Іменем України
28 листопада 2018 року м. Кропивницький
справа № 390/1854/17
провадження № 22-ц/4809/375/18
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючий - Дьомич Л.М. (суддя доповідач),
судді - Єгорова С.М.; Карпенко О.Л.
за участю секретаря: Кравченко Я.С.
за участю прокурора Кіровоградської області - Володіної Анни Григорівни
учасники справи: позивач - Кіровоградська обласна державна адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів,
відповідач - Кіровоградська районна державна адміністрація,
ОСОБА_2; представник - адвокат ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року у складі судді: Терещенка Д.В. у справі за позовом керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають: Кіровоградська обласна державна адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів до Кіровоградської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів та зобов'язання повернути водний об'єкт,-
У жовтні 2017 року керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська обласна державна адміністрація та Департамент екології та природних ресурсів до Кіровоградської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про:
- визнання на майбутнє недійсним договір оренди водних об'єктів від 08 вересня 2014 року, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 803;
- зобов'язання ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації водний об'єкт, що складається з водного простору, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га. та земельну ділянку загальною площею 40,8100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, нормативна грошова оцінка 405 222,00 грн., які знаходяться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки.
В обґрунтування вимог зазначив, що прокурор представляє законні інтереси держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.
У червні 2017 року, в ході здійснення представницької діяльності та вивчення стану законності у сфері земельних правовідносин в Миколаївській сільській раді, Кіровоградською місцевою прокуратурою встановлено, що 08 вересня 2014 року між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди водних об'єктів, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 803. За умовами якого, в строкове платне користування передано водний об'єкт, що розташований на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, які перебувають у державній власності на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Предметом оренди є вода (водний простір) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га., під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га., пасовищами - 18,9375 га., всього земельна ділянка під водним об'єктом складає 40,8100 га., кадастровий номер НОМЕР_2. Договір укладено на 49-ть років, починаючи з дати його державної реєстрації.
Проте, вищевказаний правочин не відповідає вимогам закону.
Так як 1 липня 2013 року вступив в дію Закон України «Про аквакультуру», яким внесено зміни до ст. 51 Водного кодексу України, в частинні порядку набуття права оренди на водні об'єкти.
За яким водні об'єкти надаються у користування на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою (ст.ст. 135 - 139 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України) органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
За п. б ч. 3 ст.122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.
У всіх інших випадках, відповідно ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч.ч.3,7 ст.122 Земельного кодексу України.
Кіровоградська районна державна адміністрація, враховуючи вимоги ст.ст. 59, 122 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України, не мала повноважень на укладення спірного договору оренди водних об'єктів. Незаконне розпорядження органом державної виконавчої влади земельною ділянкою водного фонду порушує інтереси держави, адже такий орган відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За цих підстав оспорюваний правочин на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК підлягає визнанню недійсним.
Більш того, сплата орендної плати за водний об'єкт не звільняє орендаря від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об'єктом (п.14 ст.51 ВК України).
Проте, укладаючи спірний договір сторонами визначено, що орендна плата орендарем вноситься лише за воду (водний простір) у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Вказане є окремою підставою недійсності правочину.
На виконання вищевказаних змін, розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10 липня 2014 року № 264-р уповноважено Департамент екології та природних ресурсів укладати та розривати договори оренди водних об'єктів від імені обласної державної адміністрації.
Згідно розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18 травня 2015 року № 186-р Департаменту делеговані повноваження стосовно надання в оренду водних об'єктів, розташованих на території Кіровоградської області та організації земельних торгів. У зв'язку з чим, зобов'язано районні державні адміністрації передати в Департамент до 01 липня 2015 року копії договорів оренди та додаткові угоди стосовно водних об'єктів, розташованих на їх території.
Про укладення між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 договору оренди водних об'єктів від 08 вересня 2014 року Департамент екології та природних ресурсів обласноїдержавної адміністрації повідомлено не було, об'єктивної можливості дізнатися про даний правочин, а відтак застосувати заходи щодо його оскарження, також не було. Так як Кіровоградською районною державною адміністрацією до Департаменту передано лише копію договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_2 в 2006 р. строком дії до 2016 року, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 40,81 га, з яких: 18,94 га. - під пасовищами, 0,14 га - під гідротехнічними спорудами, 21,73 га - під ставками, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Спірний договір на вимогу позивача не надавався.
Про порушення вимог чинного законодавства позивачі дізналися лише з моменту направлення Кіровоградською місцевою прокуратурою запиту про надання інформації, тобто 21 червня 2017 року.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Заступник прокурора Кіровоградської області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Суд обґрунтовано погодився з доводами прокурора, що Кіровоградська районна державна адміністрація не мала повноважень на укладення спірного правочину, оскільки зазначеними повноваженнями наділена Кіровоградська обласна державна адміністрація. Проте, безпідставно застосував до даних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності. Розпорядником земель державної власності - Кіровоградською обласною державною адміністрацією вживалися заходи щодо контролю (інвентаризації) земель водного фонду. Зокрема, розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №186-р від 18.05.2015 р. делеговано Департаменту екології та природних ресурсів повноваження стосовно передачі в оренду водних об'єктів, розташованих на території Кіровоградської області та організації земельних торгів. Зобов'язано районні державні адміністрації в строк до 01.07.2015 р. передати до Департаменту копії договорів оренди та додаткові угоди стосовно водних об'єктів, розташованих на їх території. За інформацією, наданою Кіровоградською обласною державною адміністрацією від 10.07.2017 №01-29/351/3, спірний договір оренди укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 до Департаменту екології та природних ресурсів не направлявся, а відтак позивачі не знали та не могли знати про факт його укладення, про дані обставини дізнались після спрямування Кіровоградською місцевою прокуратурою запиту про надання відповідної інформації (21 червня 2017 року). Прокурор про незаконний правочин дізнався під час вивчення стану законності в сфері земельних відносин - у червні 2017 року. Судом першої інстанції не враховано, що для правильного застосування положень ч. 1 ст. 261 ЦК України, при визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення. В заявах відповідач пов'язує сплив строку позовної давності саме з обізнаністю прокурора про порушення інтересів держави. Однак, такий висновок є помилковим, оскільки прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону.
Кіровоградською обласною державною адміністрацією подано письмові пояснення, в формі відзиву на апеляційну скаргу, в яких позивач просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора (а.с.194-197).
Апеляційне провадження відкрито 22 жовтня 2018 року. Розгляд справи призначено на 28 листопада 2018 року.
Кіровоградська обласна державна адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів, а також Кіровоградська районна державна адміністрація в судове засідання не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 190-192). Від Департаменту екології та природних ресурсів надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.214).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора Кіровоградської області Володіної А.Г. та пояснення ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За статтею 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, підстав недійсності правочину, проте, застосував до даних правовідносин наслідки визначеного ст. 257 ЦК України спливу строку позовної давності, про що заявлено стороною відповідача.
З висновком суду про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується за наступного.
Судом встановлено, що першочергово 16 березня 2006 року між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі. Згідно умов якого, в строкове платне користування передається земельна ділянка загальною площею 40,81 га, з яких: 18,94 га - під пасовищами, 0,14 га - під гідротехнічними спорудами, 21,73 га - під ставкам, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, згідно плану-схеми.
Договір укладено строком на 10-ть років, починаючи з дати його державної реєстрації, яка здійснена Кіровоградським районним відділом КРФ ДП «Центр ДЗК ДУ» 22 березня 2006 року (а.с.20-21), тобто до 22 березня 2016 р.
Розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 1024-р від 29 жовтня 2012 року «Про внесення змін до договору оренди землі» внесено зміни до договору оренди землі укладеного з ОСОБА_2, який зареєстрований 22 березня 2006 року за № 84, в частині збільшення терміну дії договору строком на 25-ть років, починаючи з дати його державної реєстрації, шляхом укладення додаткової угоди (а.с.13).
Наступним розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації №1231-р від 10 грудня 2012 року внесено зміни до розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року № 1024-р, а саме: у пункті 1 розпорядження слова та цифри «строком на 25-ть років» замінено словами та цифрами «строком на 49-ть років» (а.с.14).
Згідно інформації Кіровоградської районної державної адміністрації № 01-22/278/1 від 30 серпня 2017 року, додаткові угоди до договору оренди землі не укладались, а відтак вищевказані розпорядження не реалізовані (а.с.41).
Натомість, 08 вересня 2014 року між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди водних об'єктів, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 803. Предметом якого є водний об'єкт, що розташований на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, які перебувають у державній власності на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Об'єктом оренди є вода (водний простір) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, всього земельна ділянка під водним об'єктом складає 40,8100 га, кадастровий номер НОМЕР_2.
Однак, цей правочин укладений вже після набрання 01 липня 2013 року чинності ЗУ «Про аквакультуру», прикінцеві положення якого, зокрема, стаття 51 Водного кодексу України, викладені у новій редакції.
А саме, зазначений Закон та зміни до статті 51 Водного кодексу України змінюють існуючий підхід до процедури надання водних об?єктів в користування на умовах оренди. Оскільки відповідно до прийнятих змін, чинне законодавство розрізняє різні процедури та принципи надання водних об?єктів.
Так, водні об?єкти надаються у користування за договорами оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.
Водні об?єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері водного господарства (ст. 51 Водного кодексу).
За ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
У постанові Верховної Ради України від 14.01.2000 р. № 1390 «Про Концепцію розвитку водного господарства України» зазначено, що водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.
Згідно ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.
Статтею 25 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що добування риби та водних безхребетних вважається рибальством, а не водним господарством.
Відповідно до ст. 59 ЗК України та ст. 51 ВК України, водні об'єкти надаються лише для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, а відповідно до частини 3 статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для обмеженого переліку потреб (ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо; індивідуального дачного будівництва)).
Тому, потреба у веденні водного господарства не ототожнюється законодавцем з потребами та цілями, для яких надаються у користування на умовах оренди водні об'єкти згідно зі ст. 51 Водного кодексу України, зокрема, для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних та оздоровчих цілях.
Згідно листа Державного агентства водних ресурсів України № 3427/9/11-13 від 09.07.2013 р., в якому викладено узагальнення практики щодо процедури надання водних об'єктів в користування на умовах оренди, повноваження надання водних об'єктів у користування на умовах оренди, за межами населених пунктів належать Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям. При цьому, районні державні адміністрації не мають повноважень щодо передачі водних об'єктів в оренду.
Враховуючи зміни в законодавстві в частині порядку набуття права оренди на водні об?єкти, Кіровоградська районна державна адміністрація, відповідно до вимог ст. ст. 59, 122 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України, не мала повноважень на укладення з ОСОБА_2 спірного договору оренди водних об'єктів.
Повноваження щодо надання земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб належать виключно Кіровоградській обласній державній адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За положеннями ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, сторони правочину повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу
За вищевикладеного та враховуючи вимоги законодавства керівник Кіровоградської місцевої прокуратури обґрунтовано оспорює договір оренди водних об'єктів, укладений 08 вересня 2014 року між Кіровоградської районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, з підстав того, що правочин укладений неуповноваженим державним органом, яким порушено порядок надання водних об'єктів в користування.
Суд першої інстанції погодився з правовою позицією прокуратури і дійшов правильно висновку, що спірний договір не відповідає вимогам закону. В період дії норм, які передбачають укладення договорів оренди водного фонду для рибогосподарських потреб обласними державними адміністраціями, Кіровоградська районна державна адміністрація, перевищивши свої повноваження, уклала 8 вересня 2014 року договір з ОСОБА_2 На підставі якого передала у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб. А саме, воду (водний простір) в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельна ділянка під водним об'єктом складає 40,8100 га (всього).
