Святошинський районний суд міста Києва
ун. № 759/18486/18
пр. № 3/759/7589/18
05 грудня 2018 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 14.11.2018 о 02 год. 00 хв. керував автомобілем «Mazda 6», номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, та рухався по просп. Перемоги, 63 в м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_2, будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з даних, які містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 про дату і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, а саме: шляхом телефонограми про виклик до суду, однак, він не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні.
За таких обставин, суддя вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_2
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 222857 від 14.11.2018, який складений стосовно ОСОБА_2;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 14.11.2018, відповідно до яких вони були свідками того, як ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- рапорт поліцейського полку особливого призначення № 1 ГУ Національної поліції у м. Києві старшого сержанта поліції Басенка Ю.В. від 14.11.2018;
- рапорт інспектора роти № 5 батальйону № 1 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта Сулими Д.П. від 14.11.2018;
- диск DVD-R, який містить відеозаписи із нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) співробітників УПП у м. Києві, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Як достовірно встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 відмовився від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується поясненнями останніх, а також іншими доказами в справі, а саме відеозаписами з нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) співробітників УПП у м. Києві, які містяться на диску DVD-R.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Накладення такого стягнення на ОСОБА_2 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. 9, 23, 33, 401, 124, ч. 1 ст. 130, ст. 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят) грн 40 к.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь