Справа № 346/5441/18
Провадження № 11-кп/4808/136/18
Категорія ст. 82 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
05 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
представника Коломийської ВК № 41 ОСОБА_10 ,
розглянувши в режимі відеозв'язку матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 8 листопада 2018 року щодо його умовно-дострокового звільнення,
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 .
Згідно вироку Галицького районного суду від 19.03.2012 року ОСОБА_8 було засуджено за ст.ст. 115 ч.2 п. 6, 185 ч.1, 357 ч. 3 КК України (ККУ) до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Коломийського міськрайсуду від 15 березня 2016 року йому зараховано згідно ст. 72 ч. 5 ККУ попереднє ув'язнення 1 рік 4 місяці 27 днів.
Суд мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_8 за час відбування покарання допускав порушення установленого порядку відбування покарання, за що на нього було накладено одне дисциплінарне стягнення, яке на даний час погашене; він перебував на профілактичному обліку, як злісний порушник встановленого порядку відбування покарання; значної участі у громадському житті колонії не приймав. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 26.02.2018 року відмовлено у застосуванні ст. 82 ККУ. Матеріалами особової справи встановлено відсутність підтверджуючих документів щодо працевлаштування засудженого за 2011-2015 роки. Заборгованість по виконавчому листу в основному погашено лише за 2018 рік. Крім того, судом враховано, що засудженим взагалі не відшкодовувалась шкода завдана потерпілій від особливо тяжкого умисного злочину.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 оспорює ухвалу суду. Вважає, що судом не враховано, що за увесь період відбування покарання йому за добросовісне відношення до праці було оголошено шість заохочень, характеризується позитивно, працював на виробництві установи, до роботи відносився добросовісно, про що свідчать довідки про працевлаштування. Відповідно до ст. 134 ч. 12 КВК України не має стягнень, єдине стягнення, яке було оголошене вже давно погашене. Зазначає, що на даний час усі заборгованості за виконавчими листами ним повністю погашені. Просить ухвалу суду скасувати, винести нову ухвалу, якою застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі.
В апеляційній інстанції :
- засуджений та його захисник підтримали апеляційні доводи, просять скасувати ухвалу й прийняти рішення, яким задовольнити вимоги апеляції;
- прокурор визнав апеляційну скаргу засудженого обгрунтованою, просить її задовольнити.
З'ясувавши обставини провадження, дослідивши окремі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення.
Висновок суду про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 є належно обґрунтованим.
Згідно ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Мотивуючи підстави відмови в задоволенні подання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_8 , суд обґрунтовано зазначив, що засуджений за час відбування покарання допускав порушення установленого порядку відбування покарання, за що на нього було накладено одне дисциплінарне стягнення, хоча воно на даний час погашене; він перебував на профілактичному обліку, як злісний порушник встановленого порядку відбування покарання; значної участі у громадському житті колонії не приймав. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 26.02.2018 року відмовлено у застосуванні ст. 82 ККУ. ОСОБА_8 відбуває покарання за особливо тяжкий злочин - умисне вбивство з корисливих мотивів. Термін його покарання завершується 7.10.2021 року. Збитки потерпілій не відшкодовано.
Слід погодитись із доводами ухвали суду про те, що згідно ст. 81 ККУ сумлінна поведінка і ставлення до роботи засудженої особи має бути позитивною на протязі всього періоду відбування нею покарання. Як встановлено судом ОСОБА_8 цим вимогам закону не відповідає, тому що мав стягнення, був на обліку як особа, яка злісно порушувала режим відбування покарання. Збитки потерпілій особі не відшкодовані.
Всі наведені апеляційні доводи апелянта про погашення стягнення і наявність заохочень не спростовують такого висновку суду першої інстанції, з яким на даний час погоджується апеляційний суд.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги засудженого та залишення ухвали суду без змін.
К е р у ю ч и с ь ст.ст. 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 8 листопада 2018 року щодо нього - без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді : ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_3