Справа № 755/18015/18
"05" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100160000025 від 16 жовтня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лука-Барська, Барського р-ну, Вінницької обл., громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 02 жовтня 2018 року о 17 год. 43 хв., з метою таємного викрадення чужого майна знаходячись на охоронюваній території РВП №5, розташованого за адресою: м. Київ, острів Долобецький, через вхідні дверцята зайшов на територію плавдачі, яка належить ОСОБА_5 , тобто вчинив проникнення на приватну територію. Після чого впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх не спостерігає викрав вудочку чорного кольору «NEW HUNTER-B 500» «Red sport FISHING», «Art.2350905», «LENGTH.5.00m», «SECTION:5», «ACTION:10-30g», вартість якої згідно листа оцінки ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» складає 630 гривень; сонцезахисні окуляри «Polaroid», «CЄ 4833 C Filter Cat.3», вартість яких згідно листа оцінки ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» складає 239 гривень; пульт «MotorGuide», «BATT TYPE: 2AAA», «MODEL NO: 001010148», «FCC ID MVU10148», «IC: 6094A-10148», вартість якого згідно листа оцінки ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» складає 408 гривень 45 копійок; окуляри «darkSite», «DOUBLEFLEX fog-stop», «Hybrid-Mirron», вартість яких згідно листа оцінки ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» складає 189 гривень 66 копійок; вісім упаковок гачків для риболовлі, а саме: дві упаковки гачків для риболовлі «Mini Max» помаранчевого кольору, дві упаковки гачків для риболовлі «Metsui» чорного кольору, дві упаковки гачків для риболовлі «Carp academy» помаранчевого кольору, одна упаковка гачків для риболовлі «Catcher» синього кольору, одна упаковка гачків для риболовлі «Cormoran» зеленого кольору, загальна вартість яких згідно листа оцінки ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» складає 145 гривень 86 копійок; прозорий пластиковий пакунок розміром 27х21 см., в якому знаходились документи, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, а саме: судновий білет № 000107 на ім'я ОСОБА_6 , технічний талон № 253126, свідоцтво про придатність малого судна до плавання № 043898, акт огляду малого судна № 313-100379-17, членський квиток УТМР серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , картка до членського квитка НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення стернового моториста № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , вкладний талон до посвідчення № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_7 , членський квиток № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_7 , технічний талон № 106004, візитна картка на ім'я ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоду на загальну суму 1612 гривень 97 копійок.
Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, дав покази, підтвердив вище викладені обставини його скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.
Вказав, що дійсно, 02 жовтня 2018 року, приблизно о 17 год. 43 хв., з метою таємного викрадення чужого майна знаходячись на охоронюваній території РВП №5, розташованого за адресою: м. Київ, острів Долобецький, через вхідні дверцята зайшов на приватну територію плавдачі, що належить потерпілому, звідки викрав особисті речі останнього та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.
Останній виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України. Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням в приміщення, за вище встановлених обставин.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття у вчиненні злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (раніше в силу ст.89 КК України не судимий, офіційно не працює, неодружений), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка виражає допустимі соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини третьої статті 185 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 того ж Кодексу та покладенням обов'язків з числа визначених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи викладене суд вважає призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням пропорційним вчиненому злочину та таким, що перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази у кримінальному проваджені - вудочку чорного кольору «NEW HUNTER-B 500», зі снастями для риболовлі, сонцезахисні окуляри «Polaroid», пульт «MotorGuide», окуляри «darkSite», вісім упаковок гачків для риболовлі, а саме: дві упаковки гачків для риболовлі «Mini Max» помаранчевого кольору, дві упаковки гачків для риболовлі «Metsui» чорного кольору, дві упаковки гачків для риболовлі «Carp academy» помаранчевого кольору, одна упаковка гачків для риболовлі «Catcher» синього кольору, одна упаковка гачків для риболовлі «Cormoran» зеленого кольору, прозорий пластиковий пакунок, в якому знаходились документи, а саме: судновий білет № 000107 на ім'я ОСОБА_6 , технічний талон № 253126, свідоцтво про придатність малого судна до плавання № 043898, акт огляду малого судна № 313-100379-17, членський квиток УТМР серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , картка до членського квитка НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення стернового моториста № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , вкладний талон до посвідчення № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_7 , членський квиток № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_7 , технічний талон № 106004, візитна картка на ім'я ОСОБА_8 , які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у його власності.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя