30.11.2018 Справа №607/20570/18
30 листопада 2018 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що з 19 листопада 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 11 квітня 2017 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із нею. Відповідач проживає окремо та належним чином не виконує батьківський обов'язок по утриманню дитини, а вона самостійно не може надати для сина належне матеріальне утримання, достатнє для його віку та розвитку.
Посилаючись на наведене, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення повнолітня.
21 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив. Вказав, що на даний час офіційно не працює і не має постійного заробітку, а тому не може сплачувати аліменти в розмірі 2000 грн. Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити частково, стягнути з нього в користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково в частині стягнення аліментів у розмірі 1000 грн.
Судом встановлено, що сторони з 19 листопада 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року.
Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 27 червня 2012 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за №1428
Син ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю по АДРЕСА_1, що визнається сторонами в судовому засіданні.
Відповідач проживає окремо та належним чином не виконує батьківський обов'язок по утриманню сина ОСОБА_4.
Як слідує з виписки медичної картки стаціонарного хворого за №1124, у ОСОБА_4 встановлено клінічний діагноз: бронхіальна астма, вперше виявлена, алергічна форма, період загострення середньої важкості.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Вимогами ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу вимог ч. 1 ст. 184 СК суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач є особою молодого віку, працездатний, стан здоров'я задовільний, інших утриманців крім сина ОСОБА_4 не має, а тому не позбавлений можливості працювати та виконувати свій батьківський обов'язок по утриманню сина.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
При визначені розміру аліментів, суд врахував вік та потреби дитини, стан здоров'я дитини та платника аліментів.
В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами те, що він за своїм матеріальним становищем чи станом здоров'я позбавлений можливості сплачувати аліменти у розмірі визначеному судом.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено достатніми доказами можливість відповідача сплачувати аліменти щомісячно у розмірі 2000 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_2) аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. починаючи стягувати з 09 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь державного бюджету 704,80 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_2.
Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_1.
Повне рішення складено 05 грудня 2018 року.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька