Провадження № 11-сс/803/371/18 Справа № 187/1336/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
30 листопада 2018 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040520000505 стосовно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Комо, Вірменія, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_5
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на тридцять три дні, тобто до 24 год. 00 хв. 24 грудня 2018 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також, що ризик, який існував при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді незаконного впливу на свідків в цьому провадженні, продовжує існувати та не зменшився, а також, що на час розгляду клопотання існували об'єктивні причини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування. На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до переконання, що біль м'який запобіжний захід, в тому числі особиста порука з боку ОСОБА_9 не може запобігти доведеному ризику і забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним, у зв'язку з чим вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати стосовно ОСОБА_6 запобіжній захід не пов'язаний з триманням під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вважає, що слідчий суддя в ухвалі на навів достатніх та переконливих мотивів, чому до ОСОБА_6 неможливо застосувати більш м'які запобіжні заходи про які просила сторона захисту, а саме у вигляді особистої поруки або домашнього арешту із застосуванням технічних засобів контролю. На його думку, ризики, які встановлені судом, не доведені прокурором та не підтверджуються матеріалами провадження. Також стверджує про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, а також звертає увагу, що інші версії події правопорушення ігноруються і не перевіряються органом досудового розслідування. Крім того, посилається на невідповідність змісту повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, оскільки на його думку, вона не містить фактичних обставин кримінального провадження, а складається з обставин, які є власною думкою слідчого про винуватість ОСОБА_6 .
Позиції учасників судового провадження.
Захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, зазначених в скарзі просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилався на її безпідставність, а ухвалу суду вважав законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, є безпідставними.
Згідно наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_10 .
Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, зокрема, протоколом огляду території домоволодіння від 21 вересня 2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21 вересня 2018 року, яка пояснила, що бачила як ОСОБА_6 бив ОСОБА_10 , лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_10 № НОМЕР_1 , згідно якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження, протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 та іншими матеріалами, долученими до клопотання слідчого.
Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаних злочинів спростовуються дослідженими матеріалами. Інші доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри зводяться до власного тлумачення положень кримінального процесуального закону в частині регулювання інституту доказування та повідомлення про підозру без належного обґрунтування матеріалами провадження.
Апеляційний суд вважає також обґрунтованими висновки слідчого судді, що ризик, який був підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, передбачений передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжує існувати та для його запобігання необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В матеріалах справи наявна заява свідка ОСОБА_11 , згідно якої остання боїться за своє життя та здоров'я, вважає, що ОСОБА_6 може становити небезпеку для її близьких родичів. Також зважаючи на покази ОСОБА_11 , що підозрюваний раніше неодноразово займався побиттям ОСОБА_10 , однак останній до поліції з заявами з приводу цього не звертався, бо побоювався погроз ОСОБА_6 , тому наявні всі підстави вважати, що останній може незаконно впливати на свідків, в тому числі і свідка ОСОБА_12 , з метою зміни їх показів та уникнення відповідальності.
При цьому апеляційний суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, вагомість наявних доказів про вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, вік та стан його здоров'я.
Окрім цього, апеляційний суд також враховує наявність у підозрюваного місця реєстрації та проживання, міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі має неповнолітню дитину та дружину, раніше не судимий, однак зазначені обставини не можуть запобігти встановленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому не є самодостатньою підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження і обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у двомісячний строк, що обумовлено необхідністю провести ряд слідчих дій про які зазначає слідчий в клопотанні, а саме: провести судово-імунологічну експертизу по вилученому під час обшуку 18.10.2018 року взуттю підозрюваного ОСОБА_6 , провести судову молекулярно-генетичну експертизу, додаткову судово-медичну експертизу з у рахуванням слідчого експерименту від 13.11.2018 року за участю свідка ОСОБА_12 , а також надати доступ до матеріалів досудового розслідування потерпілому та стороні захисту.
З огляду на вищевикладене, доводи сторони обвинувачення щодо необхідності продовження строку тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги захисника про відсутність підстав для постановлення такого рішення, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Враховуючи, що злочин в якому підозрюється ОСОБА_6 .Ю спричинив загибель людини, то рішення про не визначення розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, апеляційний суд вважає законним та доцільним.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, є достатньо обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою залишити без змін.
Судді:
_____________________ ______________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3