Єдиний унікальний номер: 448/1492/18
Провадження № 2/448/959/18
23.11.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Торської І.В.,
за участю секретаря - Рушеляк Г.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору,
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 належав до суспільної групи - «колгоспний двір».
Зазначають, що будівництво спірного будинку здійснював їх (позивачів) батько, чоловік - ОСОБА_4 ще у 1986р. на підставі Свідоцтва на забудову земельної ділянки в сільських населених пунктах Української РСР. Згідно даних погосподарських книг по с.Золотковичі за 1988-1991р.р., членами колгоспного двору станом на 15.04.1991р. були: ОСОБА_4 (батько, чоловік позивачів), позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Вважають, що на момент припинення колгоспного двору, їх частки у спірному житловому будинку становили по 1/4 кожному.
Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_5. помер голова двору ОСОБА_4, спадщину після смерті, якого у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України прийняла його дружина ОСОБА_1, оскільки проживала на момент смерті разом з ним, інші спадкоємці першої черги спадкування за законом - позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, відмовились від такої у встановлені законом строки, однак позивачка ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку оформити спадщину на частку у спірному будинку через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
З огляду на наведені обставини, зокрема через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок, просять суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1, а за позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/4 частці кожному у такому.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, а надіслали на адресу суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а також зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовільнити.
Представник відповідача - Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності та проти позову не заперечує.
Третя особа - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте подав копії сторінок спадкової справи після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5., за №289/2012 та просив справу слухати у його відсутності.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи "колгоспний двір", головою якого був ОСОБА_4, а членом такого є: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, що підтверджується виписками з погосподарських книг по с.Золотковичі Золотковицької сільської ради Мостиського району. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.
Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно з п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.
Відповідно до ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Отже, виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право власності на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, тобто кожен на 1/4 частці спірного житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4, чоловіка, батька позивачів. До складу даної спадщини входило право власності на 1/4 частину житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, що належав спадкодавцю ОСОБА_4 як члену колгоспного двору.
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Так, позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги спадкування за законом майна після смерті спадкодавця - чоловіка ОСОБА_4 У встановлений законом строк остання (позивачка) звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка - спадкодавця ОСОБА_4 і отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.09.2012р. на право на земельну частку (пай). Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом у встановлені законом строки відмовились від належної їм частки у спадковому майні.
У видачі ж позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу частину спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4, а саме на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 нотаріусом відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на вказане майно.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.
Отже, з 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об'єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.
Отже, через відсутність правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_4; копією виписки з рішення від 14.12.1982р. №328 про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та видачу будівельного паспорта на забудову ділянки;копією свідоцтва на забудову земельної ділянки в сільських населених пунктах Української РСР; довідкою Золотковицької сільської ради від 01.08.2018р. про склад сім'ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_1; листом-повідомленням про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок від 06.08.2018р.; копією технічного паспорта на спірний житловий будинок; повідомленням Мостиської державної нотаріальної контори від 06.11.2018р. за №01-16/840 та копіями сторінок із спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4; копіями паспортів позивачів; виписками з по господарських книг по с.Золотковичі Мостиського району Львівської області від 01.08.2018р.; іншими матеріалами справи.
Оскільки у даному випадку питання про право позивача на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права власності на індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1: за позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - права власності по 1/2 ідеальній частині такого, що належала їм як членам колгоспного двору, а за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/2 ідеальну частину (1/4 частку, яка належала їй як члену колгоспного двору та ? частку такого в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця - чоловіка ОСОБА_4.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частку індивідуального житлового будинку розташованого за адресою:АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/4 частку індивідуального житлового будинку розташованого за адресою:АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/4 частку індивідуального житлового будинку розташованого за адресою:АДРЕСА_1.
Судові витрати залишити за позивачами
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1.
Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_2.
Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_3.
Відповідач - Золотковицька сільська рада Львівської області, місцезнаходження: 81355, с.Золотковичі, вул.Миру,2, Мостиського району Львівської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 81300,м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.
Суддя І.В.Торська
Рішення набрало законної сили «___» ______________ 20 р.
Суддя І.В.Торська