Справи № 766/21432/18 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/819/116/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: застосування запобіжного заходу
04 грудня 2018 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 120182300000000445 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02 листопада 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каховка Херсонської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Встановлено строк дії ухвали до 27.12.2018 року включно.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за наступних обставин.
Так, 31.10.2018 близько 01 години 15 хвилин ОСОБА_9 порушуючи вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи рух автодорогою Херсон - Нова Каховка - Генічеськ, зі сторони м. Таврійськ у напрямку м. Генічеськ Херсонської області. Під час руху зазначеною автодорогою в районі 81 км ОСОБА_9 у порушення вимог п. п. 2.3. б), 12.1 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху свого транспортного засобу унаслідок чого при виїзді на перехрестя із організованим круговий рухом, здійснив наїзд на перешкоду у вигляді бордюрного каменю з послідуючим перекиданням транспортного засобу. Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля ОСОБА_10 , заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці події.
В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 посилаються на необґрунтованість ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_9 у зв'язку з порушенням норм кримінального, кримінального процесуального права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вважають, що слідчим не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Також зазначають, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики. Так, підозрюваний ОСОБА_9 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується на всьому проміжку свого життя, має постійне місце роботи, міцні соціальні зв'язки, а саме проживає у цивільному шлюбі, постійно спілкується з батьками. Зазначені обставини дають підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носіння засобів електронного контролю. Крім того, слідчим суддею безпідставно не розглядалось питання про визначення застави, що є порушенням ст.182 КПК України.
Просять скасувати оскаржувану ухвалу та обрати відносно ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданих апеляційних скарг, доводи захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали свої апеляційні вимоги, просили їх задовольнити, думку прокурора про залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, у дебатах сторони залишились на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.
Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, 31.10.2018 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст.208 КПК України і цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця події та схемою до нього від 31.10.2018 року.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні цього злочину.
На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому доводи сторони захисту про необхідність дослідження доказів та встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , не ґрунтуються на законі.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що спричинило загибель людини, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, дані про його особу вказують на те, що він не проживає за адресою реєстрації, не одружений, дітей та інших утриманців не має, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, та, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, які в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_9 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, який є його товаришем, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому жоден більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також з огляду на те, що останній може ухилитися від слідства і суду, незаконно вплинути на свідків, які ще не допитані, тобто на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Саме застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку колегія суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.
Твердження захисників про доцільність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та його достатності для запобігання встановлених судом ризиків, не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Посилання захисників на те, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя зробив висновок про наявність ризику переховування підозрюваного лише на підставі суворості можливого покарання, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, адже, як в матеріалах провадження, так і в ухвалі слідчого судді чітко зазначено про відсутність джерела прибутку (постійного офіційного місця роботи), міцних соціальних зв'язків у підозрюваного.
Твердження сторони захисту, що слідчий суддя не звернув уваги на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, а саме, що він проживає у цивільному шлюбі, постійно спілкується з батьками, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, які, на їх думку, дають підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжним вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що усувають встановлені слідчим суддею ризики і його висновки не спростовують, а тому не можуть слугувати стримуючим фактором та не спростовують заявлених ризиків.
Враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , призвело до загибелі людини, а тому доводи захисників в цій частині не заслуговують на увагу.
Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційних скарг захисників про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02 листопада 2018 року, якою відносно ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_2
Судді: (підпис) ОСОБА_4
(підпис) ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Копія ухвали оформлена 05 грудня 2018 року
Ухвала набрала законної сили 04 грудня 2018 року
Суддя Херсонського апеляційного суду ОСОБА_2