Провадження № 22-ц/803/1585/18 Справа № 208/7033/17 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т.П. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
20 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Куценко Т.Р.
суддів - Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу
ОСОБА_1,
на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзерджинська Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей, -
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини /а.с. 1-3/.
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзерджинська Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року позов задоволено /а.с.62/.
Вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2:
- аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.12.2017 року;
- аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.12.2017 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду та стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи з 11 грудня 2017 року /а.с. 65-69/.
ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі на те, що його дохід в 2018 році значно зменшився, що підтверджується листом Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області /а.с.70/.
В порядку ст. 360 ЦПК України ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на необґрунтованість апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення /а.с. 81-82/.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.
Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон № 2147-VIII), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території.
16 жовтня 2018 року дану цивільну справу передано до Дніпровського апеляційного суду.
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи /п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України/.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб /п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України/.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 06.11.1999 року, що підтверджено свідоцтвом про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 722 /а. с. 4/.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.04.2016 року шлюб між сторонами розірвано /а.с. 7/.
Сторони мають дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 208 /а.с. 5/, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 734 /а.с. 6/.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.04.2016 року за результатом розгляду позову про стягнення аліментів на утримання дітей затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Згідно вказаної ухвали, визначено місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із батьком ОСОБА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - разом із матір'ю, ОСОБА_2 /а. с. 9/.
На момент звернення ОСОБА_2 із вказаним позовом до суду обидві дитини проживають разом із нею, що підтверджено актом № 111 від 05.12.2017 року, виданим ТОВ «Оселя» /а. С .11/.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із середньомісячного заробітку відповідача, який складає 12000 грн., 1/3 такого заробітку складає 4000 грн., що є меншою сумою, ніж позовні вимоги ОСОБА_2, також суд врахував мінливий характер доходу позивача, та стягнув аліменти у твердій грошовій сумі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, так як суд повно та всебічно встановив обставини справи та прийшов до правильного висновку при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Визначаючи щомісячний розмір аліментів в 1860 грн. на кожну дитину, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має об'єктивну можливість сплачувати аліменти у зазначеному вище розмірі.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, займається підприємницькою діяльністю. З поданої відповідачем декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця сума доходу за 2017 рік - 144 000,00 грн. /а.с.38/.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що розмір аліментів не повинен перевищувати 50 відсотків від заробітної плати, а не доходу без врахування виплат податків та витрат підприємства ОСОБА_1 на здійснення підприємницької діяльності.
Однак, діюче законодавство України передбачає врахування доходів батьків при визначенні розміру аліментів, і не передбачає необхідності врахування судом видатків особи, з якої підлягають стягненню аліменти.
Отже, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо задоволення позову, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
В свою чергу, ОСОБА_1 не позбавлений права, за наявності підстав, передбачених ст. 192 Сімейного кодексу України, пред'явити позов до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання малолітніх дітей.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст.367, 374, 377, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзерджинська Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2018 року.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л.Демченко
М.О.Макаров