79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.06.07 Справа № 10/45-9/3
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Мурська Х.В.
Давид Л.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ, м. Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2007 року
у справі №10/45-9/3
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", м.Івано-Франківськ
про стягнення коштів в сумі 258440, 28 грн.
За участю представників:
від позивача -Іванишин В.І.- представник.
Гурова О.М.- нач.юр.відд.
від відповідача -Матвіїв С.І.- представник.
Костич О.І.- представник.
Роз»яснено права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Від здійснення технічної фіксації судового процесу сторона відмовилась.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2007 року у справі № 10/45-9/3 (суддя Фанда О.М.) у позові Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі філії Івано-Франківський РЕМ (далі -Позивач), м. Івано-Франківськ, до Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод»(далі -Відповідач), м. Івано-Франківськ, про стягнення з останнього 258 440, 28 грн. відмовлено.
Суд мотивував рішення тим, що акт про порушення не містить відомостей, яким чином перевіряючі встановили тип трансформаторів, проведення експертизи є неможливе, оскільки після демонтажу, трансформатори втрачені, підписавши договір, ВАТ «Прикарпаттяобленерго» погодило технічні умови, тим самим погодилося з встановленням трансформаторів, які зазначені в договорі, в Акті перевірки помилково зазначено про порушення п.7.30 Правил, оскільки такий пункт відсутній.Крім того, позивачем не подано доказів, коли саме здійснювалося контрольне зняття показників розрахункового засобу обліку (п.6.40 Правил).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду, Позивач подав апеляційну скаргу № 054/1957 від 30.03.2007 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2007 р. у справі № 10/45-9/3, як таке, що винесене судом з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача в повному обсязі, а саме, стягнути з Відповідача на користь Позивача 258 440, 28 грн. вартості спожитої електроенергії.
Позивач (скаржник) зазначає, що дане рішення не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи. Обґрунтовуючи відмову у задоволенні позовних вимог позивача, суд посилається на те, що Актом № 070310 Ю від 21.11.2005 р. не зафіксовано порушення цілісності схеми обліку та яким чином був визначений перевіряючими тип трансформаторів струму. Таке обґрунтування, на думку позивача, є безпідставним, оскільки суд виходив з положень п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910) (далі -Правил), які на момент виникнення спірних взаємовідносин між позивачем та відповідачем не набрали чинності.
Крім того, апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги той факт, що жодним нормативно-правовим актом, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачалося вимог з приводу фіксування в актах про порушення правил користування електричної енергії приладів чи способів виявлення таких фактів порушень. Не вимагалося вчинення таких дій і п. 7.31. Правил, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, яким передбачено порядок складання Актів.
В той же час позивач зазначає про встановлення судом факту невідповідності трансформаторів струму фактично встановлених у комірці № 20 РП-2-2 тим, що зазначено в Договорі № 573 про постачання електричної енергії. Надавши недостовірні відомості щодо трансформаторів струму № 44200, № 47296 на РП-2-2 ком. 20 - 200/5, що відповідає коефіцієнту трансформації 2400, в той час коли фактично були встановлені трансформатори струму 400/5, що відповідає коефіцієнту трансформації 4800, відповідач вдвічі занизив інформацію про обсяги спожитої електричної енергії. А отже, судом не враховано, що результатом такої невідповідності, являється недоотриманням коштів позивачем за фактично поставлену Відповідачу електричну енергії.
Безпідставним на думку Позивача є судовий висновок про те, що позивачем не надано доказів (відповідно до п. 6.40 Правил) в частині підтвердження останнього контрольного зняття показів розрахункового засобу обліку. Така позиція позивача обумовлена тим, що при виявленні порушень передбачених п. 7.30 Правил перерахунок здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ 05.12.01 № 1197. Питання визначення порядку та правил перерахунку обсягів фактично спожитої електроенергії даною Методикою не передбачено. При цьому вказує, що невідповідність фактичних коефіцієнтів трансформації струму тим, які зазначено у договорі про електропостачання, не кваліфікується, згідно з п. 7.30 Правил, правопорушенням у сфері електроенергетики.
Відповідач проти обґрунтувань та доводів скаржника заперечує з підстав, викладених у своєму відзиві на апеляційну скаргу, та просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2007р. по справі № 10/45-9/3 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, покликаючись, що позивач перевіривши трансформатори при вводі їх в експлуатацію, тим самим підтвердив відповідність встановленого обладнання і трансформаторів технічним умовам і договору, а тому позивач не довів порушення відповідачем Правил користування електричною енергією та умов договору, судом правомірно застосовано норми п.6.40 Правил, які є нормами спеціального закону, а тому покликання апелянта на норми ЦК України є безпідставне.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу позивача і відзив відповідача, на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції погоджується із доводом Позивача в частині неправомірності застосування судом першої інстанції під час вирішення цього господарського спору п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 ( у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910) (далі -Правила).
Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 03.10.1993 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»(із змінами) нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Виходячи з цього, нормативно-правовий акт яким керувався суд першої інстанції під час вирішення цього спору набув чинності з 29.11.2005 р.
Момент виникнення спірних взаємовідносин між сторонами припадає на момент виявлення невідповідності типу трансформаторів струму, тим що вказані у договорі, а саме, на дату складання Акту № 070310 ю -21.11.2005 р. Відповідно взаємовідносини позивача та відповідача підпадають під дію Правил у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.
Згідно з п. 7.31 Правил у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації, порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
У відповідності до наданих пояснень представником позивача форма акту про порушення правил користування електричною енергією затверджується кожним енергопостачальником окремо. Вимог спеціального законодавства в частині змісту такого акту не передбачено.
Тому суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про необхідність наявності у акті про порушення правил користування електричною енергією відомостей, яким чином представники постачальника електричної енергії встановили тип трансформаторів.
В силу ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції між позивачем (енергопостачальником) та відповідачем (споживачем) укладено Договір № 573 на користування електричною енергією від 04.01.1993 р. (із змінами та доповненнями, укладеними в редакції договору № 573 від 17.02.2005 р.) (далі -Договір).
Відповідно до цього Договору позивач постачає відповідачеві електроенергію, а відповідач в свою чергу оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід'ємними його частинами, несе відповідальність за дотриманням режимів та обсягу електропостачання.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії врегульовані Законом України «Про електроенергетику».
Згідно з ст.27 цього Закону, споживання енергії можливо лише на підставі договору. Даною статтею передбачається відповідальність споживача за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.
Правила користування електричною енергією (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 928) визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій.
У відповідності до п. 11.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяги електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та погоджених споживачем актів про порушення цих Правил та умов договору, додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договору.
Отже, відповідач зобов'язаний здійснювати належним чином розрахунки за спожиту електричну енергію у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії.
Питання розрахунків за спожиту електричну енергію врегульовано розділом 7 Правил. Згідно з п. 7.1. Правил розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися у відповідності до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Представниками позивача було проведено перевірку електрогосподарства відповідача. За результатами перевірки складено Акт № 070310 ю від 21.11.2005 р., яким зафіксовано невідповідність фактичних характеристик трансформаторів струму тим, що зазначені у договорі. А саме, на об'єкті відповідача РП-2-2 (ком. 20) технічні характеристики трансформаторів струму не відповідають тим, що вказані в умовах Договору.
Дані коефіцієнти трансформації струму впливають на розрахунок фактичної спожитої електроенергії, що визначається у акті про обсяги переданої споживачу електричної енергії самим відповідачем (споживачем) як добуток показів приладу обліку на коефіцієнт трансформації. Фактичне споживання електричної енергії відповідачем на підставі п.2.2.3 Договору визначається за показами розрахункових засобів обліку у «Акті про обсяги переданої споживачу електричної енергії», що надається споживачем енергопостачальнику.
А отже, розрахунок фактично спожитої електричної енергії здійснювався відповідачем (споживачем) невірно.
З рішення суду першої інстанції від 16.03.2007 р. вбачається, що суд не прийняв до уваги посилання позивача на свідоцтво про державну метрологічну атестацію № 1835 від листопада 2003 р. як доказ того, що в комірці № 20 встановлені трансформатори з заводськими номерами № 44200 та № 47296 ТПЛ-20, 400/5, оскільки відповідачем з таким же реєстраційним номером № 1835 від листопада 2003 р. подано свідоцтво на трансформатори струму 56031, 53801 типу ТПЛ-10, 200/5.
Проте в матеріалах справи наявне пояснення представника метрологічної служби з якого вбачається, що відповідачу були видані свідоцтва на вищевказані трансформатори помилково під одним номером.
