Провадження № 11-сс/818/349/18 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Справа № 640/21399/18 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
29 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7
на ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12018220000000708 від 06.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України, -
20 листопада 2018 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 за погодженням прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 .
В клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: заявами посадових осіб АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами перевірки служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; матеріалами виконаних доручень оперативними підрозділами; протоколами допиту свідків; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками; протоколом допиту представника потерпілого; протоколами огляду місця події; протоколами обшуку; протоколом затримання особи; протоколами проведення негласних слідчих дій.
Як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказував на наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, вказуючи, зокрема, що ОСОБА_7 , опинившись на свободі, має можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків вчинення кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню інших свідків кримінальних правопорушень, так як необхідно встановити інші факти вчинення шахрайств, осіб, чиї банківські картки використовувалися під час вчинення злочинів з метою заволодіння коштами АТ КБ «Приватбанк», встановити інших співучасників вчинення злочинів; протягом тривалого часу основним джерелом доходів ОСОБА_7 є вчинення шахрайств; підозрюваний не має постійного місця мешкання в місті Харкові, зареєстрований в місті Енергодар Запорізької області, фактично мешкає в місті Києві, протягом тривалого часу подорожував містами та областями України з метою вчинення злочинів. Підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також інших осіб які були очевидцями вчинення злочинів, дані яких на теперішній час встановлюються. Єдиним джерелом доходу ОСОБА_7 є систематичне вчинення шахрайств, у зв'язку із чим він може продовжувати вчиняти тяжкі злочини.
Вказане свідчить, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, зазначив, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, є особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків, враховуючи суму завданих збитків АТ КБ «ПриватБанк», а саме 3 692 303 гривень відповідно до поданого в рамках кримінального провадження цивільного позву представником потерпілого, при вирішенні питання розміру застави, вважає, що вона має складати не менше вісімсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ОСОБА_7 обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2018 року клопотання прокурора задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 17 січня 2019 року включно.
Визначено суму застави у розмірі 704 800 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти звільнити.
Не погодившись з вказаною ухвалою, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосовувати відносно ОСОБА_7 інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що ухвала слідчого судді прийнята без врахування об'єктивних обставин, ґрунтується на об'єктивних припущеннях органу досудового розслідування та винесена з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Вважає, що у зв'язку з відсутністю обґрунтованої підозри обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставним.
Орган досудового розслідування у своєму клопотанні не навів жодного доказу щодо наявності ризиків, зазначених у клопотанні, обмежившись лише стандартним набором фраз та посиланням на норми закону, при цьому не надав до суду жодного документу або іншого доказу, які б підтверджували саме наявні ризики.
Крім того, вони не погоджуються з розміром застави, визначеним слідчим суддею, оскільки відповідно до повідомлення про підозру, яке було вручено ОСОБА_7 , йому інкримінується 4 епізоди шахрайства, загальна сума шкоди за якими становить 119 800 гривень. Розмір застави визначено майже у 5 разів більше встановленого законом максимуму щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, та нічим не обґрунтовано.
Також не враховано дані про особу підозрюваного, який одружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні дружину та трьох малолітніх дітей, працює.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ОВС СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № №12018220000000708 від 06.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.
19.11.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.
Так, судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за попередньою змовою групою осіб, повторно, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та потерпілих по даному кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому доводи апелянта на відсутність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи.
Крім цього, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення проти власності, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється та ті обставини, що ОСОБА_7 не працює й не має офіційних джерел отримання прибутку, колегія суддів не вбачає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При визначенні розміру застави слідчий суддя керувався частиною 5 статті 182 КПК України та вважав, що застава в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 704 800 гривень буде достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши дані про особу підозрюваного та суму збитків, спричинених злочином, з таким висновком слідчого судді погоджується та не вбачає підстав для зменшення розміру застави.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 чи призначення іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2018 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді -