Справа № 554/5537/18 Номер провадження 22-ц/814/333/18Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
04 грудня 2018 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів: Одринської Т.В., Триголова В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області А. Голомші
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2018 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Залізничного відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області, Територіального сервісного центру № 5341 МВС України про зняття арешту, -
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Залізничного відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області, Територіального сервісного центру № 5341 МВС України, в якому просив зняти заборону щодо проведення реєстраційних операцій транспортного засобу MAN 10.224 вантажний рефрижератор, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, об'єм двигуна 6871, рік випуску 1999, колір зелений, який зареєстрований в Полтавському ВРЕР 08.06.2010 року, д.н.з. НОМЕР_2, власником якого він є.
Позов вмотивовано тим, що 23 травня 2011 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Львівської області молодшим радником юстиції Сапуцьким Р.Я. винесена постанова по кримінальній справі № 181-0311 порушеній щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУВМС України у Львівській області та накладено заборону на проведення реєстраційних операцій щодо транспортних засобів на підставі ст. 130 КПК України (редакції 1960р.) у тому числі і транспортний засіб, власником якого він є.
Право власності на спірний транспортний засіб набуто ним у встановленому законом порядку, а відтак не було підстав для накладення заборони на проведення реєстраційних операцій із цим транспортним засобом.
Вважає, що, на даний час, на належний йому транспортний засіб безпідставно накладено арешт, чим порушені його майнові права щодо розпорядження власністю.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2018 року позов ОСОБА_2 до Залізничного відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області, Територіального сервісного центру № 5341 МВС України про зняття арешту - задоволено повністю.
Знято заборону щодо проведення реєстраційних операцій транспортного засобу MAN 10.224 вантажний рефрижератор, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, об'єм двигуна 6871, рік випуску 1999, колір зелений, який зареєстрований в Полтавському ВРЕР 08.06.2010 року, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив заступник прокурора Львівської області А.Голомша. В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що за наявності кримінального провадження з метою захисту свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності власник, у тому числі особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Вважав, що постанова про накладення арешту на майно повинна розглядатися в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
Процесуальним правом на подачу відзиву сторони не скористалися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля MAN 10.224 вантажний рефрижератор, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_3, об'єм двигуна 6871, рік випуску 1999, колір зелений, який зареєстрований в Полтавському ВРЕР 08.06.2010 року, д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 /а.с.8/.
23 травня 2011 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Львівської області молодшим радником юстиції Сапуцьким Р.Я. винесена постанова по кримінальній справі № 181-0311 порушеній щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУВМС України у Львівській області та накладено заборону на проведення реєстраційних операцій щодо транспортних засобів на підставі ст. 130 КПК України (редакції 1960р.), у тому числі, і транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_2
За результатами розслідування кримінальної справи №181-0311 (в порядку КПК 1960) 20 лютого 2012 року слідчим СВ прокуратури Львівської області Сапуцьким Р.Я. винесено постанову, якою з матеріалів кримінальної справи № 181-0311 виділено в окреме провадження кримінальну справу за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками ст. 190 ч.4, 358 ч.ч.1,3 КК України, якій присвоєно номер № 181-0062.
За виділеними матеріалами з кримінальних справ № 181-0311 та № 181-0062 в провадженні слідчої СВ Залізничного відділу поліції м.Львова ГУ НП у Львівській області з 2012 року по даний час перебуває кримінальне провадження № 12013050060001639, яке зареєстроване за фактом підробки квитанцій про сплату фізичними особами, на яких проводилась первинна реєстрація, податку з власників транспортних засобів та незаконної реєстрації службовими особами ВРЕВ УДАІ ГУ МВС України у Львівській області цих транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не є підозрюваним, обвинуваченим чи цивільним позивачем у вказаному кримінальному провадженні, а автомобіль марки MAN 10.224, державний номерний знак НОМЕР_2, не визнавався речовим доказом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача не встановлено неправомірної поведінки при купівлі автомобіля, майно придбано у законний спосіб, сплачено відповідний податок за проведення перереєстрації вищевказаного транспортного засобу, тобто власність набуто правомірно, тому право власності особи, має бути захищеним шляхом звільнення цього майна з-під арешту.
Колегія судів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У частинах першій та третій статті 2 ЦПК України (у редакції, що діяла на час звернення позивача до суду) передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV«Про міжнародне приватне право». Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви та розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій), згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви та розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, як суб'єкт цивільних, земельних, сімейних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.
У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.
Вказані правовідносини виникли за дії КПК України від 1960 року.
Порядок накладання арешту на майно та скасування арешту було урегульовано у статтях 126, 234 КПК України від 1960 року.
Таким чином, після набрання чинності КПК України від 2012 року, на час звернення до суду з цивільним позовом позивач мав право захистити свої права відповідно до норм КПК України, у порядку кримінального судочинства.
Таке право передбачене пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року, а саме, що питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.
Ця норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України від 2012 року, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Оскільки, кримінальне провадження у справі, у якій ухвалена постанова про заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо автомобіля триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, то вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.
Згідно зі статтею 174 КПК України від 2012 року інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України (згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.
Крім того, відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України від 2012 року передбачено право оскарження під час досудового провадження рішення, дії чи бездіяльності слідчого володільцем тимчасово вилученого майна іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника, який не є учасником кримінального провадження і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.
Посилаючись на те, що позивач є власником автомобіля, на який накладено арешт, а також на ту обставину, що ОСОБА_2 не є учасником кримінального провадження, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для розгляду питання про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття заборони на проведення реєстраційних дій у порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів, приходить до висновку, що суд неправильно застосував норми процесуального права, та не врахував що оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, а сааме: цивільного судочинства, оскільки КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки, розгляд даного питання передбачено в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, суд неправильно визначив предметну юрисдикцію спору.
З огляду на викладене, колегія суддів, приходить до висновку за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому позивачу слід роз'яснити про його право на судовий захист у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Згідно статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - -22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
За вказаних обставин, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з закриттям провадження справі.
Керуючись статтями 367, 374, 377, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області А. Голомші -задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2018 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Залізничного відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області, Територіального сервісного центру № 5341 МВС України про зняття арешту - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : О.О. Панченко
Судді: В.М. Триголов
Т.В. Одринська