Провадження № 22-ц/803/3178/18 Справа № 183/5188/18 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
20 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Синенка Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою
Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк",
на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року про повернення позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року вищезазначену позовну заяву повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №452/2017 про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, шляхом ліквідації Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03 жовтня 2018 року опубліковано в газеті "Голос України" № 185 повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Дніпровського апеляційного суду.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява підписана представником Банку ОСОБА_2 на підставі довіреності №9437-К-Н-О від 03 листопада 2017 року, що була видана виконуючим обов'язки Голови Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3, яка діяла на підставі Статуту.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з тим, що позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
При цьому суд виходив з того, що 15 червня 2018 року затверджено новий статут товариства, відповідно до якого позивач є акціонерним товариством та правонаступником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Між тим, позовна заява підписана представником банку ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від 03 листопада 2017 року, що була видана виконуючим обов'язки Голови Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3, яка діяла на підставі Статуту, а тому позовну заяву підписано особою, яка не має процесуальної дієздатності у даній справі. Крім того, надана копія довіреності не завірена належним чином.
Однак зазначена ухвала суду не може вважатися такою, що відповідає вимогам норм процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності у даній справі.
За положеннями ч. 1 ст. 47 ЦПК України цивільна процесуальна дієздатність це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді. Цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого представника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 статті 62 ЦПК України визначено, що довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з частинами 1,3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Приписами ч. 1 ст. 248 ЦК України визначено перелік правових підстав для припинення представництва за довіреністю, а саме у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видано довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, як представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК», звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На підтвердження своїх повноважень представник додала до позовної заяви завірену належним чином копію довіреності №9437-К-Н-О від 03 листопада 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2, як представнику, надані права представляти інтереси Банку з наданням прав, передбачених законодавством для позивача зокрема подавати, підписувати, пред'являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, у тому числі копії цієї довіреності, та виконувати інші необхідні дії, пов'язані з цією довіреністю /а.с.34 зв./.
Вказана довіреність була видана ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі виконуючого обов'язки Голови Правління ОСОБА_3 на підставі Статуту (нова редакція) (затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 3 квітня 2017 року № 409, погоджено Національним банком України 19 квітня 2017року) і Протоколів № 25 та № 26 засідання Наглядової Ради ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 липня 2017 року. Довіреність є чинною строком до 31 грудня 2019 року.
Зі Статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Єдиним акціонером Банку є держава в особі Міністерства фінансів України /а.с.30-31/.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
У роз'ясненнях, що викладені у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Отже, сам по собі факт зміни 21 травня 2018 року назви позивача з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не свідчить про відсутність у юридичної особи цивільної процесуальної дієздатності, а у його представника ОСОБА_2 повноважень на звернення до суду з позовом від імені та в інтересах АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
На час звернення до суду з позовною заявою довіреність видана ОСОБА_2, не скасована та не визнана недійсною, а тому у представника позивача ОСОБА_2 були повноваження на підписання та подачу даного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі, згідно вимог п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - задовольнити.
Ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров