ун.№ 759/12859/18
пр № 2/759/6176/18
29 листопада 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у серпні 2018 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 46308 грн 57 коп. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 11.10.2013 між сторонами укладено договір б/н згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання виконав у повному обсязі, в свою чергу відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання та станом на 13.05.2018 має заборгованість.
15.12.2017 набрав чинності Закон, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492), шляхом викладення його в новій редакції.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.08.2018 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 37).
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадженні, враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав 11.10.2013 анкету-заяву оформлення кредиту та одночасно ознайомився із правилами доданими до банківських послуг та тарифами (а.с. 7-8).
11.10.2013 між сторонами укладено договір б/н згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 9-23).
У зв'язку із порушенням зобов'язань відповідачем по вказаному кредитному договорі станом на 13.05.2018 утворилася заборгованість у розмірі 46308 грн 57 коп. яка складається із наступного: 7511 грн 03 коп. - тіло кредиту; 2861 грн 80 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом; 33254 грн 38 коп. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн 00 коп. штраф (фіксована частина); 2181 грн 36 коп. штраф (процентна складова) (а.с. 4).
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та ст.ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Однак, боржником не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по договору.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, перестав сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.
На підставі наведеного суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а тому підлягають задоволенню.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача на підставі чого позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1762 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 628, 1049, 1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 283, 353 ЦПК України,-
позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості у розмірі 46308 (сорок шість тисяч триста вісім гривень) 57 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір по справі у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 коп.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 29.11.2018.