Справа №766/6012/18
Пров. №2/766/5816/18
13.11.2018 року, Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Хайдарової І.О.
при секретарі Яковлєвої О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсон цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2003 р. ТБІ №008009 їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 У цій квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який не є членом сім'ї позивача, а був зареєстрований на підставі шлюбного договору, що був укладений між позивачем та відповідачем 29.05.2007 р. Відповідно до п. 2 шлюбного договору, той із подружжя, хто є власником нерухомості, може надавати в період зареєстрованого шлюбу на підставі відповідного договору, усного або письмового, право користування належною йому нерухомістю іншому з подружжя. Позивач зазначає, що шлюб між позивачем та відповідачем розірвано рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25.01.2018р. по цивільній справі № 766/15821/1, а від так відповідач втратив право користування квартирою. Відповідно до п. 3 шлюбного договору, у випадку розірвання шлюбу, право користування нерухомістю припиняється без виплати грошової компенсації. Той з подружжя хто не є власником відповідної нерухомості, зобов'язаний на протязі 10 днів з часу розірвання шлюбу звільнити нерухомість, яка належить іншому з подружжя. Далі позивач вказала, що відповідач, після розірвання шлюбу, не змінив своє місце реєстрації, самостійно в добровільному порядку відмовляється знятися з реєстрації місця проживання в квартирі АДРЕСА_1
Судом було встановлено, що відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає вже тривалий час.
Позивач вказала, що неодноразові спроби домовитись з відповідачем виявились безрезультатними, відповідач на ці прохання не реагує.
Через вказані обставини, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом в якому просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 17.05.2018 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив від відповідача на позовну заяву до даного часу суду не надано.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору-купівлі продажу від 26.12.2003 р. ТБІ №008009, позивач є власницею квартира АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.04.2018 р. № 119323096.
Відповідач зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою про зареєстроване місце проживання відповідача, що міститься в паспорті відповідача.
29.05.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено шлюбний договір.
02.06.2007 р. позивач та відповідач зареєстрували шлюб, актовий запис № 99 від 02.06.2007 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
25.01.2018 р. шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, що підтверджується рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25.01.2018 р. по цивільній справі № 766/15821/1.
Відповідно до п. 2 шлюбного договору, той із подружжя, хто є власником нерухомості, може надавати в період зареєстрованого шлюбу на підставі відповідного договору, усного або письмового, право користування належною йому нерухомістю іншому з подружжя.
На підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем, позивач надала дозвіл відповідачу зареєструвати свої місце проживання у квартирі АДРЕСА_1
Відповідно до п. 3 шлюбного договору, у випадку розірвання шлюбу, право користування нерухомістю, надане відповідно до п. 2 шлюбного договору, припиняється без виплати грошової компенсації. Той з подружжя хто не є власником відповідної нерухомості, зобов'язаний на протязі 10 днів з часу розірвання шлюбу звільнити нерухомість, яка належить іншому з подружжя.
Після розірвання шлюбу, відповідач зобов'язаний був в добровільному порядку змінити зареєстроване місце проживання і звільнити квартиру. Звільнивши квартиру, відповідач в добровільному порядку не змінив своє місце реєстрації чим порушив умови шлюбного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача, в шлюбі із позивачем на перебуває і не є власником квартири АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Розірвання шлюбу не припиняє обов'язків, що виникли на підставі шлюбного договору. Шлюбний договір встановлює обов'язки сторін договору після розірвання шлюбу і ці умови є обов'язковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи викладене, суд вважає позов ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 про визнання особи, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 355 ЦПК України, ст. ст. 316, 317, 319, 383, 391, 526, 626, 629 ЦК України, ст. 150 Житлового кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяІ. О. Хайдарова