Також судом першої інстанції встановлено, що проведення експертизи є неможливим, оскільки на момент розгляду справи після демонтажу трансформаторів струму з комірки № 20, вони були втрачені.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що у даному випадку трансформатори струму, були встановлені відповідачем в комірці № 20 РП-2-2 не самовільно. Підписавши договір позивач та погодивши технічні умови і прийнявши в експлуатацію електрообладнання, тим самим погодився з їх встановленням. Порушення цілісності схеми обліку не зафіксовано.
Поясненнями представників сторін в судовому засіданні встановлено, що з моменту вводу в експлуатацію комірки № 20 трансформатори струму в ній не змінювалися.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про встановлення факту знаходження у комірці № 20 з моменту вводу її в експлуатацію до моменту складання Акта № 070310 ю від 21.11.2005 р. трансформаторів струму № 44200 та № 47296 ТПЛ-20, 400/5.
Факт виявлення невідповідності трансформаторів струму визначених у договорі зафіксований представниками позивача Актом № 070310 ю від 21.11.2005 р., який підписаний представником «споживача»без заперечень.
Наведене свідчить про фактичне використання відповідачем трансформаторів струму 400/5, що відповідає коефіцієнту 4800. Таким чином відбулося заниження інформації про обсяги спожитої електричної енергії, в результаті чого відповідач оплачував половину фактично спожитої електричної енергії.
З кваліфікацією судом першої інстанції порушення схеми обліку не з вини споживача та відповідне застосування для розрахунку за спожиту електричну енергію п. 6.40 ПКЕЕ, суд апеляційної інстанції вважає безпідставною, оскільки фактичного порушення схеми обліку не відбулося.
В даному випадку наявним є неправильний розрахунок відповідачем за спожиту електричну енергію внаслідок невідповідності фактичного коефіцієнту трансформації коефіцієнту визначеному у договорі (складова формули розрахунку не відповідала дійсності).
До матеріалів справи судом апеляційної інстанції долучено лист Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 16.05.2007 р. № 3234/11/17-07 щодо надання роз'яснень із спірної ситуації між позивачем та відповідачем.
У даному листі вказується, що внаслідок невідповідності фактичних параметрів схеми обліку параметрам, вказаним у Договорі, впродовж певного періоду визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснювалося не вірно. Тобто енергопостачальна компанія (позивач) має підстави для виставлення споживачеві (відповідачу) претензій щодо необхідності перерахунку зазначеного обсягу. Фактичний обсяг електричної енергії, спожитої за період перерахунку, має визначитися з урахуванням показів розрахункових засобів обліку, різниці в коефіцієнтах трансформації та діючих у період перерахунку тарифів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент виникнення спору між позивачем та відповідачем чинна редакція Правил не передбачала врегулювання питання перерахунку обсягу фактично спожитої електричної енергії з підстав, що виникли у взаємовідносинах між енергопостачальником (позивачем) та споживачем (відповідачем).
Згідно з п. 2.1 даного Договору сторони домовилися, що взаємовідносини між сторонами регулюються даним Договором, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, постановами Кабінету Міністрів України, НКРЕ України та іншим чинним законодавством України.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ст. 670 ЦКУ, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про неналежне виконання відповідачем умов договору в частині здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію, і відповідно наявності права у позивача на відповідний перерахунок та отримання недоотриманих коштів за фактичну спожиту електричну енергію.
З огляду на викладене, позивачем правомірно визначено вартість товару (електричної енергії) прийнятого відповідачем в більшої кількості ніж оплачено за період з листопада 2003 р. по листопад 2005 р. з урахуванням фактично наданих споживачем обсягів електричної енергії спожитої за даний період, враховуючи різницю в коефіцієнтах трансформації та наявних в даний період тарифів.
Тому суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд неправильно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому рішення належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ, м. Івано-Франківськ задоволити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2007 року
у справі №10/45-9/3 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задоволити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", м.Івано-Франківськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ,
м. Івано-Франківськ 258440,28 грн. вартості спожитої електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №2603930100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 336503.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", м.Івано-Франківськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ,
м.Івано-Франківськ 2584,11 грн. держмита за позовом, 118 грн. інформаційно-технічних витрат, 1292,21 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26000301711847 в Івано-Франківському центральному відділенні «Промінвестбанку», МФО 336354.
4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
5. Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.