Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/281/18
27.11.2018 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Боголюбової Л.М.,
з участю секретаря Коломієць Л.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Красилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про встановлення факту визнання батьківства,
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько, ОСОБА_4, який проживав в с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,0707 га., цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданого Красилівською районною держадміністрацією 19.12.2005 року.
Вона є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до Красилівської державної нотаріальної контори. Спадкоємцями першої черги за законом також є її сестра та брат, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Оформити спадщину нотаріально вона не має можливості по тій причині, що в свідоцтві про її народження її прізвище вказано за прізвищем матері «ОСОБА_1», а в графі батько взагалі відсутній будь-який запис, так на час її народження її батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі. Батько проживав з матір'ю в фактичних шлюбних відносинах. За життя батько визнавав її своєю дочкою, з народження вона проживала разом з батьком та матір'ю спочатку в с. Маленки Красилівського району, а згодом в с. Великі Зозулинці. Батько постійно піклувався, утримував її, займався її вихованням. 08.12.1985 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, у зв'язку з чим змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Після її одруження вони продовжували спілкуватися, разом святкували всі родинні свята.
З вищенаведеного просить встановити факт визнання батьківства ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до неї, ОСОБА_1; зобов'язати Красилівський відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести доповнення до актового запису про її народження, доповнивши в графі батько записом ОСОБА_4.
Ухвалою Красилівського районного суду від 27.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в зазначеній справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач у підготовче судове засідання надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі у підготовче судове засідання також надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності та про повне визнання позовних вимог.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження в справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частинами 1, 2, 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення в зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в порядку, передбаченому ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 4, 23, 81, 95, 133, 141,206, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Встановити факт визнання батьківства ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зобов'язати Красилівський відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести доповнення до актового запису про народження ОСОБА_1 за № 2 від 11.01.1964 року, проведений Терешківською сільською радою Красилівського району Хмельницької області, доповнивши в графі батько записом ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено через Красилівський районний суд до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л. М. Боголюбова