Дата документу Справа № 337/2498/18
Єдиний унікальний № 337/2498/18 Головуючий в 1 інст. Гнатик Г.Є.
Провадження №33/807/36/18 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
19 листопада 2018 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашева С.В., за участю захисника - адвоката Попової Н.В., розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за апеляційною скаргою останнього на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04 вересня 2018 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у дохід держави у розмірі 352 гривень 40 копійок.
Згідно з постановою суду, відносно ОСОБА_3 складено протокол про те, що він 10 червня 2018 року, о 00 годині 54 хвилини, рухаючись по пр.Ювілейному, 24 у м.Запоріжжі, керував транспортним засобом «VolkswagenTransporter», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, із застосуванням вимірювальної техніки «Драгер», або у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом першої інстанції його позбавлено можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права. Зазначає, що він, незважаючи на хворобу, своєчасно повідомив суд про поважну причину своєї неявки та подав відповідне клопотання, яке було проігнороване судом. До того ж, постанова не була направлена йому протягом трьох днів з моменту її проголошення та після ознайомлення з матеріалами справи він не знайшов відмітки про відправлення постанови йому поштою. Такими діями суд порушив його право на захист та перешкоджав в отриманні постанови та оскарження останньої.
Вважає, що протокол відносно нього складений з порушення вимог ст.266 КУпАП. Він дійсно відмовився від проходження тесту на приладі Drager Alcotest 6820, оскільки обізнаний, що вказаний прилад не сертифікований, крім того, йому не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку вказаного приладу. Огляд, проведений з порушенням вимог ч.5 ст. 266 КУпАП, вважається недійсним. Апелянт вказує і на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що знаходиться в матеріалах справи, взагалі не містить посилання на вид засобу, яким йому намагалися зробити тест.
Крім того, свідки до суду взагалі не викликалися та пояснень не давали. У протоколі від 10 червня 2018 року відсутні вказівки та посилання на будь-які відео докази.
Апелянт вважає, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складено 10 червня 2018 року, на момент розгляду справи апеляційним судом сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
Вислухавши захисника-адвоката Попову Н.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; заслухавши пояснення інспектора поліції ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №405266 від 10 червня 2018 року, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтвердили факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_3 відмовився від проходження даного огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлено запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, тобто ознаки алкогольного сп'яніння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який відтворений і при апеляційному розгляді.
Протокол про адміністративне правопорушення серії БД №405266 від 10 червня 2018 року відносно ОСОБА_3 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.
Крім того, при апеляційному розгляді заслухані пояснення інспектора поліції ОСОБА_6, яка зазначила, що нею, разом з іншим співробітником поліції, було зупинено автомобіль, який рухався з великою швидкістю, тим самим порушуючи ПДР, та, зупиняючись, останній ледве не зачепив бордюр. У водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі. Проте, останній відмовився від проходження зазначених оглядів, натомість викликав друзів та почав погрожувати працівникам поліції і свідкам. Нагрудна камера не зафіксувала усі події, у зв'язку з розрядженням батареї.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень права на захист ОСОБА_3, виходячи з наступного.
Так, в судове засідання від 06 серпня 2018 року останній не з'явився та за його клопотанням розгляд справи відкладено. Повістку про виклик до суду на 20 серпня 2018 року ОСОБА_3 не отримав у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а тому розгляд справи знову був відкладений. В судове засідання від 04 вересня 2018 року останній повторно не з'явився та звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю його участі в судовому засіданні через хворобу. Проте, суд у постанові зазначив, що ОСОБА_3, перебуваючи на амбулаторному лікуванні, напередодні призначеного судового засідання, з'явився до канцелярії суду та подав зазначене клопотання, отже мав змогу з'явитись і наступного дня до суду для участі в розгляді справи. Таким чином, з поведінки ОСОБА_3 вбачався намір ухилення від притягнення до адміністративної відповідальності, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про розгляд справи за відсутністю останнього.
Того ж дня ОСОБА_3 було надіслано копію постанови, згідно супровідного листа, який міститься в матеріалах справи.
Доводи апелянта з приводу ненадання працівниками поліції на його вимогу відповідного сертифікату на спеціальний технічний засіб, за допомогою якого йому було запропоновано пройти огляд, є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 взагалі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим відносно нього і складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відсутність в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння відомостей щодо спеціального технічного засобу, за допомогою якого пропонувалось пройти такий огляд, про що зазначає ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, жодним чином не впливає на висновки суду про доведеність вини останнього у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснення свідків не містять протиріч та узгоджуються з іншими доказами у справі.
Та обставина, що свідки не були викликані судом першої інстанції, відповідно і не були заслухані, не завадило суду прийняти законне та обґрунтоване рішення, крім того Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов'язковості такого виклику.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04 вересня 2018 року, якою ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева