Справа № 740/3127/18
Провадження № 2/740/1437/18
іменем України
30 листопада 2018 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
встановив:
У липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим примішенням-АДРЕСА_1 Позов обгрунтований тим, що осінню 2016 року на прохання свого сусіда ОСОБА_3 позивач прописала ОСОБА_2 у її будинку, останній жодного дня у даному будинку не проживав, що порушує права позивача, як власника будинку. Просить позов задовольнити.
Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Згідно заяви від 09 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_4 позов підтримує, просить розглянути справу за відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвала про відкриття провадження у справі вручена сторонам, заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відсутні, відповідач в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений згідно ч.ч.6, 7, 8, 11 ст.128 ЦПК України шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою згідно позовної заяви, яка є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та шляхом розміщення інформації про виклик на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України, відповідач, який не повідомив суду іншої адреси, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин і не подав відзиву, представник позивача згідно письмової заяви не заперечує проти ухвалення заочного рішення. За таких обставин наявні підстави в порядку ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.
За правилами ст.ст.150, 156 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди; члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням; припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Позивач ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_4 Чернігівської області, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 листопада 2018 року, реєстрація права власності проведена 02 листопада 2018 року.
Відповідно до довідок Лосинівської селищної ради №111/2/03-21 від 09 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає одна за вищевказаною адресою, довідкою №109/2/03-21 від 09 липня 2018 року підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 фактично у АДРЕСА_2 не проживає.
Відповідно до акту від 09 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає у вищезазначеному будинку з листопада 2016 року.
Положеннями ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які набрали чинності для України з 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства відповідно до вимог ст.9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321 ЦК України власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві.
Частиною 1 ст.317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Спір виник між позивачем ОСОБА_1, як власником будинку, та відповідачем ОСОБА_2, який не є членом її сім"ї.
Право члена сім'ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися відповідно до вимог ст.ст.405, 406 ЦК України. Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім'ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Із врахуванням викладеного та непроживання відповідача у даному будинку понад один рік, відсутності перешкод останньому у цьому, відсутності домовленостей відповідача з позивачем, як власником будинку, відсутності юридично визначених у встановленому порядку правомочностей відповідача щодо володіння та користування ним, наявні підстави для визнання останнього таким, що втратив право користування житловим примішенням,-АДРЕСА_4.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 своїми діями не засвідчив те, що не втратив інтерес до вищезазначеного будинку, в якому має своє зареєстроване місце проживання, також останній не надав суду у встановленому порядку відзиву на позов чи заперечення, у зв»язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
В порядку ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 704 грн. 80 коп судового збору.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 83, 141, 247, 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим примішенням-АДРЕСА_3
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.