04 грудня 2018 року м. Рівне
Справа № 569/19416/18
Провадження № 22-ц/4815/392/18
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання: Тхоревський С.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю: представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Харечка С.П. від 19 жовтня 2018 року, постановлену в м.Рівне,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Ухвалу мотивовано тим, що подання даного позову в розумінні ст. 44 ЦПК України є зловживання позивачем процесуальними правами.
У апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що ухвала винесена судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права.
Доводить, що не зловживав своїми процесуальними правами з метою зміни підсудності справи ні шляхом штучного об'єднання позовних вимог, ні завідомо безпідставного залучення особи, як відповідача.
Позовні вимоги ним було заявлено не лише до ОСОБА_6, а й до ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що вони перебувають у фактичних шлюбних відносинах та мають спільні права та обов'язки, як сім'я.
Крім того, згідно п.1.2. укладеного між ним та ОСОБА_6 договору №04/25-1 від 25.04.2018 року грошові кошти, вказані у п.1.1. договору, були використані ОСОБА_5 для викупу на аукціоні нерухомості: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; земельної ділянки 0,1008 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та інші потреби сім'ї.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачами не подавався.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь заборгованість за Договором №04/25-1 від 25.04.2018 року в сумі 6000, 00 дол. США та проценти за користування грошовими коштами у розмірі 8000,00 дол. США, а також судовий збір у розмірі 8810,00 грн.
Вказаний позов поданий до Рівненського міського суду Рівненської області за місцезнаходженням відповідача ОСОБА_5
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду суд вказав, що позивач просить стягнути заборгованість за договором №04/25-1 від 25.04.2018 року, сторонами якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_6, тому не зрозуміло чому позивач ставить відповідачем ОСОБА_5, оскільки вона договір не підписувала.
Згідно ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частина 2 статті 197 ЦПК України та частина 1 статті 222 ЦПК України передбачають розгляд судом клопотань та заяв у підготовчому судовому засіданні та судовому засіданні.
Параграф 2 глави 1 розділу 111 ЦПК України регулює питання подачі заяв, клопотань з процесуальних питань.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Проаналізувавши вказані норми права, апеляційний суд приходить до висновку, що положення ч.3 ст.44 ЦПК України стосуються заяв, клопотань, скарг, поданих учасниками справи, і не застосовуються до позовної заяви.
Дії судді, після отримання ним позовної заяви, чітко врегульовані главою 2 розділу 111 ЦПК України.
Вичерпний перелік випадків залишення позову без розгляду передбачений ст.257 ЦПК України, а наслідки подання позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України регулюються, зокрема, частинами першою-третьою ст.185 ЦПК.
За наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції помилково застосовані норми ч.3 ст.44 ЦПК України до позовної заяви, поданої ОСОБА_4
Також передчасним є висновок суду про безпідставне залучення до участі в справі в якості відповідача ОСОБА_5 на стадії відкриття провадження у справі. У разі невідповідності позовної заяви вимогам ЦПК, суд повинен був залишити її без руху та надати строк для усунення вказаних ним недоліків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. Практика ЄСПЛ, зокрема, у рішенні "Меньшакова проти України" вказує, що "право на суд" включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.
Відтак, кваліфікуючи подання позову, як зловживання процесуальним правом, та встановлюючи негативні наслідки вчинення таких дій у вигляді залишення позову без розгляду, суд позбавив ОСОБА_4, гарантованого законом, права на справедливий судовий розгляд, складовою якого є право доступу до суду.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 5 грудня 2018року.
Судді: Бондаренко Н.В.
Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.