«27» листопада 2018 року
м. Харків
справа № 615/1509/17-ц
провадження № 22ц/818/377/18
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Асавалюк О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
треті особи - Дергачівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Дергачівська місцева прокуратура Харківської області
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на рішення Валківського районного суду Харківської області від 23 травня 2018 року в складі судді Товстолужського О.В.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, треті особи: Дергачівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Дергачівська місцева прокуратура Харківської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства.
Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2016 року о 5:50 на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» при перетині державного кордону України працівниками прикордонної служби зупинено автомобіль МАН-14280, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3
Зазначив, що даний автомобіль належить йому на праві приватної власності з 24 жовтня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію технічного засобу НОМЕР_4, виданим центром ДАІ 8004 м. Києва 24 жовтня 2014 року.
Підставою для затримання автомобіля було спрацювання бази даних Інтерпола, згідно яких автомобіль значиться викраденим за заявою від 12 вересня 2014 року у м. Києві і в провадженні Дарницького УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12014100020007892 від 13 вересня 2014 року. Автомобіль передано для проведення подальшої перевірки до Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області 19 грудня 2016 року, який і перебуває до цього часу.
Вказав, що під час ознайомлення з поданням та матеріалами наданими старшим слідчим суду виявилося, що 21 грудня 2016 року до ЄРДР надійшло повідомлення про те, що нібито під час огляду прикордонниками його автомобіля виявлено факт «заміни номерних вузлів та агрегатів» та розпочато кримінальне провадження № 1201622080002555 за правовою кваліфікацією за статтею 290 КК України.
Вважав, що старшим слідчим Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Ільїним О.П. вчинено службовий злочин, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, зокрема, внесення до ЄРДР повідомлення від 21 грудня 2016 року за статтею 290 КК України.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі № 619/4461/16-к накладено арешт на вказаний автомобіль, вилучено його та постановлено на майданчик зберігання Дергачівського ВП.
Зазначив, що в подальшому старший слідчий Ільїн О.П. знаючи, що ніякої заміни номерних агрегатів на його автомобілі не було встановлено, під час затримання на прикордонному пункті, зловживаючи службовим становищем призначив декілька видів експертиз, однак протягом двох тижнів не забирав висновки. Висновок експерта старший слідчий забрав тільки 24 лютого 2017 року, але замість прийняття постанови про закриття провадження, продовжив затягування провадження, що позбавляло його як власника та підприємця можливостей використовувати автомобіль для виконання робіт.
Вказав, що в подальшому йому стало відомо, що старший слідчий Ільїн О.П., отримавши висновок по номерним агрегатам, відповідно до якого встановлено відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, умисно призначив експертизу щодо свідоцтва про реєстрацію технічного засобу, що призводить до продовження тривалого простою належного йому автомобіля. Старшим слідчим Ільїним О.П. змінено кваліфікацію зі статті 290 КК України на статтю 358 КК України.
Зазначив, що тільки 14 липня 2017 року слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення за результатами проведених трасологічної експертизи від 03 лютого 2017 року та судово-технічної експертизи від 30 червня 2017 року.
Вважав, що внаслідок таких незаконних рішень, дій (бездіяльності) органів досудового слідства йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 70000,00 грн.
Просив стягнути за рахунок Державного бюджету України у Державної казначейської служби України на його користь завдану йому Дергачівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області моральну шкоду 70 000,00 грн. шляхом списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області 23 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 341 826,00 грн. - задоволено, провадження в цій частині - закрито.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 23 травня 2018 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства в розмірі 12 098,38 грн.; судові витрати віднесено за рахунок держави.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 та Дергачівська місцева прокуратура Харківської області подали апеляційні скарги, в яких ОСОБА_1 просив рішення змінити частково та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь компенсацію за спричинену моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства в розмірі 25 192,30 грн., в іншій частині - рішення залишити без змін; Дергачівська місцева прокуратура Харківської області просила рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, в інші частині рішення суду першої інстанції залишити без змін та вирішити питання щодо судових витрат.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що розмір моральної шкоди в мінімальних межах, визначених законом, з розрахунку одного розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебуванням під слідством та судом, станом на час розгляду справи складає 25 192,30 грн. (6 повних місяців х3723,00)+2854,30 (3723,00/30 днів х23 дні); що вказаний розмір моральної шкоди відповідає обставинам справи, глибині та тривалості моральних страждань, пов'язаних з характером пред'явленого йому звинувачення, що призвело до зміни в організації його життя та докладання додаткових зусиль для відновлення морального стану та ділової репутації; що в даному випадку мінімальна заробітна плата може застосовуватися, як розрахункова величина, оскільки мова йде про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства, тобто між сторонами виникли деліктні правовідносини.
Дергачівська місцева прокуратура Харківської області вважала, що суд не звернув уваги на те, що ухвалою суду від 07 березня 2017 року знято арешт з автомобіля, а ОСОБА_1 забрав його лише 12 липня 2017 року; що в період фактичного перебування автомобіля на майданчику зберігання Дергачівського ВП, а саме з 23 грудня 2016 року по 12 липня 2017 року він не звертався до слідчого чи прокурора з будь-якими клопотаннями та заявами щодо повернення йому свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; що на даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків уповноваженими особами прокуратури під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; що будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про спричинення моральної шкоди позивачем не надано, а висновки суду в цій частині ґрунтуються лише на поясненнях самого позивача без належної оцінки всіх обставин справи.
Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Кругова С.С. від 11 липня 2018 року апеляційну скаргу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області залишено без руху та апелянту надано строк 10 днів для сплати судового збору в розмірі 960,00 грн. з дня отримання цієї ухвали.
Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Кругова С.С. від 11 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Кругова С.С. від 23 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області в складі колегії суддів Кругової С.С., Маміної О.В., Пилипчук Н.П. призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
Підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.
Згідно з пунктом 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 452/2017 постановлено ліквідувати Апеляційний суд Харківської області та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.
На підставі Указу Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 судді, які здійснювали правосуддя в Апеляційному суді Харківської області переведені до новоутвореного Харківського апеляційного суду.
03 жовтня 2018 року повідомлення про початок роботи Харківського апеляційного суду оприлюднено в газеті «Голос України» № 185 (6940).
03 жовтня 2018 року справу передано до Харківського апеляційного суду.
09 жовтня 2018 року за допомогою автоматизованого розподілу справ між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 615/1509/17-ц (22ц/818/377/18) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи: Дергачівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Дергачівська місцева прокуратура Харківської області про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства.
09 серпня 2018 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, в якій вважав її необґрунтованою.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області необхідно задовольнити частково, рішення суду - змінити.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що ОСОБА_1 довів, що незаконними діями органу досудового розслідування йому завдано моральну шкоду. Проте, судова колегія не погоджується з її розміром, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобіль марки «MAN», модель 14.280, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2004, номер шасі - НОМЕР_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.
Зі змісту виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 754068 вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 09 серпня 2011 року, а відповідно до виписки серії АБ №4 86735, основний вид економічної діяльності останнього є - 49.41 - «Вантажний автомобільний транспорт».
Згідно КВЕД-2010: клас 49.41 включає в себе усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом.
З витягу з кримінального провадження № 12016220280002555 вбачається, що інформацію досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України.
Зі змісту витягу вбачається, що 19 грудня 2016 року о 05:50 на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» при перетині державного кордону України працівниками прикордонної служби зупинено автомобіль «MAN 14280», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, при огляді якого виявлено факт заміни номерних вузлів та агрегатів.
Із листа робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України від 19 грудня 2016 року вбачається, що вантажний автомобіль «MAN», державний номер НОМЕР_2, рік випуску 2004, номер шасі - НОМЕР_5, значиться в обліках викрадених автомобілів Генерального секретаріату Інтерполу; дата викрадення 12 вересня 2014 року.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року клопотання слідчого СВ Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області задоволено та в рамках кримінального провадження № 12016220280002555 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України накладено арешт на тимчасове вилучене майно, а саме: автомобіль «MAN», модель 14.280, тип загальний вантажний фургон, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2004, номер шасі - НОМЕР_5, що належить ОСОБА_1, шляхом його вилучення та розміщення на спеціальному майданчику і стоянці Державтоінспекції МВС для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06 січня 2017 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на його автомобіль - відмовлено.
Із листа заступника начальника СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 02 лютого 2017 року вбачається, що в провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12014100020007892, відомості щодо яких внесено до ЄРДР 12 вересня 2014 року щодо факту незаконного заволодіння автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_6 та який викрадено з території Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Тек» по вулиці Бориспільській № 7 в м. Києві 11 вересня 2014 року.
Постановою слідчого СВ Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області від 14 липня 2017 року кримінальне провадження № 12016220280002555 від 21 грудня 2016 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Із змісту постанови вбачається, що під час досудового розслідування слідчим призначено криміналістичні експертизи для перевірки наявності факту змін первинних змістів ідентифікаційних номерів шасі та двигуна автомобіля «MAN-14280», державний номер НОМЕР_1, а також судово-технічну експертизу з метою встановлення факту зміни первинного тексту свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу.
Згідно з висновком трасологічної експертизи (висновок експерта № 30 від 03 лютого 2017 року), ідентифікаційний номер шасі вказаного вище транспортного засобу змінам первинного змісту не піддавався, ідентифікаційний номер двигуна змінам первинного змісту також не піддавався. На підставі цього, слідчим змінено первинну правову кваліфікацію кримінального правопорушення із статті 290 КК України на частину 4 статті 358 КК України.
За результатами проведеної судово-технічної експертизи (висновок експерта № 842/11442 від 30 червня 2017 року) бланк представленого на дослідження свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (автомобіля «MAN-14280», державний номер НОМЕР_1), з серійним номером НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_1 відповідає вимогам, які додаються до документів даного зразка. Зміни до первинного тексту даного свідоцтва, яким заповнені графи розділів бланку, не вносились.
Як вбачається із змісту розписок, ОСОБА_1 отримав від працівників поліції свій автомобіль 09 березня 2017 року, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 12 липня 2017 року.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За приписами статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Частинами першою-другою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в частинах першій-п'ятій цієї статті, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до частини першої яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 11 липня 2007 року).
Частинами 1 - 3 статті 23 ЦК України та роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди слід виходити з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що з 26 грудня 2016 року по 12 липня 2017 року автомобіль ОСОБА_1 знаходився на майданчику зберігання Дергачівського ВП у зв'язку з порушенням кримінального провадження щодо викрадення спірного автомобіля.
14 липня 2017 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального порушення.
Статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тому його не можна вважати таким, що підпадає під дію вказаної статті, у зв'язку з чим моральну шкоду необхідно розраховувати з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, а не виходячи із мінімальної заробітної плати та з розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань, які ОСОБА_1 зазнав під час незаконного арешту його майна, та виходячи з вимог розумності та справедливості, судова колегія визначає розмір моральної шкоди в сумі 7000,00 грн.
У зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Посилання Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на те, що ухвалою суду від 07 березня 2017 року знято арешт з автомобіля, а ОСОБА_1 забрав його лише 12 липня 2017 року; що в період фактичного перебування автомобіля на майданчику зберігання Дергачівського ВП, а саме з 23 грудня 2016 року по 12 липня 2017 року він не звертався до слідчого чи прокурора з будь-якими клопотаннями та заявами щодо повернення йому свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; що на даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків уповноваженими особами прокуратури під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; що будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про спричинення моральної шкоди позивачем не надано, а висновки суду в цій частині ґрунтуються лише на поясненнях самого позивача без належної оцінки всіх обставин справи не можна визнати обгрунтованими.
Так, як вбачається за матеріалів справи з 19 грудня 2016 року по 12 липня 2017 року ОСОБА_1 був позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись автомобілем, що йому належить на праві приватної власності, оскільки у нього було вилучено і автомобіль, і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Твердження Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області щодо того, що на даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків уповноваженими особами прокуратури під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; що будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про спричинення моральної шкоди позивачем не надано, а висновки суду в цій частині ґрунтуються лише на поясненнях самого позивача без належної оцінки всіх обставин справи, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого СВ Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області від 14 липня 2017 року кримінальне провадження № 12016220280002555 від 21 грудня 2016 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
З вищезазначеної постанови та змісту ухвали слідчого судді про скасування арешту вбачається, що автомобіль «MAN 14280», внаслідок повернення втратив статус речового доказу, передбаченого частиною 1 статті 98 КПК України. Більш того, автомобіль взагалі перестав бути предметом дослідження у кримінальному провадженні, оскільки воно закрито з підстав, які не передбачають констатацію скоєння кримінального правопорушення ані власником транспортного засобу, ані будь-ким іншим.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що перебування приватної власності ОСОБА_1 під арештом та інше тимчасове обмеження можливості користуватись нею з боку держави було невиправданим.
За таких обставин, в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області - задовольнити частково.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 23 травня 2018 року - змінити.
Розмір стягнутої з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсації за спричинену моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства зменшити з 12 098,38 грн. до 7 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді П.В. Кісь
В.Б. Яцина
У зв'язку із складністю справи повний текст постанови складено 05 грудня 2018 року.