Справа № 761/38535/18
Провадження № 1-кс/761/26132/2018
12 жовтня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 12018100100005157 від 06 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
слідчій відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 згідно якого просить накласти арешт майно, яке було вилучене 02.10.2018 року в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 2.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Особа у якої було вилучене майно в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмови в його задоволенні, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зважаючи на те, що слідчий у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, а й отже не довів слідчому судді обставини, які передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України, в тому числі і не підтвердив процесуальну актуальність даного клопотання, в даному конкретному випадку підстав для задоволення такого клопотання немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
у задоволенні клопотання слідчого відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 12018100100005157 від 06 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1