Відповідачем Кіровоградською районною державною адміністрацією до суду першої інстанції подано заяву про визнання позовних вимог прокурора. Зазначено, що договір оренди укладений колишнім головою Кіровоградської районної державної адміністрації Дайдакуловим В.Р. з перевищенням повноважень (а.с.70-71).
Відповідачами судове рішення не оскаржувалось.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшовши правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, застосував положення ст. 257 ЦК України, вказавши, що спірний правочин укладений 08.09.2014 р., а звернення до суду відбулось 04.10.2017 р., тобто з пропуском строку позовної давності, про поновлення якого не заявлено.
З такою позицією не погоджується апеляційний суд. Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
За статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з набранням 01 липня 2013 року чинності ЗУ «Про аквакультуру», 10 липня 2014 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 264-р уповноважено Департамент екології та природних ресурсів укладати та розривати договори оренди водних об'єктів (а.с.40).
18 травня 2015 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 186-р, Департаменту делеговані повноваження стосовно надання в оренду водних об?єктів, розташованих на території Кіровоградської області та організації земельних торгів. В свою чергу, районні державні адміністрації зобов'язано до 01 липня 2015 року передати до Департаменту копії договорів оренди та додаткові угоди стосовно водних об?єктів розташованих на їх території (а.с.40).
Тобто, позивачем здійснені заходи контролю за дотриманням порядку передачі земельних ділянок у власність, користування. Проте, Кіровоградською районною державною адміністрацією, на виконання вищевказаного розпорядження, до Департаменту передано лише копію договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_2 у 2006 році, строк дії якого, згідно п. 3.1, закінчується 22 березня 2016 року. Предметом договору є земельна ділянка загальною площею 40,81 га, з яких: 18,94 га. - під пасовищами, 0,14 га - під гідротехнічними спорудами, 21,73 га - під ставками, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Об'єктивно позивач не міг знати про існування оспорюваного правочину, так як отримав повідомлення про договір оренди від 16.03.2006 року, із змісту якого виходить про закінчення його дії 22.03.2016 р. Про укладений між відповідачами договір 08 вересня 2014 року Департамент не повідомлявся, а відтак заходи щодо його оскарження не вживалися. Сторона не знала і не могла довідатися про порушене право, застосовані заходи перевірки не виявили порушення.
Тому, через неправомірні дії Кіровоградської РДА, ні Кіровоградська обласна державна адміністрація, ні Департамент екології та природних ресурсів не мали об'єктивної можливості дізнатися про спірний правочин. Позивачі вважали, що між відповідачами укладено договір оренди землі, дія якого закінчується в березні 2016 року.
Лише в червні 2017 року, під час здійснення Кіровоградською місцевою прокуратурою представницької діяльності та вивчення стану законності в сфері земельних правовідносин в Миколаївській сільській раді, після направлення 24 травня 2017 року запиту на ім?я Миколаївського сільського голови, органам прокуратури стало відомо про порушення інтересів держави, у зв'язку з укладенням оспорюваного правочину. (а.с.26).
Після чого, виконуючим обов'язки керівника Кіровоградської місцевої прокуратури витребувано у Кіровоградської районної державної адміністрації спірний договір (а.с.27-28).
Щодо строків звернення до суду. Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
У зв'язку з набраннями чинності 14 жовтня 2014 року нового ЗУ «Про прокуратуру 1697-VII», органи прокуратури позбавленні можливості здійснювати відповідні перевірки раціонального використання та охорони державного майна. Перевірка дотримання органами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства реалізується прокуратурою шляхом направлення відповідних запитів про надання інформації.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, виданого за заявою ОСОБА_2, спірний договір оренди зареєстрований приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. 08 вересня 2014 року (а.с.18).
Право на отримання інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно у посадових осіб органів державної влади та прокуратури виникло лише з 01 січня 2015 року. У зв?язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року № 722 (враховується період виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок доступу до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, на момент укладення оспорюваного договору, органи прокуратури не мали повноважень здійснювати відповідні прокурорські перевірки та отримувати інформацію з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Про укладення спірного правочину, Кіровоградська обласна державна адміністрація в особі Департаменту екології та природних ресурсів дізналася з листа Кіровоградської місцевої прокуратури, 21 червня 2017 року.
Тому, враховуючи вищевикладені обставини, визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності не пропущено, так як моментом початку його перебігу, в розумінні частини першої статті 261 ЦК України, є 2017 р. - отримання відповіді Миколаївського сільського голови на звернення в травні 2017 року щодо використання майна у вигляді водного фонду.
За таких обставин, керівником Кіровоградської місцевої прокуратури подано звернення без порушення строку позовної давності, тобто з часу коли стало відомо про порушене право.
Тому, укладений 08 вересня 2014 року між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 договір оренди водних об?єктів підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства, а водний об'єкт підлягає поверненню до держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Стороною ОСОБА_2 апеляційна скарга не подавалась, але в запереченнях на позовну заяву зазначалось, про неможливість прокурора здійснювати представництво інтересів держави в особі вищевказаних державних органів в даному цивільному провадженні.
Так, відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка в тому числі здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституцій України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 45 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час звернення до суду) з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частина 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Кіровоградська обласна державна адміністрація та Департамент екології та природних ресурсів, керівник Кіровоградської місцевої прокуратури послався на те, що укладаючи з ОСОБА_2 спірний договір оренди водних об'єктів, Кіровоградська районна державна адміністрація перевищила наданні законом повноваження, оскільки надання земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб належить виключно до повноважень Кіровоградської обласної державної адміністрації, в особі Департаменту екології та природних ресурсів, яких не повідомлено у визначеному законом порядку про укладення спірного правочину.
Згідно вимог ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об?єктом права власності Українського народу. Права власника від імені Українського народу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Тому, враховуючи суспільну значимість земель, незаконна передача в користування спірної земельної ділянки (водного об'єкта), свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони земель, ефективного використання земельних ресурсів, що відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури.
Таким чином, пред'явлення керівником Кіровоградської місцевої прокуратури позову в інтересах держави відповідає вимогам законодавства. Прокурором зазначено осіб в інтересах яких ним заявлено позов, визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та дотримано встановленого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» порядку щодо обґрунтування підстав для здійснення представництва суб'єкта владних повноважень у суді.
Стосовно вимоги про визнання недійсним договору оренди на майбутнє, то відповідно до положень ч. 1 ст. 236 ЦПК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Враховуючи вищевикладене, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, апеляційний суд в порядку ст. 376 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так як апеляційна скарга та позовна зава підлягають задоволенню, то з Кіровоградської РДА на користь прокуратури Кіровоградської області стягується судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2 000,00 грн., а з ОСОБА_2 в розмірі 6 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року - скасувати.
Позов керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають: Кіровоградська обласна державна адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів до Кіровоградської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів та зобов'язання повернути водний об'єкт - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди водних об'єктів від 08 вересня 2014 року, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д., зареєстрований в реєстрі за № 803.
Зобов'язати ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації водний об'єкт, що складається з водного простору, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га. та земельну ділянку загальною площею 40,8100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, нормативна грошова оцінка 405 222,00 грн., які знаходяться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки.
Стягнути з Кіровоградської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04055067) на користь прокуратури Кіровоградської області ( код ЄДРПОУ - 02910025) судовий збір сплачений за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) на користь прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 02910025) судовий збір сплачений за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6 000,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 05 грудня 2018 року.
Головуючий суддя:
Судді: