ун. № 759/13802/16-п
пр. № 3/759/7398/18
03 грудня 2018 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Оздоба М.О., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер невідомий, за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 01.10.2016 року приблизно о 15.20 годин, на пл. Г.Бресту, 1 в м. Києві, керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, при перестроюванні не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автобусом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_2, водій ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.3 (б), 10.1 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 01.10.2016 року приблизно о 15.40 годин, він керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі сторони пр-ту Перемоги в напрямку вул. Святошинської в м. Києві в правій смузі руху. Пропустивши автомобілі він почав здійснювати поворот праворуч під міст, та приблизно через 15-20 метрів відчув удар в задні ліві дверцята свого автомобіля, внаслідок зіткнення з автобусом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався з лівої смуги руху під міст.
В судові засідання 23.04.2018 року, 08.06.2018 року, 22.06.2018 року, 11.07.2018 року та 03.12.2018 року ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявок в судові засідання не повідомив, у зв'язку з чим вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності.
В ході судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, було проведено автотехнічну експертизу № 20093/16-52 від 29.09.2017 року, відповідно до висновку якої, в досліджуваних умовах водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами п. 10.1 ПДР. Технічна можливість уникнення зіткнення для водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 полягала у дотриманні ним вимог п. 10.1 ПДР, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці водій автобуса «Богдан» ОСОБА_3 повинен був керуватись вимогами п. 12.3 ПДР. В досліджуваних умовах дії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР. Визначити відповідність або невідповідність дій водія автомобіля «Богдан» ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 ПДР не виявляється можливим. З технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобіля «Тойота», ОСОБА_2 вимогам п. 10.1 ПДР знаходиться у причинному зв'язку з виникненням ДТП. Дослідити причинний зв'язок між діями водія автобуса «Богдан» не виявляється можливим.
З висновком експертизи № 20093/16-52 від 29.09.2017 року ОСОБА_2 не погодився, та надав висновок експерта по результатам проведення автотехнічного дослідження № 208 від 19.10.2016 року, відповідно до якого, з технічної точки зору, дії водія автобуса марки «Бондан», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР та знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП; з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР України, що знаходилися б у причинному зв'язку з настанням даної ДТП не вбачається.
Висновок експерта по результатам проведення автотехнічного дослідження № 208 від 19.10.2016 року, суд не приймає до уваги, оскільки вихідні дані відповідно до даного висновку були відомі лише з заяви ОСОБА_2, а також його особистим додатковим оглядом місця ДТП, а отже дані дослідження можуть бути не повними, та без врахування доказів водія ОСОБА_3, таким чином дані висновки не можуть бути визнані належними доказами.
Суд вважає належним та допустимим доказом висновок експерта № 20093/16-52 від 29.09.2017 року, як такий, що доводить вину ОСОБА_2 у вчиненній ДТП, оскільки сукупність зібраних доказів свідчить саме про такий механізм дорожньо-транспортної пригоди. Розглядаючи справу в межах та на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_2 підтверджується і протоколом про адміністративне правопорушення; схемою ДТП з урахуванням місця зіткнення транспортних засобів, їх розташування та пошкодження; письмовими поясненнями учасників ДТП, та іншими наданими матеріалами, отже, приймаючи до уваги, що належних та достовірних доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення не надано, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що наведені докази є такими, що доводять винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.п. 2.3 (б), 10.1 ПДР.
Відповідно до ст.38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження по справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 38, ст. ст. 124, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : М.О. Оздоба