Іменем України
05 грудня 2018 року
Київ
справа №820/3309/17
адміністративне провадження №К/9901/21766/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_3
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді - Яковенко М.М., Лях О.П.)
у справі № 820/3309/17
за позовом ОСОБА_3
до Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
про зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. В серпні 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. - визнати дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо часткової відмови у задоволенні його запиту на отримання публічної інформації від 24.07.2017 (відмова у наданні копій додатків до листів Головного територіального управління юстиції від 07.12.2015 за вих. № 07-16/07-24/6753 та №07-16/07-24/6754) незаконними;
1.2. - зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області розглянути його запит на отримання публічної інформації від 24.07.2017 у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";
1.3. - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61001, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 34859512) на користь ОСОБА_3 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 7040,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
2.1. - визнано дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо часткової відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_3 від 24.07.2017 в частині відмови у наданні копій додатків до листів Головного територіального управління юстиції від 07.12.2015 за вих. № 07-16/07-24/6753 та №07-16/07-24/6754 незаконними;
2.2. - зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Харківській області розглянути запит ОСОБА_3 на отримання публічної інформації від 24.07.2017 у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";
2.3. - стягнуто на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 7040 (сім тисяч сорок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61001, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 34859512).
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, що міститься в додатках до листів Головного територіального управління юстиції від 07.12.2015 за вих. № 07-16/07-24/6753 та №07-16/07-24/6754 та яка становить предмет запиту на інформацію, поданого позивачем, є публічною та не підлягає обмеженню в розумінні Закону України «Про доступ до публічно інформації». Відтак, дії відповідача, які полягали у відмові у наданні позивачу копій зазначених додатків є протиправною. Щодо питання про відшкодування судових витрат, то суд першої інстанції вказав на підставність їх стягнення в повному обсязі, оскільки позивачем надано усі належні та допустимі докази понесених судових витрат в межах і обсягах, визначених законодавством.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Харківській області задоволено частково.
4.1. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року скасовано в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61001, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого,16, код ЄДРПОУ 34859512) на користь ОСОБА_3 судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 7040, 00 грн.
4.2. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вимог про стягнення судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 7040,00 грн. відмовити.
4.3. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017р. по справі № 820/3309/17- залишено без змін.
5. Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, , що дії щодо підготовки матеріалів та складання позовної заяви не містять ознак окремих процесуальних дій, здійсненних поза межами судового засідання, а тому вказана позивачем сума витрат не підлягає стягненню відповідно до вимог ч.1 ст. 1 Закону України від 20.12.2001 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
6. 08 грудня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року.
7. В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року залишити без змін.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що позивачем до суду були подані усі відповідні розрахунки (калькуляції-рахунки) та документи, що підтверджують дійсність сплати за надану правову допомогу (квитанції до прибуткового касового ордера) і понесені судові витрати. А відтак, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі, заявленому у позовній заяві - 7040 грн.
9. Відповідачем подано заперечення на вказану касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність і необґрунтованість доводів, викладених у касаційній скарзі та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову - без змін.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2018 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
12. 25 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Головного територіального управління юстиції у Харківській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати копію листа Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 №07-16/07-24/6753 до прокуратури Жовтневого району м. Харкова з копіями додатків до цього листа, а також копію листа Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 №07-16/07-24/6754 до прокуратури Харківської області з копіями додатків до нього.
13. Разом із заявою позивач надав заяву ОСОБА_4 про надання згоди на обробку та використання персональних даних, які містяться в листі Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 за вих. № №07-16/07-24/6754, а також про його участь у виконавчих провадженнях №№47986140, 44266770, 44403067, 47005751, 47005895, 47005961 в якості стягувача та/або представника сторін або в якості іншого учасника виконавчого провадження в межах і обсягах, які містяться в листі Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 за вих. № 07-16/07-24/6754 та додатках до нього, під час надання відповіді на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_3 від 24.07.2017.
14. Головне територіальне управління юстиції у Харківській області листом №3107/2017/07.02-19/121-2017 від 31.07.2017 року повідомило позивача про направлення на його адресу копій листів Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 №07-16/07-24/6753 та від 07.12.2015 №07-16/07-24/6754, а в наданні копій додатків до вищенаведених листів відмовило позивачу у зв'язку із тим, що у вказаних додатках міститься інформація про виконавчі провадження, стороною яких заявник не є.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
15. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Частина 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
17. Пункт 1 частини 3 статті 87 КАС України: до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
18. Частина 1 статті 90 КАС України: витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
19. Частина 3 статті 90 КАС України: Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
20. Стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI (далі - Закон № 4191-VI): розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
21. Частина 1 статті 94 КАС України: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих касаційних скарг, Верховний Суд виходить з наступного.
23. Суд касаційної інстанції (далі - Суд) наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
25. Щодо доводів касаційної скарги про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених позивачем, Суд зауважує наступне.
26. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
27. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
28. Статтею 1 Закону № 4191-VI визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
29. Зазначений закон визначає не види правової допомоги, а виключно граничний розмір їх компенсації.
30. Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
31. У силу вимог ч. 7 ст. 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, застосувавши норми ст. 1 Закону №4191-VI до вказаних правовідносин в частині розповсюдження встановленого граничного розміру компенсації на види правової допомоги, наданої позивачу.
32. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем, в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу, до суду надано: договір про надання правової допомоги від 31 липня 2017 року, згідно з яким позивач, як замовник доручає, а фізична особа - підприємець ОСОБА_4, як виконавець, прийняв на себе зобов'язання надавати замовнику правову допомогу у справі про оскарження дій Головного територіального управління юстиції у Харківській області, пов'язаних із розглядом запиту на отримання публічної інформації від 24 липня 2017 року, а також, в разі необхідності та бажання замовника, із інших питань на строк дії цього договору (термін дії договору до 18 травня 2019 року) (а.с. 20-22); акт виконаних робіт від 02 серпня 2017 року (а.с. 30); калькуляція рахунок № 1 (а.с. 28); диплом магістра ОСОБА_4 на підтвердження отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобуття кваліфікації юриста (а.с. 23); квитанція до прибуткового ордера (а.с. 29); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ведення ОСОБА_4 підприємницької діяльності за кодом КВЕД 69.10-діяльність у сфері права (а.с. 24-27).
34. Таким чином, враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги в даній частині в повному обсязі та вважає хибними висновки суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову в даній частині.
35. Суд зазначає, що аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16.
36. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
37. Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
38. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позивачу вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу та скасування судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
39. Керуючись статтями 341, 345, п.4 ч.1.ст.349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
40. Касаційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити частково.
41. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 7040,00 грн. - скасувати.
42. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року - у зазначеній частині - залишити в силі.
43. В решті - постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року - залишити без змін.
44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Головуючий суддя Н.А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
В.М. Шарапа