Справа № 766/23279/18
н/п 2-з/766/453/18
про забезпечення позову
05 грудня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
при секретарі Найдишак В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 25.12.2012 року в розмірі 200000,00 доларів США з конвертацією вказаної суми в національну валюту за офіційним курсом Національного банку України станом на день здійснення платежу, трьох відсотків річних в сумі 483569,42 гривень та судових витрат.
03.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить накласти арешт на належний на праві власності ОСОБА_2 ресторанно-готельний комплекс «Авлабар», площею 900,7 кв.м, та земельну ділянку, площею 0,0292 га, що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.Полякова, 5, в межах суми боргу.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд вважає необхідним відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Отже, закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики від 25.12.2012 року в розмірі 200000,00 доларів США з конвертацією вказаної суми в національну валюту за офіційним курсом Національного банку України станом на день здійснення платежу та трьох відсотків річних в сумі 483569,42 гривень.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 30.10.2018 року у ОСОБА_2 на праві власності перебуває ресторанно-готельний комплекс, а також земельна ділянка, розташовані за адресою: м.Херсон, вул.Полякова, 5.
Враховуючи вищевстановлене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на зазначене заявником нерухоме майно. Даний вид забезпечення позову знаходиться в прямому зв'язку із предметом позову та невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення інтересів позивача.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Накласти арешт на належний на праві власності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) ресторанно-готельний комплекс «Авлабар», площею 900,7 кв.м, та земельну ділянку, площею 0,0292 га, що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.Полякова, 5, в межах суми боргу 200000 доларів США.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
У відповідності до ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: С.І.Майдан
Ухвала підлягає негайному виконанню з 05.12.2018 року.
Суддя: С.І.Майдан