Справа № 298/1691/18
Закарпатський апеляційний суд
03.12.2018 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11сс/4806/121/18 за клопотанням про застосування у кримінальному провадженні № 12018070070000352 щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, в якому захисник - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 29.10.2018.
Цією ухвалою за клопотанням слідчого Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_9 , погодженим прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01:00 25.12.2018 без визначення розміру застави.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється в тому що приблизно о 00:10 27.10.2018, керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz» моделі «C 200» з номерним знаком НОМЕР_1 , під час руху по вул. Штефаника в смт. Великий Березний у напрямку с. Малий Березний, на порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, через неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не забезпечив безпеку руху, у момент виникнення небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного екстреного гальмування та вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_12 , який рухався проїзною частиною в попутному напрямку. Від отриманих під час наїзду тілесних ушкоджень потерпілий загинув на місці події.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що вина ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до восьми років позбавлення волі, підтверджується його власними показаннями, даними протоколу огляду місця події, доданої до нього схеми, протоколу огляду транспортного засобу, а також ризиками, що він, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а менш суворий запобіжний захід цим ризикам запобігти не зможе. Існування заявлених ризиків слідчий обґрунтував посиланням на те, що ОСОБА_7 загрожує покарання від трьох до восьми років позбавлення волі, що він заявляв, ніби під час події не керував автомобілем, відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, дати показання, має вплив на свідка, який знаходився в його автомобілі під час події, засоби на життя заробляє на сезонних роботах за межами України.
Слідчий суддя ухвалу вмотивував тими ж доводами: зазначив про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 в учиненні тяжкого кримінального правопорушення, врахував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, погодився з існуванням заявлених ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, його незаконного впливу на свідків, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також з тим, що менш суворі запобіжні заходи запобігти цим ризикам неспроможні. Вважає, що встановлені слідчим фактичні обставини, підтверджені доказами, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою застосувати більш м'який запобіжний захід. Посилається на те, що ОСОБА_7 визнав свою вину, розкаюється, співпрацює з органом досудового розслідування, спочатку дати показання та пройти медичний огляд на стан сп'яніння відмовився через погане самопочуття, замість цього здав кров для аналізу, у своєму поясненні поліцейським, яке не приєднано до матеріалів провадження, докладно виклав усі обставини події. Слідчий суддя, на його думку, окрім цього не врахував, що ОСОБА_7 позитивно характеризується, має постійне місце проживання, на утриманні малолітнього сина 2016 року народження, матір - ОСОБА_13 , яка є інвалідом другої групи.
Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст оскарженої ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про документи, додані до апеляційної скарги, пояснення захисника на її підтримання, промову прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає до задоволення, провів судові дебати, перевірив матеріали провадження, обговорив доводи сторін і приходить до висновку, що апеляційна скарга, з урахуванням доповнень, підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до приписів ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність у нього судимостей, розмір майнової шкоди у завданні якої він підозрюється. Доведеності вини підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення для вирішення питання, яке ставиться у клопотанні про обрання запобіжного заходу, не вимагається.
Відповідно до ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, виключно у разі, якщо прокурор доведе, що, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 цієї статті слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування або такого, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя був зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання про обґрунтованість підозри слідчий суддя виходив з того, що вона підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами. В апеляційній скарзі і доповненнях до неї правильність висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри під сумнів не ставиться.
Як убачається з оскарженої ухвали, слідчий суддя погодився з існуванням заявлених ризиків вчинення підозрюваним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, його незаконного впливу на свідків, а також з тим, що менш суворі запобіжні заходи запобігти цим ризикам неспроможні.
Обговоривши ці висновки слідчого судді, доводи апеляційної скарги, прокурора та захисника в судовому засіданні, апеляційний суд вважає необхідним відзначити наступне.
ОСОБА_7 підозрюється у кримінальному правопорушенні, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2018. Того ж дня його було затримано, повідомлено про підозру. Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий подав 29.10.2018. Отже, на даний час підозрюваний утримується під вартою 34 дні.
Встановлені слідчим обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , ступінь його тяжкості, покарання, яке загрожує за його вчинення, давали слідчому судді підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може ухилитися від виконання процесуальних обов'язків, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків.
Разом з тим, слідчий суддя в ухвалі не зазначив, чому вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним спроб знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не визначив коло цих речей і документів. Іншими доводами, окрім того, яке покарання загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, наявність заявлених ризиків ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді, ні у промові прокурора не обґрунтовується. За час, який сплив з моменту ув'язнення підозрюваного, інших доказів існування заявлених у клопотанні ризиків його переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, ховання або спотворення ним будь-яких речей чи документів, його незаконного впливу на свідків, слідчий і прокурор не здобули.
Натомість стороною захисту апеляційному суду надано документи, які містять відомості про відсутність у його крові, станом на 06:55 27.10.2018, спиртів та їх ізомерів, про визнання ОСОБА_7 своєї вини, його щире розкаяння, підтверджене відшкодуванням сім'ї потерпілого завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, про співпрацю підозрюваного з органом досудового розслідування, підтверджену його вичерпними показаннями про обставини події, про наявність у підозрюваного на утриманні малолітньої дитини та матері - інваліда третьої групи. Ці відомості дають підстави вважати, що запобігти ризику ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов'язків, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування, може і менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід.
ОСОБА_7 не судимий, проживає з батьками, характеризується позитивно, отже за особистісними даними суспільної небезпеки не представляє, паспорт для виїзду за кордон передав захисникові, демонструючи свою згоду на передачу його відповідним органам влади.
Прокурор в судовому засіданні цих обставин не заперечив і не вказав, у який спосіб, на його думку, в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків, переховуватися від органу досудового розслідування, ухилятися від виконання процесуальних обов'язків в інший спосіб, і чому менш суворий запобіжний захід, таким ризикам запобігти не зможе.
Урахувавши викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою немає, і вважає, що забезпечити дотримання ним своїх процесуальних обов'язків спроможний і менш суворий запобіжний захід.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду від 29.10.2018 про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу в виді тримання під вартою скасувати.
Клопотання слідчого Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без задоволення.
Застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 01:00 25.12.2018 без застосування електронного засобу контролю.
Заборонити ОСОБА_7 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22 до 06 години щодобово.
Негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та зобов'язати його повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним викликом, здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Копію цієї ухвали передати начальнику Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області та начальнику ДП «Закарпатська УВП (№9)» для виконання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.
Судді :