.2016, № 1495 від 14.12.2016, № 1532 від 22.12.2016, які підписані з боку позивача директором Шевченко Д.В.
В той же час, у матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява свідка, а саме Шевченко Дениса Вікторовича, який надає показання з приводу того, що акти про надання послуг № 1452 від 05.12.2016, № 1454 від 05.12.2016, № 1457 від 06.12.2016, № 1459 від 06.12.2016, № 1461 від 07.12.2016, № 1463 від 07.12.2016, № 1468 від 08.12.2016, № 1462 від 15.12.2016, № 1495 від 14.12.2016, № 1532 від 22.12.2016 ним не підписувалися та підпис на документах йому не належить.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/22948/17 призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено наступні питання:
- Чи виконано рукописний підпис на актах про надання послуг № 1452 від 05.12.2016 на суму 49 216, 82 грн., № 1454 від 05.12.2016 на суму 30 868, 82 грн., № 1457 від 06.12.2016 на суму 47 868, 00 грн., № 1459 від 06.12.2016 від 37 248, 00 грн., № 1461 від 07.12.2016 на суму 67 184, 75 грн., № 1463 від 07.12.2016 на суму 40 044, 00 грн., № 1468 від 08.12.2016 на суму 45 390, 00 грн., № 1462 від 15.12.2016 на суму 56 884, 62 грн., № 1495 від 14.12.2016 на суму 42 920, 04 грн., № 1532 від 22.12.2016 на суму 48 820, 75 грн. в графі "Від Перевізника Шевченко Д.В." самим директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" Шевченко Д.В. чи іншою особою?
У висновку експертів № 10267ч10269/18-32 за результатами проведення судової -почеркознавчої експертизи від 07.09.2018 встановлено наступне:
1) Підписи від імені Шевченка Д.В. у графі "Від Перевізника:_________ Шевченко Д.В." у актах про надання послуг № 1452 від 05.12.2016 на суму 49 216, 82 грн., № 1454 від 05.12.2016 на суму 30 868, 82 грн., № 1457 від 06.12.2016 на суму 47 868, 00 грн., № 1459 від 06.12.2016 від 37 248, 00 грн., № 1461 від 07.12.2016 на суму 67 184, 75 грн., № 1463 від 07.12.2016 на суму 40 044, 00 грн., № 1468 від 08.12.2016 на суму 45 390, 00 грн., № 1462 від 15.12.2016 на суму 56 884, 62 грн., № 1495 від 14.12.2016 на суму 42 920, 04 грн., № 1532 від 22.12.2016 на суму 48 820, 75 грн. - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.
2) Підписи від імені Шевченка Д.В. у графах "Від Перевізника:_________ Шевченко Д.В." у актах про надання послуг № 1452 від 05.12.2016 на суму 49 216, 82 грн., № 1454 від 05.12.2016 на суму 30 868, 82 грн., № 1457 від 06.12.2016 на суму 47 868, 00 грн., № 1459 від 06.12.2016 від 37 248, 00 грн., № 1461 від 07.12.2016 на суму 67 184, 75 грн., № 1463 від 07.12.2016 на суму 40 044, 00 грн., № 1468 від 08.12.2016 на суму 45 390, 00 грн., № 1462 від 15.12.2016 на суму 56 884, 62 грн., № 1495 від 14.12.2016 на суму 42 920, 04 грн., № 1532 від 22.12.2016 на суму 48 820, 75 грн. виконані не директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" Шевченком Денисом Вікторовичем, а іншою особою.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що дія по наданню послуг є правочином, а складені акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) є первинним фінансовим документом, що підтверджує факт вчинення юридичних дій - виконання господарської операції.
Порядок оформлення первинних документів (в тому числі актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 (далі - Положення №88).
Так, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У зв'язку з чим у актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) варто вказувати посадових осіб, які їх складають. Зазначення цих реквізитів дозволить у майбутньому визначити, чи мала право особа, що поставила підпис на актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), на вчинення таких дій.
Разом з тим, суд зазначає, що спірні акти про надання послуг, в яких від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" зазначений Шевченко Д.В., скріплені як печатками підприємства позивача так і відповідача.
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами):
- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);
- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (пункт 2.4);
- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5);
- первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15).
Відповідно до п.101 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію" №736 від 19.10.2016 року документи і справи з грифом "Для службового користування" зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником установи. Зберігання документів і справ із грифом "Для службового користування" здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що позивач та відповідач несуть повну відповідальність за законність використання їх печаток, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, накладних, а тому за відсутності доказів втрати печатки Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик", суд приходить до висновку, що спірні акти про надання послуг скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.
При цьому, у матеріалах справи, відсутні докази того, що печатки позивача та відповідача були загублені, викрадені або в інший спосіб вибули з їх володіння, через що печатками могли скористатися інші особи.
Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами вищенаведених та оцінених судом доказів, суд приходить до висновку, що акти про надання послуг № 1452 від 05.12.2016 на суму 49 216, 82 грн., № 1454 від 30 868, 82 грн., №1457 від 06.12.2016 на суму 47 868, 00 грн., № 1459 від 06.12.2016 на суму 37 248, 00 грн., № 1461 від 07.12.2016 на суму 67 184, 75 грн., № 1463 від 07.12.2016 на суму 40 044, 00 грн., № 1468 від 08.12.2016 на суму 45 390, 00 грн., № 1462 від 15.12.2016 на суму 56 884, 62 грн., № 1495 від 14.12.2016 на суму 42 920, 04 грн., № 1532 від 22.12.2016 на суму 48 820, 75 грн. є належними та допустимим доказами, які підтверджують факт надання та вартість послуг за договором № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014.
Крім того, відповідно до п. 3.2. договору перевізник зобов'язаний, зокрема забезпечити своєчасне прибуття транспортних засобів під завантаження, придатних для перевезення вантажу згідно отриманого замовлення (заявки) на перевезення; забезпечити наявність накладною СМR (при міжнародних перевезеннях) або товарно-транспортної накладної (при перевезеннях по території України) при здійснені кожного перевезення та надати її копію експедиторові.
Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно п. 11.1. Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.
Суд звертає увагу, що на підтвердження факту надання послуг з перевезення вантажу позивачем долучено до матеріалів справи транспортні накладні (СМR) №№ 534803, 16/2/66839, 578894, 580433, 580478, 534866, 678833, 534835, 534808 з відмітками вантажоотримувача у графі « 24» (СМR) про отримання вантажу, факт складання яких не заперечується відповідачем.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на недоліки у подорожніх листах, оскільки як зазначено судом вище, основним документом, який підтверджує перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна/міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, враховуючи приписи п. 5.3. договору, суд приходить до висновку, що на момент винесення рішення у даній справі, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення у сумі 417 697, 54 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 37 про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2014 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 417 697, 54 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 353, 96 грн. - штраф у розмірі 2 % від вартості наданих послуг.
За умовами п. 4.12 договору, у разі прострочення експедитором платежів за надані перевізником або його довіреною особою послуги більше ніж на 20 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п. 5.3. договору, перевізник має право вимагати від експедитора оплати штрафу у розмірі 2 % від вартості наданих послуг.
Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 4.12. договору, та встановлено, що сума нарахована вірно відповідно до вимог законодавства, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 8 353, 96 грн. - штраф у розмірі 2 % від вартості наданих послуг (417 697, 54 грн.).
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 0,17 грн., оскільки, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 6 390, 77 грн., однак сплатив - 6 390, 94 грн.
Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Логістик" (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 25, ідентифікаційний код - 39301583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд.60, ідентифікаційний код - 31055416) 417 697 (чотириста сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 54 коп. - заборгованості, 8 353 (вісім тисяч триста п'ятдесят три) грн. 96 коп. - штрафу та 6 390 (шість тисяч триста дев'яносто) грн. 77 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 03.12.2018.
Суддя Щербаков С.О.